ЄВРОМАЙДАН. РЕВОЛЮЦІЯ ВІД ПОЧАТКУ І ДО КІНЦЯ


Події кінця листопада 2013-го – лютого 2014 року увійшли в історію України як Євромайдан або Революція гідності. Протести почалися п'ять років тому після того, як український уряд заявив про припинення курсу на євроінтеграцію.

Татьяна Ярмощук, Михаил Агеев © Настоящее Время, 2018

21 листопада

21 листопада уряд Миколи Азарова вирішив призупинити процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Це сталося в той момент, коли президент Віктор Янукович у Відні запевняв журналістів, що євроінтеграція України триває.

Відмова від євроінтеграції обурила значну частину суспільства.

22:00

У цей же день в соцмережах з'явився хештег #Євромайдан. Близько 22:00 на майдані Незалежності в Києві почали збиратися люди, переважно студенти, активісти і журналісти. З собою вони принесли українську символіку і прапори ЄС.

29 листопада

Президент України Віктор Янукович на саміті ЄС відмовився підписувати Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Після цього в центрі Києва почали збиратися люди. В цей час в українську столицю з усіх регіонів почали підтягувати бійців спецпідрозділу «Беркут».

30 листопада

У ніч на 30 листопада силовики жорстоко розігнали активістів, переважно студентів, на київському майдані Незалежності. Влада мотивувала це бажанням розчистити місце для новорічної ялинки.

1 грудня

Дії бійців спецпідрозділу «Беркут» спричинили нові протести в Києві. 1 грудня люди зайняли майдан Незалежності. З цього часу протести не припинялися. Активісти вимагали відставки уряду та позачергових виборів.

У цей день біля будівлі Адміністрації президента відбулися сутички з силовиками.

Протестувальники зайняли приміщення Київської міської адміністрації і облаштували там штаб.

8 грудня

У Києві увесь день відбувався «Марш мільйонів».

У цей день учасники протесту знесли пам'ятник Леніну.

11 грудня

Вдень 11 грудня з'явилася інформація про підготовку штурму наметового містечка. Активісти зміцнювали барикади в очікуванні штурму.

Силовики почали штурм барикад на Майдані, але не змогли захопити їх.

31 грудня

Новий 2014 рік багато українців зустріли на київському майдані Незалежності.

16 січня

16 січня Верховна Рада України ухвалила так звані «диктаторські» закони, щоб мінімізувати протести. Це призвело до нової хвилі протистояння.

19 січня

19 січня колона протестувальників рушила на вулицю Грушевського. Тут відбулися масові сутички, протестувальники спалили автобуси силовиків. Цей день отримав назву «Криваве хрещення».

21 січня

У ніч на 22 січня на Майдані від вогнепальних поранень загинули двоє людей.

Пізніше стали відомі їхні імена – Сергій Нігоян і Михайло Жизневський.

23 січня

Жителі Києва почали з’їжджатися до місця сутичок протестувальників і силовиків на вулицю Грушевського.

18 лютого

На 18 лютого був запланований так званий «мирний наступ на Раду». В цей день в парламенті планували розглянути зміни до Конституції – повернення до редакції 2004 року, яка наділяла великими повноваженнями парламент. Однак спікер Володимир Рибак відклав розгляд питання.

Колона протестувальників рушила з майдану Незалежності в бік Верховної Ради. Почалися сутички з силовиками. З'явилися повідомлення про загиблих.

Вдень 18 лютого був повністю зупинений рух київського метро. Керівництво СБУ та МВС зажадало від протестувальників припинити протистояння до 18:00.

20:00

Близько восьмої вечора силовики оголосили про початок антитерористичної операції і приступили до штурму барикад на майдані Незалежності з використанням бронетехніки.

На Майдан почали з’їжджатися люди.

19 лютого

У ніч з 18 на 19 лютого під час штурму Будинку профспілок в ньому почалася пожежа, на Майдані тривало протистояння.

Остаточно пожежу в Будинку профспілок загасили тільки вранці 20 лютого, там було знайдене тіло людини. Активісти звинуватили в підпалі силовиків, а силовики – «Правий сектор».

За даними тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування вбивств на Майдані, штурм Будинку профспілок здійснювався за вказівкою колишнього голови СБУ Олександра Якименка, його першого заступника Володимира Тоцького, керівника центру спецоперацій «Альфа» Олега Присяжного і керівника Антитерористичного центру СБУ Андрія Меркулова.

20 лютого

20 лютого стало найкривавішим днем в історії Євромайдану. Силовики почали застосовувати вогнепальну зброю. З'явилося відео того, як на вулиці Інститутській снайпери розстрілюють активістів.

21 лютого

Майже всю ніч на 21 лютого тривали переговори, в яких брали участь тодішній президент України Віктор Янукович, представники Євросоюзу та Росії. Вранці Адміністрація президента оголосила про завершення переговорів, а після обіду була підписана угода про проведення позачергових президентських виборів у грудні 2014 року.

Люди на майдані Незалежності прощалися із загиблими активістами.
 

22 лютого

Віктор Янукович і частина чиновників втекли з України. Журналісти та активісти проникли всередину резиденції Януковича в Межигір'ї.

2 березня

За даними української Генпрокуратури, під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули. Загиблих учасників Революції гідності почали називати Небесної сотнею. За даними МВС України, з 18 лютого до 2 березня 2014 року під час виконання службових обов'язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

Татьяна Ярмощук, Михаил Агеев © Настоящее Время, 2018