Доступність посилання

ТОП новини

Великий обмін і показова зустріч. Путін не забуває про Медведчука


Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) і його кум з України, один із лідерів проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктор Медведчук. Владивосток, 5 вересня 2019 року

Один із лідерів партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктор Медведчук, який у колі високопоставлених чиновників слухає виступ Володимира Путіна і посміхається, коли президент Росії згадує про нього в контексті переговорів про звільнення українських заручників – це вже прекрасна ілюстрація політичних пріоритетів і Путіна, і Медведчука.

Владивосток, 5 вересня 2019 року
Владивосток, 5 вересня 2019 року

Російське керівництво веде переговори про обмін із президентом України, але Путіну дуже важливо підкреслити, що він спілкується про це саме з Медведчуком. Владивосток, де виступає Путін – не близький світ, переліт туди можна порівняти з перельотом до Сполучених Штатів. Але Віктор Медведчук відправляється в цю подорож, щоб чергового разу продемонструвати свою наближеність до Путіна і свою участь у процесах, відповідальність за які несе саме керівництво країни, а не опозиційний політик. Для тих, хто не зрозумів сигнал, Путін і Медведчук проводять спеціальну зустріч і кажуть про звільнення українців. Принаймні, в російських телеглядачів повинно виникнути відчуття, що головна персона в питаннях обміну – Медведчук, а не Зеленський.

Цю політику Путіна важко назвати новою. Саме Медведчук 2004 року представляв Путіну і Медведєву майбутнього президента України Віктора Януковича – спадкоємця Леоніда Кучми. Тоді, перед першим Майданом теж мало скластися враження, що саме Медведчук робить українських «королів» і ця його робота є узгодженою з Кремлем. І якщо Медведчук сказав, що Віктор Ющенко ніколи не буде президентом України, це означає – не буде. І крапка. А те, що цей прогноз не підтвердився, ніякого значення не має. Тому що Путін і Медведчук продовжують жити у своєму політичному світі.

Після 2010 року російський президент за допомогою Медведчука «виховує» все того ж Віктора Януковича. Прибуває з візитом в Україну, проводить з українським президентом не години, а хвилини. А години проводить у кримській резиденції Медведчука, щоб чергового разу продемонструвати, з ким він обговорює українську політику. Для Януковича Медведчук – чужий, швидше конкурент у відносинах із Кремлем, ніж соратник. Лідер «донецької» групи намагається мінімізувати вплив Медведчука, але витіснити його з української політики він усе одно не може – боїться Путіна.

Довоєнна фотографія. Керівник проросійської організації «Український вибір» Віктор Медведчук (праворуч), а поруч президент Росії Володимир Путін на конференції «Православно-слов'янські цінності – основа цивілізаційного вибору України», що відбулася трохи більше ніж за півроку до початку збройної агресії Росії проти України. Київ, 27 липня 2013 року
Довоєнна фотографія. Керівник проросійської організації «Український вибір» Віктор Медведчук (праворуч), а поруч президент Росії Володимир Путін на конференції «Православно-слов'янські цінності – основа цивілізаційного вибору України», що відбулася трохи більше ніж за півроку до початку збройної агресії Росії проти України. Київ, 27 липня 2013 року

Може здатися, що після 2014 року боятися вже нікого, російський вплив в Україні трансформувався з політичного тиску у відкриту агресію. Але Путін і тут знайшов можливість зберегти Медведчука. Він практично відмовляється від контактів із керівництвом України, але дає зрозуміти – найнадійнішим інструментом комунікації, та й посередником у питаннях звільнення полонених є Медведчук. І ніхто інший.

Для Володимира Зеленського з його рівнем підтримки і прагненням довести, що він здатний виконати обіцянки про звільнення співвітчизників із російських в’язниць сама думка про те, що Віктор Медведчук виглядатиме головним «миротворцем» і «визволителем» може бути нестерпною. Саме тому новий український президент так знервовано реагує на активність Медведчука. І саме тому Путін і Медведчук починають процес «виховання» тепер уже Зеленського, прагнуть показати, що без Медведчука нічого не вийде. І краще з цим не сперечатися.

Український президент постає перед непростим вибором. Мінімізація політичного впливу Медведчука може ускладнити будь-які форми діалогу з Москвою. Але не боротися з цим впливом означає підточувати основи власної влади. Досвід попередників Зеленського це наочно демонструє.

Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода

XS
SM
MD
LG