Доступність посилання

ТОП новини

Блоги

Бекір Дегерменджі

Активісту кримськотатарського національного руху Бекіру Дегерменджі 57 років. Дитинство Бекіра, як і усіх кримських татар його покоління, минуло в депортації. У шкільні роки він захоплювався кінним спортом, завжди багато читав. Вищої освіти не отримав, тому що потрібно було працювати й допомагати своїй великій родині, в якій, окрім Бекіра, було ще п'ятеро дітей.

Зі своєю дружиною Аліє він познайомився в 1988 році. Вона розповідає, що спочатку навіть подумати не могла, що колись вийде за нього заміж. Але вже через рік вони зіграли весілля.

«У Бекірі мене вразило те, що він був таким наполегливим. І навіть, коли я говорила «ні», він завжди приходив. Мені подобалося, він як співрозмовник був дуже начитаний, мені подобалося з ним сперечатися. Це мене приваблювало в ньому», ‒ згадує жінка.

Аліє Дегерменджі
Аліє Дегерменджі

​Через півроку після весілля Бекір Дегерменджи поїхав до Криму ‒ шукати місце, куди б зміг перевезти сім'ю. Таке місце знайшлося в селищі Грушівка під Судаком.

«Я цей Крим в очі не бачив до того, поки сюди не переїхав. Але я завжди знав, що це моя батьківщина, що я там, в Узбекистані ‒ гість. Я там дуже добре жив, у нас був будинок, я працював таксистом, а таксисти в той час добре заробляли. Але мені це не треба було. Я прагнув сюди, до Криму. Тому що я знав, що це батьківщина моя й батьківщина моїх дітей, моїх предків», ‒ розповідав Бекір в одному з інтерв'ю.

Після переїзду було складно. Сім'я Дегерменджі взяла ділянку в селі Грушівка, де не було ні доріг, ні газу, й розпочала зведення будинку. Влаштуватися на роботу кримським татарам у перші роки після повернення до Криму було дуже складно. Родині Дегерменджі довелося вирощувати овочі в теплицях і торгувати на ринку. Потім Бекір влаштувався водієм в один з судацьких санаторіїв. Ще пізніше відкрив там же невеликий готель, в якому влітку вони працювали всією сім'єю.

Відкрив невеликий готель, в якому влітку вони працювали всією сім'єю

Бекір Дегерменджі завжди був активним учасником національного руху. Намагався не пропускати жодного заходу, будь то мітинги, акції чи свята. Дружина згадує, як навіть будучи вагітною, вона змушена була часто залишатися одна: «І коли я йому говорила, Бекіре, ну я ж залишаюся одна, він завжди відповідав: «Нічого! Ти не одна, ти з народом! А я там, де мій народ!»

У Бекіра Дегерменджи двоє дорослих дітей: синові Мустафі 29 років, а дочці Мавіле ‒ 24 роки. Вперше їхнє прізвище з'явилося в новинах, коли в квітні 2015 року російські силовики затримали Мустафу й звинуватили в участі в мітингу на підтримку територіальної цілісності України під стінами Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. Тоді десятки тисяч людей вийшли на акцію. Був серед них і Бекір Дегерменджі.

«Народу було багато, кожен кричав своє: ми за Україну кричали, вони за Росію. Було все. Потім мені стало погано, мене стиснули в натовпі. Син мене витягнув з натовпу. Потім я вже в натовп не ходив, з боку спостерігав, дивився. Але був до кінця», ‒ розповідає він у фільмі Крим.Реалії «Крым. Победителей не судят».

Мустафа Дегерменджі провів у СІЗО майже два роки й уже рік перебуває під домашнім арештом. Суд у «справі 26 лютого» триває досі, й вирок ще попереду. Головний фігурант цього процесу ‒ Ахтем Чийгоз ‒ був помилуваний в 2017 році. Тепер, кажуть адвокати, судді просто не знають, як вчинити з рештою фігурантів цієї резонансної справи.

Мустафа Дегерменджі
Мустафа Дегерменджі

Після арешту Мустафи Бекір Дегерменджі робив усе можливе для захисту сина: неодноразово брав участь у засіданнях Європарламенту та ОБСЄ, давав прес-конференції в Києві та велику кількість інтерв'ю різним ЗМІ. Все ‒ для порятунку свого Мустафи, оскільки він не вірив у справедливе рішення кримських суддів. Правозахисники та дружина впевнені, що саме за цю активність він сам і постраждав.

«Вся наша біда, напевно, в тому, що ми ‒ кримські татари. Всі ці обмеження ми дуже глибоко на собі відчували. Я ще в дитинстві це відчувала, Бекір і моя сім'я вже тут», ‒ каже дружина Дегерменджі.

Через рік після арешту сина Аліє Дегерменджі змусили звільнитися з амбулаторії, де вона працювала 17 років

Через рік після арешту сина Аліє Дегерменджі змусили звільнитися з амбулаторії, де вона працювала 17 років. Через те, що їй дуже часто доводилося відпрошуватися на судові засідання.

«Мене так красиво підвели до того, або ви припиняєте їздити на суди, або доведеться звільнитися. Ну, я вибрала друге. Я сказала, що це єдина можливість побачити сина, а зараз вже й чоловіка. Тому я написала заяву та пішла з роботи», ‒ говорить Аліє.

Знайомі описують Бекіра Дегерменджі як добру й чуйну людину. Він завжди співчував, коли комусь було погано, намагався всіляко допомогти. Так і незадовго до арешту він вирішив допомогти ветерану кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка, у якої чоловік внучки, громадянин Туреччини, за версією слідства, позичив, а за версією сім'ї ‒ вкрав велику суму грошей. Бекір Дегерменджі з іншими активістами кілька разів зустрічався з цією людиною, намагався переконати повернути вкрадене. Але 23 листопада 2017 року, в день, коли той мав передати Веджіє Кашка гроші, їх затримали й звинуватили у вимаганні.

Бекір Дегерменджі на пенсії, він ‒ астматик, інвалід 3 групи. Через три тижні після арешту його здоров'я погіршилося настільки, що його в украй важкому стані доправили у відділення реанімації однієї з лікарень Сімферополя. Три дні він був у комі. А ще через кілька днів його перевели до пульмонологічного відділення і розмістили в коридорі, бо місць в палаті нібито не знайшлося. Весь цей час людину в несвідомому стані охороняли троє силовиків. Не допускали ні рідних, ні адвокатів. Всю інформацію дружина Аліє отримувала лише зі слів лікаря.

«Він не може говорити, тому що він інтубований, і за нього працює апарат вентиляції легень. Але він реагує, хитає головою. Це за словами лікаря. Поки він перебуває на повному медикаментозному лікуванні. Вони намагаються, щоб він більше перебував у медикаментозному сні, тому що тиск він не контролює», ‒ коментувала стан здоров'я чоловіка Аліє Дегерменджі.

У лікарні Бекір Дегерменджи провів понад 20 днів. Але суд не вважає його стан достатньою підставою для зміни запобіжного заходу на більш м'який. Захист просив хоча б про домашній арешт. Але Дегерменджі знову залишили в СІЗО.

На одному із засідань суду Дегерменджі перебував у камері в кисневій масці, а суддя навіть не відклав засідання. На те засідання Бекір приніс із собою листа, якого вдалося передати родині, в ньому він детально описав обставини та події, що передували їхньому затриманню. Лист пізніше опублікувала його дочка Мавіле.

«У мене і в думках не було, надаючи допомогу одній людині, заподіяти біль іншій. З боку людяності та моралі я думаю, люди зрозуміють, що моєї провини та провини моїх знайомих немає. Оскільки ніяких таких загроз ми цьому негіднику не висували. Єдине, ми просили його швидше вирішити цю проблему. А він нас, не знаю з яких мотивів і з чиєї підказки, показав якимись закоренілими злочинцями з 90-х років. Це виходить, чотири старі людини погрозами й шантажем в корисливих цілях вимагали у нього гроші. Маячня якась», ‒ зачитує рядки з того листа донька.

Мавіле Дегерменджі
Мавіле Дегерменджі

​Разом з Бекіром Дегерменджі за звинуваченням у вимаганні в листопаді 2017 року російські силовики затримали ще кількох кримських татар. Під час спецоперації в той день загинула ветеран національного руху кримських татар, 83-річна Веджіє Кашка. Активісти вважають цей арешт політично мотивованим і пов'язаним з їхньою громадською діяльністю ‒ всі четверо затриманих активно допомагали співвітчизникам, які зазнали переслідувань з боку російських спецслужб і силовиків.

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

Окрім можливості вступити до 35 українських вищих навчальних закладів через спрощену процедуру (без ЗНО, документів про освіту, склавши три екзамени), діти з тимчасово окупованого Криму мають можливість рухатися іншим шляхом – через складання екстернат (або дистанційне навчання) та складання ЗНО.

Через те, що учні та учениці зі шкіл анексованого Криму мають обмежені у можливості щодо участі в складанні Зовнішнього Незалежного Оцінювання в першу чергу через незручні для них дати (з 22 травня по 13 червня, з обов’язковими датами для складання української мови та літератури, математики або історії України), була запроваджена додаткова сесія у липні.

Реєстрація на додаткову сесію для випускників із тимчасово окупованого Криму розпочнеться 3 травня і триватиме до 21 травня. Додаткову сесію зовнішнього незалежного оцінювання буде проведено з 02 до 11 липня 2018 року.

Нещодавно Український Центр Оцінювання Якості Освіти визначився з конкретними датами Додаткової сесії ЗНО:

2 липня – українська мова і література;

3 липня – математика;

4 липня – з англійська й іспанська мови;

5 липня – біологія, німецька мова;

6 липня – історія України;

9 липня – географія, французька мова;

10 липня – фізика;

11 липня – хімія.

Щоб взяти участь у зовнішньому незалежному оцінюванні цьогорічним випускникам з тимчасово окупованого Криму, достатньо бути зарахованим за будь-якою формою навчання (денна, вечірня, дистанційна, екстернатна тощо) у загальноосвітньому закладі на території України.

Більш детальну інформацію можливо отримати на сайтах УЦОЯО або Міністерства освіти і науки України.

Олег Охредько, експерт і аналітик ЦГО«Альменда»

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

Більше

XS
SM
MD
LG