Доступність посилання

Батько Ервіна Ібрагімова: «Найстрашніше, якщо справу зіллють»


Умер Ібрагімов, батько Ервіна Ібрагімова

Умер Ібрагімов, батько Ервіна Ібрагімова

«Очікуваннями живемо», ‒ зітхає Умер. Вони з дружиною Лілею вже п'ять місяців чекають, коли додому повернеться їхній син. Молодого кримського татарина Ервіна Ібрагімова викрали 24 травня неподалік від його будинку. Відтоді рідні і друзі оббивають пороги слідчих управлінь, кабінетів прокурорів, об'їжджають півострів у пошуках найменшої новини. На кожному другому стовпі Бахчисарая приклеєне оголошення про пошуки Ервіна. За майже півроку роботи, маючи в руках відеозапис викрадення з камери спостереження, слідчі не змогли повідомити рідним хлопця майже нічого. «Ніхто не хоче працювати», ‒ розводить руками Умер. Днями справу про викрадення передали з Бахчисарая до Сімферополя. Батьки кажуть, що це тільки затягне й без того повільний процес пошуків.

«Із нашого Бахчисарайського слідчого управління справу передають до Сімферопольського. Це вплине тільки на «затягування» справи. Уявіть собі, якщо один слідчий за п'ять місяців не зміг нічого з'ясувати. Це ж почнеться знову: прийде новий слідчий і півроку вивчатиме справу: піднімати й перевіряти кожну крапку-кому», ‒ кажуть батьки.

Ервін Ібрагімов зник 24 травня. Напередодні зателефонував батькові, а до вечора вже не виходив на зв'язок. На ранок Умер Ібрагімов знайшов машину сина неподалік будинку посеред дороги. Після цього зрозумів, що потрібно телефонувати друзям Ервіна. За словами Умера, такого, щоб син вимкнув телефон і просто кудись подівся, ніколи не було.

Ліля й Умер Ібрагімови, батьки Ервіна

Ліля й Умер Ібрагімови, батьки Ервіна

«Поговорили ввечері востаннє. Він запитав, чи не забув удома документи. Щоб схвильований був, так начебто ні. А потім уже дзвоню ‒ телефон не працює. І так усю ніч. Раз дванадцять точно дзвонив. Який тут уже сон. Зранку вийшов на роботу, побачив ‒ машина стоїть посеред дороги ‒ відкрита. Ключі в запалюванні, бардачок відкритий, документів немає. Потім почав дзвонити друзям. Вони вже зрозуміли взяти відео з камери на магазинчику. В районі 10 години ранку вже все з'ясувалося. Я одразу ж побіг писати заяву і до РВВС, і до прокуратури, і до ФСБ. Але останні не прийняли. Не хотіли запис навіть до рук брати», ‒ згадує батько Ервіна.

За справу про викрадення взявся місцевий слідчий із Бахчисарая. За словами рідних, окрім друзів по-справжньому пошуками ніхто не займався.

Умер Ібрагімов

Умер Ібрагімов

«Я подивився, як вони ведуть справу, ‒ каже Умер. ‒ Хто з них працює, я так і не зрозумів. Я намагався ділитись усією інформацією, яка в мене була. А вони мовчать. І ось так до сьогодні: інформація є, але ми вам її не можемо поки сказати».

Умер вважає, що у зникненні сина замішані силовики. На відео, яке друзі Ервіна взяли з камери придорожнього магазинчика, видно, що викрадачі були в формі патрульної служби.

«Я відкрито говорю, що це справа рук силових структур. У мене сумніви з'явилися, коли документи сина були на експертизі більш ніж два місяці. Як людину можна шукати, тим більше відкрити кримінальну справу, і так довго проводити експертизу? Ось тоді я зрозумів, що з ними гратися мені не можна. Нехай краще все, що я знаю, буде при мені. А слідчі просто перекладають папки, щоб отримувати зарплату. Мені здається, що вони знають, де Ервін, але не хочуть ділитися».

Перший заступник голови Меджлісу Наріман Джелял говорив журналістам про те, що за Ервіном напередодні стежили й, імовірно, викрадення не було випадковим. Причиною цього могла послужити активність Ервіна в Меджлісі. Він також був учасником Всесвітнього Конгресу кримських татар. Батько Ервіна не готовий назвати певну причину викрадення. Упевнений тільки, що чекали саме його сина:

Якщо людина приділяє багато уваги суспільству, то вона приносить тому іншому «вищому», так би мовити, суспільству багато проблем

«На нього вже напередодні, 23-го, чатували. Це ж не просто так: вибрали вулицю, яка не освітлювалася, без камер, на поганій ділянці дороги. Їздили за ним із вимкненими фарами. Це було полювання. Якщо людина приділяє багато уваги суспільству, то вона приносить тому іншому «вищому», так би мовити, суспільству багато проблем. Але яку небезпеку він міг для когось становити?»

На видному місці у вітальні Ібрагімова стоїть портрет Ервіна. Його батькам передали зі Всесвітнього Конгресу кримських татар. На знак підтримки. Умер і Ліля сподіваються, що на наступному Конгресі піднімуть питання про викрадення сина. «Нам ось із Конгресу привезли його портрет, ‒ показує батько. ‒ Ось, де він сидів там, усі поставили підписи. І нам передали».

Менше місяця тому мати Ервіна ‒ Ліля Ібрагімова ‒ написала листа президенту України Петру Порошенку із проханням вплинути на процес пошуку сина й усіх зниклих у Криму після анексії. «Я не тільки за нього, я за всіх просила. Поіменно тут не перераховувала. Але просила», ‒ розповідає Ліля. За словами чоловіка, після викрадення Ервіна в неї сильно погіршилося здоров'я. «Ця все нерви вплинули, ‒ каже Умер. ‒ Постійно по лікарях ходимо».

Батько зниклого пояснює, що всі можливі важелі впливу на слідство вже «закінчилися». Тому вони з дружиною звертаються до всіх можливих інстанцій, сподіваються й на реакцію Києва.

«Зараз я шукаю варіанти, на кого можна вплинути. Тому що напряму ‒ це марно. Ми не уявляємо, що можуть зробити в Києві, але тут, якщо мислити законами Російської Федерації, вже всі щаблі пройдені. Куди б ти не пішов, на кого б не натиснув, усе сходиться до одного й того ж слідчого».

Тим часом у Києві відбуваються акції на підтримку зниклих і викрадених у Криму. Останню з них провели біля посольства Росії 25 жовтня. Активісти, тримаючи листочки з написом «#де_Ервін», намагаються привернути увагу до долі ще 14 людей, про яких також немає новин.

Акції відбуваються і в Москві. Останній гучний випадок ‒ за участі невідомих активістів. Вони розвісили плакати із зображенням Ервіна й підготували відеоролик, який поширювали в соцмережах. Плакати незабаром зірвали.

Умер каже, що не знає організаторів акції, але «дуже хотів би подякувати цим людям від щирого серця».

«Хоч би звідки приїхали до мене, я з усіма ділитимуся, розповідатиму про сина. Нехай хоч із місяця прилетять. Я все розповім про те, як у мене його викрали. Поки ось, останні кілька місяців, уже затишшя, то ми боїмося. Найстрашніше ‒ якщо справу ось так просто зіллють».

XS
SM
MD
LG