23 серпня в Україні відбувся онлайн-саміт «Кримської платформи» – міжнародного переговорного майданчика, який має на меті деокупацію Криму. Одним із учасників та спікерів саміту був народний депутат України, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв – його промова звучала кримськотатарською. В інтерв'ю Крим.Реалії Джемілєв розповів, що відбувалося за кулуарами «Кримської платформи», до чого готуватися кримчанам на тлі вибухів військових об'єктів у Криму і чому зараз кримські татари ходять один до одного в гості на köz-aydın qavesı – «кава з нагоди приємної звістки».
Росія відмовляла країни від «Кримської платформи»
– Чи достатньо світ консолідувався довкола кримського питання сьогодні?
– Динаміка хороша. Ми дуже задоволені самітом «Кримської платформи» (він відбувся 23 серпня – КР). На ньому ще планували бути присутніми такі країни, як Нігер та Республіка Конго, але в останній момент щось сталося. Планувала ще брати участь Гана, потім вони сказали, що з технічних причин не зможуть, але приєднуються до підсумкового документа, який буде ухвалено.
– А участь цих країн важливий крок чи, скоріше, символічний?
– Важливий, звісно. Адже Росія якими тільки методами не намагалася відмовити всіх, аж до шантажу та погроз. Мені розповідали, що Путін казав Ердогану: мовляв, відкриємо потік туристів, розширимо торгівлю, аби тільки Туреччина не брала участьі в саміті. А Ердоган каже: там-таки (у Криму – КР) мої родичі живуть; я потім скажу їм, що обміняв їх на туристів? І потім Україна – наш сусід, а за Кораном сусіди повинні один одному допомагати, сказав він. І цього разу він сам виступив із гарною промовою.
– Що для Ердогана все ж таки важливіше: перемога України в цій війні чи місце Туреччини на міжнародній арені, регіональне лідерство, його особистий рейтинг?
Ердоган вважає, що становище посередника більше сприятиме захисту прав жителів Криму, які залишаються в окупації
– Кожен лідер вивіряє свої кроки з національними інтересами своєї країни. Економічні зв'язки Турецької Республіки з Росією дуже великі, величезний товарообіг, до повного позбавлення газового зашморгу теж дуже далеко. Якщо уявити, що Туреччина повністю припиняє (ці зв'язки – КР), то буде економічний колапс. Тому Туреччина йтиме у цьому напрямі, але дуже повільно. Хоча турецьке суспільство добре розуміє, що таке Росія. Але в Туреччині сильні й антиамериканські настрої – близько 55-60% громадян налаштовані антиамериканськи.
Ердоган вважає, що становище посередника більше сприятиме захисту прав жителів Криму, які залишаються в окупації, що він може щось з ним (Путіним – КР) обговорювати, говорити.
Під час зустрічі із Зеленським у Львові Ердоган говорив про необхідність безпосередньої зустрічі з Путіним. Думаю, відповідь Зеленського дуже правильна, тому що – а навіщо просто зустрічатися, якщо Росія не змінює своєї позиції?
Я докладно знаю, про що говорили на трьох раундах переговорів (Україна та Росія – КР). На вимоги про припинення вогню та обмін військовополоненими (російська сторона – КР) ставила умови безглузді, дурацькі – «денацифікація». Це що, наших патріотів нам самим убити чи їм віддати? Дурниця якась, так?
Зеленський правильно сказав: поки не буде звільнено окуповані території, розмовляти з Путіним нема про що
І на першому плані стоїть, що Україна має офіційно визнати Крим російською територією. Відповідно до яких норм міжнародного права? У них (російської сторони – КР) лише одна відповідь: ви повинні керуватися реаліями, що склалися. Якщо вони не змінюють свою позицію, про що можна з ними говорити?
Зеленський правильно сказав: поки не буде звільнено окуповані території, розмовляти з Путіним нема про що.
– Тобто російська армія має піти з українських теренів?
– Путін, принаймні, має сказати: «Ми йдемо до кордонів 23 лютого, а питання про статус (Крим – КР) обговорюватимемо».
Після окупації до Криму, за нашими оцінками, приїхало від 600 тисяч до півтора мільйона росіян. Моя позиція така: не може бути мови, щоб вони там залишалися. Вони перейшли кордон із порушенням українського законодавства. А якщо ще зі зброєю – це до восьми років позбавлення волі. Тому найкраще для цих росіян – поки ще немає тисняви, повернутися на свою історичну батьківщину.
– Україна ж не буде силою, потягами вивозити російських громадян із Криму…
Знищення цього мосту дуже правильне, правове рішення. Міст незаконний
– Наразі багато обговорюється, що робити з Керченським мостом. Лунає думка, що коли підривати, то потім як же тікатимуть росіяни? Але цим мостом величезна кількість озброєння прямує, щоб вбивати наших громадян. Тому знищення цього мосту дуже правильне, правове рішення. Міст незаконний.
– Чи буде таке знищення?
– Це вирішуватиме наше командування. Але розмови про те, що він неприступний... Крейсер «Москва» теж був «неприступний», а «матроси покурили», і він пішов на дно. Або в Сакському районі – у недозволеному місці «покурили» – і військова база піднялася у повітря. Я думаю, це продовжуватиметься, і це правильно.
«Дуже важко щось вирвати у Путіна»
– Кримським татарам у цій ситуації може бути непросто. Всі чудово розуміють, що здебільшого кримські татари підтримують Україну. І тоді прихильники Росії можуть подумати, а хто влаштовує диверсії, якщо не кримські татари?
– Я після цих подій обдзвонив багато точок у Криму, дізнатися реакцію. І мене насторожило, що по руках гуляє аналітична записка, де йдеться, що треба стежити за кримськими татарами, це їхні витівки.
Загалом починаючи з першої окупації Криму Росією ще за Катерини II будь-які приводи використовували для того, щоб витіснити кримських татар. Наприклад, після Кримської війни 1853-56 років поразку Росії вони бачиливу тому, що кримські татари недостатньо підтримували російських окупантів під час цієї війни.
– Що можна з цим зробити? Я згадала одразу ім'я Нарімана Джеляла. Чи звучало воно, наприклад, у ваших розмовах з Ердоганом?
Звучало ім'я Нарімана Джеляла, про нього говорив Зеленський. Це справді дуже мужня людина
– На «Кримській платформі» звучало ім'я Нарімана Джеляла, про нього говорив Зеленський. Це справді дуже мужня людина: сидячи у в'язниці, в їхньому лігві робити такі заяви про окупацію… Молодчина, одним словом.
Думаю, що найближчим часом побачуся з Ердоганом і говоритиму, що він може зробити в цьому плані. Але дуже важко щось вирвати у Путіна.
У 2017 році, коли звільнили Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова, – в основному там була роль Ердогана. Я коли в нього спитав, у що вам це обійшлося, він лукаво сказав, що ні в що, я Путіна попросив і він звільнив. А насправді, виявляється, Ердоган змушений був віддати їм двох російських терористів. У турецькій пресі потім писали, що кривавих убивць віддали. А це працівники ГРУ, які практикувалися на вбивствах чеченських дисидентів.
І зараз у них 6 чи 7 заарештованих російських терористів, які полювали на чеченських дисидентів. Їх заарештували, і коли я порушив питання про обмін наших людей на цих терористів, вони сказали: росіяни навіть не цікавляться своїми. Тож якби вони виявили інтерес, ми поставили б питання про обмін.
– Якщо кілька років здебільшого українські політики говорили про дипломатичний шлях визволення Криму, то зараз і правозахисники кажуть, що це воєнно-дипломатичний шлях. Як прийде перемога України?
Я всерйоз думав, що з України прозвучить: Батьківщина у небезпеці, до зброї! До цього, власне, і готувалися. Але це не прозвучало
– Пам'ятаю, коли я мав телефонну розмову з Путіним, він тиснув на те, що «ви ж прихильник ненасильницьких дій», і висловлював надію, що не буде зіткнень між кримськими татарами та військовим контингентом Росії в окупованому Криму. Я йому казав, що принцип ненасильства – він для захисту громадянських прав. А коли на твою землю приходить чужий солдат, то це зовсім інша річ. Тоді обов'язок кожного – захищати свою країну. Я також казав, що кримські татари віч-на-віч не збираються воювати з Росією – не те співвідношення сил, але ми як громадяни України керуватимемося рішеннями українського керівництва. Я всерйоз думав, що з України прозвучить: Батьківщина у небезпеці, до зброї! До цього, власне, і готувалися. Але це не прозвучало.
– Але це пролунало пів року тому.
– Але у 2014 році була окупація, а під час окупації потрібно вживати якихось заходів. Якби тоді було розгорнуто військові дії, на Донбас вони б уже не поткнулися.
– Тоді багато хто не був готовий і багато що не було готове.
– Так, вірно. Я пам'ятаю, міністр оборони України виступав у парламенті й казав, що готових виконувати присягу та накази із 41 тисячі осіб було близько 6 тисяч. Уся техніка розібрана, літаки не можуть підніматися, танки не мають двигунів. За режиму Януковича було зроблено все, щоб Україна стала безпорадною.
Окупація і спротив. Два роки тому (фотогалерея)
– І світ не був готовий. Ми бачимо, що навіть зараз Росія не стала ізгоєм на сто відсотків.
– Після резолюції Генасамблеї ООН у березні 2014 року майже моментально європейські країни запровадили санкції. Але санкції були не дуже серйозні, незрівнянні з нинішніми. Якби 2014 року запровадили такі ж серйозні санкції, то, напевно, такого широкомасштабного вторгнення не було б.
Взагалі треба було запроваджувати санкції ще 2008 року, коли росіяни вторглися у Грузію – тоді не було б (окупації – КР) Криму.
– Коли буде переможний фінал для України і на що чекає Крим?
– Навіть якщо Росія повністю окупує Україну, то Росія вже програла. Це загибель Росії. У 21 столітті такі речі не прощають.
Динамічно йде все до повної ізоляції Росії. Хоча, звичайно, вона не така ізольована, як Північна Корея, але поступово Росія йде до того, щоб бути великою Північною Кореєю. Якщо, звісно, доживе. Нині процеси йдуть динамічніше.
– Чого чекати у Криму?
Коли в Криму висловлюють побоювання, що буде, я говорю: «Ми не росіяни. Тримайтеся подалі від військових баз»
– Навіть якщо розгорнуться військові дії, не можна уявити, щоб Україна діяла так, як Росія. Якщо наші почнуть стріляти по мирних об'єктах, їх просто з'їдять тут – наші закони цього не дозволяють. А в Росії все можна. Тому коли в Криму висловлюють побоювання, що буде, я говорю: «Ми не росіяни. Тримайтеся подалі від військових баз». А ситуація така, що, певне, змушені будемо (їх атакувати – КР). Настрої, різні, звісно. Паніка – ви самі бачили величезні потоки машин у бік Росії. Мені сказали, що Аксьонов та Константинов вивезли свої сім'ї. Співробітники ФСБ також вивезли своїх людей. Це гарна ознака.
А кримські татари ходять один до одного в гості та п'ють köz-aydın qavesı – «каву з нагоди приємної звістки». Ну, а в тих, хто телефонує мені, такий настрій: слава Богу, нарешті!
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
