Крим ‒ не тема для дискусій в Росії

Слідство у справі кримського журналіста Миколи Семени завершене. Слідчий ФСБ має намір вручити Семені обвинувальний акт 7 грудня. Незабаром справу надішлють до прокуратури, а згодом ‒ до суду. Журналіста звинувачують у закликах до порушення територіальної цілісності Росії (частина 2 статті 280.1 КК РФ) за статтю на сайті Крим.Реалії під заголовком «Блокада ‒ необхідний перший крок до звільнення Криму».

Слідство вважало, що в статті Миколи Семени міститься заклик до повернення півострова під контроль України, а значить, до порушення територіальної цілісності Росії. Журналіст наголошує, що його публікація з'явилась у результаті дискусії, що розгорнулася в українських ЗМІ після початку акції торгової блокади півострова, організованої у вересні 2015 року силами добровольчих батальйонів і кримськотатарських активістів.

Стаття Семени ‒ це колонка з позитивною оцінкою блокади, опублікована в розділі «Погляд». На руках у слідчого опинилися скріншоти екрану комп'ютера Семени, причому зняті, очевидно, в процесі написання тексту. Це дозволило журналістові оголосити, що силовики отримали віддалений доступ до його комп'ютера й організували спостереження. 19 квітня в Семени провели обшук, у нього вилучили техніку, архіви й «інші документи, що свідчать про підготовку статті екстремістського характеру», повідомили згодом у підконтрольній Росії прокуратурі Криму.

«У Криму це один із методів впливу на журналістів, ‒ вважає адвокат Семени Олександр Попков. ‒ Обшуки одночасно відбулися за сімома адресами. Ці дії схожі на елемент залякування, щоб розгромити журналістську мережу, щоб боялись і не писали».

Микола Семена зараз перебуває під підпискою про невиїзд, займатися журналістикою не може. Кілька днів тому під час Форуму громадянського суспільства Східного партнерства в Брюсселі його нагородили премією імені Павла Шеремета «на знак визнання того, що він не побоявся ризикувати своєю свободою й безпекою, відстоюючи свободу слова в Криму». Семену на форум, звісно, не пустили, замість нього премію отримав головний редактор Крим.Реалії Володимир Притула.

Справа Семени фактично засекречена, з адвокатів узяли підписку про нерозголошення, і подробиці слідства невідомі. Проте, очевидно, що в справі зараз із доказів обвинувачення фактично тільки лінгвістична експертиза, в якій слідчий запитує: «Чи є в статті Семени заклики до здійснення екстремістської діяльності?» і «Чи є в тексті заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації?» Експерт вирішив, що заклики такі є, спрямовані вони до осіб, «зацікавлених у поверненні республіки Крим до складу України», і зроблені публічно. Сторона захисту повідомила, що експерт-лінгвіст, відповідаючи на питання, вийшов за межі повноважень, і подала клопотання про виключення експертизи зі справи.

У свою чергу, захист зажадав провести психодіагностичне дослідження, щоб експерт-психолог оцінив, наприклад, ступінь суспільної небезпеки журналіста, особливості його характеру і, нарешті, відповів на питання: «Чим могла бути мотивована його поведінка, описана слідством як злочинна?»

Несподіваним у розслідуванні справи стало долучення до матеріалів експертизи, яку підготував за запитом захисту професор Михайло Савва, який отримав політичний притулок у Європі, після того як проти нього порушили кілька кримінальних справ у Росії. Правозахисники, зокрема й Human Rights Watch, вважають переслідування Савви політично мотивованим, а перший обшук і арешт відбулися за три дні до його виступу в президентській Раді з прав людини на тему перевірок НКО на Кубані. В експертизі у справі Семени Савва мав відповісти на основне питання: «Чи можуть висловлювання Семени в статті на Крим.Реалії сприяти порушенню територіальної цілісності Російської Федерації?» Для цього він розглянув питання про кордони в міжнародному праві, що підтверджує український статус півострова.

«Я відповів на два питання, які поставили адвокати. Досить прості і зрозумілі, ‒ розповів Михайло Савва. ‒ «Чи є з точки зору міжнародного права і світової практики Крим частиною Росії?» і «Чи міститься в матеріалі Семени порушення російського законодавства?» Я дав єдиний висновок, який міг дати: з точки зору міжнародного права, Крим не є частиною Російської Федерації».

Справа в тому, що в Конституції Росії закріплений принцип пріоритету міжнародних договорів Росії над її національним законодавством. Це означає, що якщо міжнародним договором визнано, що Крим ‒ це частина України, то ніякі внутрішні закони Росії не можуть бути вищими за цей договір. А міжнародним договором із Україною й безліччю інших документів, підписаних Росією, Крим визнається частиною України. Тому жодна людина, включаючи Миколу Семену, не може зробити закликів, що порушують територіальну цілісність Росії, щодо Криму. Семена нічого не писав про Краснодарський край чи Воронезьку область, він не закликав до відокремлення цих суб'єктів. Він писав винятково про Автономну Республіку Крим. Тобто виснуті йому звинувачення протизаконні.

На думку експерта, всі нормативні акти, що стосуються статусу Криму, ухвалені в Росії після весни 2014 року, мають бути визнані нікчемними, оскільки їхня поява порушує Конституцію, що встановлює пріоритет міжнародних договорів.

«На мій погляд, російські законодавці й російські правоохоронці самі загнали себе до цієї правової пастки. Тобто зараз вони змушені робити вигляд, що ніякої проблеми немає, що вони діють відповідно до законодавства, а насправді вони порушують головний закон країни ‒ її Конституцію. Закони, що були ухвалені після подій 2014 року, зокрема, зміни в Конституції, закони, що закріплюють перебування Криму й Севастополя у складі Росії, прямо суперечать чинним, чи не скасованим міжнародним зобов'язанням Росії. Причому не тільки двостороннім із Україною, але й багатостороннім, коли Росія брала на себе зобов'язання гарантувати кордони України в обмін на відмову її від статусу ядерної держави. У порівнянні з цим будь-які внутрішні закони, які б не ухвалювались у Росії, є нікчемними», ‒ підсумовує Михайло Савва.

Саме поняття «територіальної цілісності», в порушенні якої звинувачують Семену, російські законотворці запозичили в міжнародному праві, яке статус півострова не змінювало. Це означає, що фактично кордону між Херсонською областю і Кримом не існує, і звинуватити Семену в порушенні цих кордонів неможливо, слідує з логіки адвокатів. «Наразі приєднання Криму до Росії визнали лише шість країн: Афганістан, Венесуела, Куба, Нікарагуа, КНДР і Сирія, що становить лише незначну частину від загальної кількості країн ‒ членів Організації Об'єднаних Націй і свідчить про відсутність міжнародного визнання приєднання Криму до Росії», ‒ зазначає захист Семени.

Адвокати подали клопотання про припинення кримінальної справи, але, здається, самі не вірять, що протиріччя міжнародного права й російської дійсності будуть судом враховані.

«Нинішня російська судова практика не чує таких аргументів, судова система є імітацією. Це не правосуддя, це гра в нього. Це надзвичайно серйозні аргументи, і, на мій погляд, захист Семени вибрав єдино правильну стратегію, але, на жаль, російські суди, я вважаю, зроблять вигляд, що всі ці серйозні протиріччя не мають жодної цінності. Вони просто не звернуть увагу на Конституцію Російської Федерації, як вони ігнорували її багато разів до Семени», ‒ дав свій прогноз Михайло Савва.

Правозахисники, які стежать за справою Семени, вважають, що російська влада може не захотіти піднімати незручне запитання про приналежність півострова в суді. В такому випадку справу буде легше закрити й не доводити до детального розгляду в залі суду.