У річницю депортації кримськотатарського народу, 18 травня 2020 року, російський блогер Андрій Рудой на одному зі своїх YouTube-каналів розмістив відео під назвою «Депортація кримських татар: справедливість чи геноцид», в якому виправдовував депортацію (відео було перезалите 1 червня 2020 року ‒ КР ). «Депортація кримських татар ‒ найменш суперечлива та найменш несправедлива і найбільш, до речі, виправдана», ‒ сказав блогер.
Деяким жителям півострова такі висловлювання на адресу кримських татар здалися екстремістськими, тому вони подали заяву в правоохоронні органи. Як відреагували російські силовики, чому YouTube заблокував відео та що з цього приводу думає сам Андрій Рудой, читайте в цьому матеріалі.
«Від правоохоронців толку немає»
Кримськотатарська активістка Ельмаз Акімова нещодавно розмістила на своїй сторінці у Facebook пост, в якому розповіла, що вона була серед тих, хто звертався до Слідчого комітету з приводу цього відео, вважаючи його екстремістським. За її словами, вона отримала відповідь, що її інформація «не отримала об'єктивного підтвердження».
«Закликаю не писати йому коментів, не дивитися ролик, не ставити дизлайки, загалом не створювати активності ‒ не допомагати йому заробити на цьому. Заходимо, скаржимося, виходимо. Від правоохоронних (органів ‒ КР) толку, як бачите, немає», ‒ написала активістка.
YouTube побачив екстремізм?
Ельмаз Акімова також зазначила, що у травні спільними зусиллями вдалося заблокувати це відео на каналі блогера «Вестник бури». Річ у тім, що в матеріалі були використані фрагменти художнього фільму «Хайтарма» та сюжету Крим.Реалії під назвою «Спогади тих, хто вижив. Кримські татари про пережиту депортацію».
Можливо, адміністрація YouTube оперативно відреагувала на скарги про порушення авторських прав. А можливо, бан стався з причини, яку описав сам Рудой на сторінці каналу «ВКонтакте»: «Схвалення насильницьких дій відносно групи осіб». Такий пункт дійсно є в правилах платформи. У цьому випадку йдеться про те, що контент був визнаний адміністрацією відеохостингу екстремістським. Автор запевняє, що «для тих, хто дивився і слухав відео правильними місцями, очевидно, що депортація народів там хоч і пояснюється, але не підтримується».
Також блогер запевнив, що надіслав апеляцію в YouTube, але на момент підготовки цього матеріалу ролик на каналі «Вестник бури», який набрав понад 160 тисяч переглядів, залишався заблокованим. Згодом Рудой перезалив його на сторінку «Вестника бури» в соцмережі «ВКонтакте» та на свою особисту YouTube-сторінку, але зібрав сумарно лише близько 22 тисяч переглядів.
Слідчий комітет не побачив нічого
Як же виглядала реакція російських силовиків у Криму на повідомлення активістки Ельмаз Акімової про екстремізм? У заяві на ім'я в.о. голови Слідчого комітету Росії у Криму та Севастополі активістка вказала, що такі висловлювання, як «маніакально служили фашистам», «десятки й десятки тисяч прислужували окупантам», «масова та активна зрада», мають ознаки провокування ворожнечі за ознакою національної приналежності до групи кримських татар. Особливо в заяві було зазначено, що над створенням матеріалу працювала група осіб, а значить ‒ їхні дії мають ознаки злочину за статтею 282 Кримінального кодексу Росії ‒ «провокування ненависті або ворожнечі, а також приниження людської гідності». Причому в тій її частині, яка не була декриміналізована позаторік.
Наявність ознак кримінального злочину в теорії зобов'язує правоохоронців діяти суворо в межах Кримінально-процесуального кодексу Росії. Як зазначає Акімова у своїй скарзі на ім'я прокурора, у борців з екстремізмом було тільки три передбачених законом варіанти дій: порушити справу, відмовити в порушенні або переслати в інше відомство за підслідністю.
Хитра переадресація
Нічого з перерахованого вище у Слідкомі не зробили. Незважаючи на те, що статті екстремістської спрямованості ‒ це їхня підслідність, російські силовики переслали заяву в центр з протидії екстремізму, широко відомий у Криму як «Центр Е».
У скарзі на ім'я прокурора зазначається, що «переадресація» в «Центр Е» була зроблена нібито для «перевірки доводів», хоча такої опції в російському Кримінально-процесуальному кодексі не існує. Фактично, представники Слідкому так нічого і не повідомили Акімову про долю її заяви, порушивши таким чином статтю 145 КПК Росії.
Але навіть якщо припустити, що пересилання заяви «для перевірки доводів» ‒ це завуальована форма передачі за підслідністю, то в цьому випадку повідомити заявника про долю звернення зобов'язаний був «Центр Е». Однак відповідь за підписом голови місцевого підрозділу Уткіна (копію якого має редакція) не розкриває подробиць ‒ порушена кримінальна справа чи в порушенні відмовлено. А використане у відписці формулювання «факти не знайшли об'єктивного підтвердження» російським КПК не передбачене.
Якщо борці з екстремізмом не побачили причин для порушення кримінальної справи, то зобов'язані були повідомити Акімову, яку роботу вони виконали та на якій підставі дійшли до таких висновків. Все це прописується в документі під назвою «постанова про відмову в порушенні кримінальної справи». Однак цей документ активістка не отримувала. Все, чим обмежилися в поліції, ‒ запевненнями, що викладені факти уважно розглянуті. І це теж явне порушення вимог статті 145 КПК Росії.
Чи захоче наглядове відомство боротися з проявами такого ворожого російським правоохоронцям екстремізму та змусить силовиків дотримуватися чинного Кримінально-процесуального кодексу, покаже час. На розгляд скарги у російської прокуратури Криму є один місяць.
День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу
18 травня в Україні та світі згадують про жертв депортації кримськотатарського народу з Криму у 1944 році. У цей день з півострова відправили перший ешелон кримських татар. Загалом було депортовано близько 200 тисяч осіб.
У цей день проходять жалобні заходи пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу з Криму.
Згідно з постановою Верховної Ради України, день 18 травня оголошено Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
