Очікування по обидва боки колючого дроту

Рідні «ялтинської групи» «справи Хізб ут-Тахрір» (організація визнана терористичною тільки в Росії, в Україні діє відкрито і легально, – КР) під час судового засідання приходять до гарнізону суду Криму, хоча знають, що їх не пустять до зали, і своїх чоловіків і батьків вони не побачать навіть на екрані відео-зв'язку, завжди выдвернутим від глядачів. Засідання заявлено як відкрите, проходить у Ростовському Північно-Кавказькому військовому окружному суді. «Воно відкрите. Тут, – сказав їм суддя. – Хочете бути присутніми, приїжджайте в Ростов». А в Сімферополі їх не пускають навіть до будівлі суду. Вони чекають на вулиці, разом із дітьми, поруч групкою стоять чоловіки. Після засідання виходять адвокати, стають разом і звітують. І здається, для них для всіх, хто збирається біля суду, це не менш важливо, ніж для тих, кого судять. Вони так відчувають свою причетність, вони дивляться один на одного, іноді жартують і сміються, і розуміють, що не одні. Етнічне та релігійне об'єднання людей тут перетворилося в щось ще масштабніше, в об'єднання горя.