Гліб Орлов
Київ – Які перші результати громадянської блокади Криму, чому в суспільстві неоднозначно ставляться до ідеї кримськотатарської автономії у складі України і як лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв ставиться до позиції муфтія мусульман Криму Еміралі Аблаєва? Про це уповноважений президента України з питань кримськотатарського народу розповів в інтерв'ю виданню Крим.Реалії після презентації в Києві проекту «Захист прав кримських татар засобами публічної дипломатії».
– Наскільки подібні проекти, в презентації якого ви брали участь, допоможуть проінформувати світову громадськість про кримських татар?
– По-перше, я хотів би звернути увагу на те, що Естонський інститут з прав людини потрапив в точку в тому, що кримські татари є корінним народом Криму, відповівши на питання про те, кому належить Крим і наскільки правомірною є ця окупація... Все-таки Крим належить корінному народу, а корінний народ, мабуть, є основною організованою силою, яка в міру своїх можливостей чинить спротив окупації, причому в загальнонаціональному масштабі. Ми моніторили настрої нашого народу. За найоптимальнішими підрахунками, десь 96-97% не сприймають окупації і живуть надією на звільнення Криму від окупантів, є частина активна, пасивна і вичікувальна частина населення. Цей проект спрямований на те, щоб ознайомити світову громадськість з думками корінного кримськотатарського народу. Звичайно, виділені кошти не такі великі, але, якщо їх ефективно використати, можна дещо зробити.
– Чи задоволені ви результатами блокади? Які будуть подальші кроки?
Ми не ставимо собі завдання, щоб люди, які знаходяться в умовах окупації, додатково страждалиМустафа Джемілєв
– Основний результат, який нас задовольняє: тема Криму, тема людей, які знаходяться під окупацією, отримала широкий розголос не тільки в українській пресі, а й у світовій. Це було головне завдання. Ми не настільки наївні, щоб вважати, що, якщо ми перекрили дороги, росіяни зберуться зі своїми танкам і заберуться до себе додому, ні. Ми просто робили свій внесок. Ми не ставимо собі завдання, щоб люди, що знаходяться в умовах окупації, додатково страждали. Зрозуміло, Росія не допустить того, щоб там люди голодували. Вона буде постачати продукти з материкової частини Росії. Оскільки буде величезна різниця в цінах, держава змушена буде давати якісь дотації, тобто витрачати зі свого бюджету на утримання Криму. Так ось наше завдання полягає в тому, щоб це якомога більш витратним було для окупантів, щоб громадськість Росії теж зрозуміла, що зроблений дуже поганий крок навіть в інтересах самих росіян.
– Відомо, коли почнеться енергетична блокада півострова?
– Точної дати не можу сказати, але це буде.
– Чи виходила на вас влада Криму після початку блокади, намагаючись домовитися? Наприклад, звільнити політв'язнів?
– Ні, не виходила. Я знаю тільки, що, коли перекрили постачання сировини для заводу Фірташа (завод «Титан» в Армянську, власником якого є український бізнесмен Дмитро Фірташ – КР), вони пропонували гроші. Наші сказали: грошима не візьмемо, але можемо домовитися, якщо, скажімо, відпустіть наших політв'язнів, припустимо кілька фур.
– Яка роль «Правого сектору» в блокаді? Багато громадян скаржаться, що представники організації оглядають машини, забороняють провозити деякі товари, в результаті чого падає тінь на організаторів акції.
– Ситуація повністю під контролем Меджлісу кримськотатарського народу, і ми дуже вдячні «Правому сектору», що він надає нам практичну допомогу. Але «Правий сектор» повністю підпорядковується рішенням того штабу, куди входить, в першу чергу, керівництво Меджлісу і представники самої організації.
– Тобто дій, які дискредитують, немає?
Будь-яких суперечностей між керівництвом Меджлісом і «Правим сектором» поки немає і, сподіваюся, не будеМустафа Джемілєв
– Ні. Але якщо відбуваються якісь непорозуміння, втручається Меджліс – і конфлікт вирішується. Будь-яких суперечностей між керівництвом Меджлісом і «Правим сектором» поки немає і, сподіваюся, не буде.
– Зараз у соціальних мережах активно обговорюється тема кримськотатарської автономії. Але багато хто негативно ставиться до цієї ініціативи. Як збираєтеся доносити свою позицію?
– Люди не зовсім розуміють: ми не говоримо про кримськотатарську автономію, ми говоримо про національно-територіальну автономію. Ці автономії створюються з тієї причини, що на цій території проживає корінний народ. Кримська автономна соціалістична республіка в 1921 році створювалася саме тому, що там був корінний кримськотатарський народ, а коли він був депортований, цілком зрозуміло, що не було необхідності в цій автономії, тому її ліквідували.
Говорячи про національно-територіальну автономію за ознакою того, що там є корінний народ, це зовсім не означає, що, скажімо, права якогось народу будуть вищі, ніж права інших, тільки тому, що вони належать тієї чи іншої національності. Йдеться про те, що в цій автономії мають бути механізми, які гарантують і захищають права корінного народу: функціонування його мови, адекватне представництво в усіх гілках влади для захисту своїх інтересів, але не для того, щоб диктувати свої інтереси комусь. Тому багато припущень, що там буде мало не узурпація влади кримськими татарами, безпідставні. Просто треба добре інформувати людей.
У Російській Федерації скільки існує республік? Скажімо, республіка Татарстан: в конституції записано, що Республіка Татарстан утворена в порядку реалізації права татарського народу на самовизначення. Те ж саме і щодо Криму. У Російській Федерації багато республік, де корінний народ складає меншість. Візьміть Башкирію, Карелію. Але знову-таки вони існують і носять назву цього народу тільки тому, що там є корінний народ.
– Як ви сприймаєте позицію муфтія мусульман Криму після його зустрічі з головою Меджлісу Рефатом Чубаровим в Туреччині?
– Я думаю, що Меджліс кримськотатарського народу найближчим часом ухвалить рішення про виведення Еміралі Аблаєва зі складу Меджлісу, тому що він повністю став маріонеткою в руках окупаційної влади, на жаль.
