Росія витратила минулого року кілька мільярдів рублів за простій аеропорту «Сімферополь» та інших кримських підприємств, роботу яких зупинило її повномасштабне вторгнення в Україну. Міжнародні санкції, запроваджені після 24 лютого 2022 року, змушують російську владу вдаватися до антикризових заходів: в анексованому Криму дотують цілі галузі та штучно стримують банкрутство підприємств. Як російська війна з Україною б'є по економіці Кримського півострова, розповідаємо в нашому матеріалі.
Економічні проблеми у Криму проявилися з перших днів російського повномасштабного вторгнення в Україну. Через російські військові дії в регіоні зупинилися багато підприємств, а цілі галузі стали збитковими і вимагають суттєвих бюджетних вливань.
Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов ще торік публічно визнав, що випробування санкціями та реалії останніх восьми років, які гальмували розвиток Криму, «в жодне порівняння не йдуть із масштабом того виклику, з яким зіткнулися цього (2022 – КР) року».
У квітні російський парламент Криму затвердив звіт про діяльність підконтрольного Москві уряду півострова за 2022 рік та перший квартал 2023 року. У ньому прем'єр Криму Юрій Гоцанюк визнає: в економіці Кримського півострова відбуваються кризові процеси, які торік вимагали вжити близько 70 антикризових заходів.
Мільярди – за порожній аеропорт, рибу в морі та невидобутий газ
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну та посилення санкційного тиску стали «серйозними факторами, що вимагали вживати оперативних заходів щодо підтримки економіки республіки, у тому числі на федеральному рівні», зазначає у своєму звіті Юрій Гоцанюк.
Щоб вплинути на ситуацію, кримським чиновникам у перший воєнний рік довелося вдатися до зниження податкових ставок, обнулення ПДВ для готельного бізнесу, скасування орендних платежів за державне та муніципальне майно і земельні ділянки.
Мільярдами рублів із федерального бюджету було дотовано десятки кримських підприємств, які не можуть працювати через війну Росії з Україною.
«19 рибодобувних організацій, які ведуть вилов в акваторії Азовського моря, отримали компенсації витрат на зарплату на суму 11,5 мільйона рублів. П'ять рибодобувних організацій, що ведуть вилов в акваторії Чорного моря, отримали субсидію за рахунок республіканських коштів у сумі 12,6 мільйона рублів. Цільові субсидії виділено ТОВ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» (2,7 мільярда рублів), ГУП РК «Кримські морські порти» (550,2 мільйона рублів), ГУП РК «Чорноморнафтогаз» (понад два мільярди рублів)», – повідомляє Юрій Гоцанюк.
Аеропорт «Сімферополь», контрольований структурами Юрія Ковальчука – російського бізнесмена, друга президента Росії Володимира Путіна, забезпечує основне сполучення Кримського півострова із сусідньою Росією. Він понад рік простоює, бо небо над Кримом закрите для цивільної авіації.
Неможливою через війну стала робота кримської рибальської промисловості, оскільки російська влада повністю заборонила промисел у північно-західній акваторії Чорного моря від Севастополя (мис Херсонес) до херсонського берега. Це зупинило рибний промисел кількох десятків підприємств і підприємців.
«Чорноморнафтогаз» не може виконувати видобуток газу на шельфі Чорного моря, оскільки частина бурових платформ була виведена з ладу, а море використовується Росією для атак по Україні.
Про масштабні збитки у 2022 році заявили представники туристичної галузі – курортний сезон у Криму вперше за всі роки був офіційно визнаний провальним.
Про додаткові дотації своєї діяльності восени 2022 року попросили також кримські аграрії.
«Захід веде економічну війну»
Щоб «вирівняти» процеси в економіці Криму, російській владі доводиться суттєво дотувати цілі галузі та знижувати податки для бізнесу. Торік заходи підтримки економіки півострова в умовах санкцій, згідно зі звітом кримського уряду, коштували щонайменше десять мільярдів рублів – у вигляді наданих бізнесу субсидій, скасування орендної плати за державне та муніципальне майно та інших пільг.
У Криму також намагаються стримувати банкрутство підприємств. У регіоні торік діяв мораторій на порушення справ про банкрутство. До таких заходів вдаються за негативних кризових явищ. Вони тимчасово позбавляють кредиторів права на подання заяв про банкрутство боржників та зупиняючи виконавчі провадження за майновими стягненнями. Цим мораторієм у Криму скористалися близько трьохсот підприємств, йдеться у звіті.
Аналізуючи економічну ситуацію в Криму, Юрій Гоцанюк звинувачує у тому, що відбувається, не владу Росії, яка розв'язала війну в Україні, а «Захід і санкції».
Крим, як і вся Росія, активно розвивається, будує плани на перспективуЮрій Гоцанюк
«Усі ми бачимо, що відбувається. Захід веде економічну війну проти нашої країни, запровадив безпрецедентну кількість санкцій. Незважаючи на серйозні політичні та економічні виклики, Крим, як і вся Росія, активно розвивається, будує плани на перспективу. Всі заборони та обмеження Крим сприймає як стимул для розвитку та реалізації власного потенціалу», – заявив він на засіданні російського парламенту Криму у квітні.
Юрій Гоцанюк стверджує, що вжиті антикризові заходи «дозволили забезпечити сталий розвиток Криму та соціальну стабільність у регіоні».
«Витрат на війну все більше, а доходів – усе менше»
Говорити про «розвиток» і «стабільність» у нинішній економічній та воєнній ситуації у Криму неможливо, вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак.
Крим для Росії зараз – повністю дотаційний регіонАндрій Новак
«Заходи, які російська влада вживає нібито для порятунку економічної ситуації в окупованому Криму, насправді нічим не допоможуть. Тому що Крим перетворено Росією на військову базу. За таких умов говорити про економіку просто неможливо. Крим для Росії зараз – повністю дотаційний регіон. І російська влада змушена федеральним бюджетом дотувати фактично всі сфери життєдіяльності Криму», – зазначив він Крим.Реалії.
Андрій Новак прогнозує, що в найближчі місяці Росії доведеться скорочувати фінансування Криму або соціальні витрати в країні, щоб покрити потреби півострова.
Перед російською владою постає питання: з яких соціальних статей забирати грошіАндрій Новак
«Росія зазнає великих втрат через своє повномасштабне вторгнення в Україну. Щомісяця її бюджет витрачає на війну дедалі більше, а доходів отримує дедалі менше через міжнародну санкційну політику. У третьому кварталі минулого року російський бюджет став дефіцитним, і далі цей дефіцит лише наростає. Росія вичерпує свій другий резервний фонд. Скільки часу вона зможе дотувати Крим? Це питання кількох місяців. Далі вже перед російською владою постає питання: з яких соціальних статей забирати гроші, щоб утримувати на плаву те, що вони називають своєю «вітриною» – тобто Кримський півострів», – вважає голова Комітету економістів України.
Прогнозувати, що у Росії не вистачить грошей на Крим передчасно, заявляв раніше Крим.Реалії український економіст, керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній.
На його думку, поки Крим «виконує функцію військової бази» для Росії, вона продовжуватиме його фінансувати.
Незважаючи на санкції, у Росії має вистачити грошей на те, щоб вести війну ще як мінімум один рік, пише The Washington Post із посиланням на доповідь американської розвідки, що потрапила в мережу.
Влада Росії для пом'якшення ефекту санкцій «розраховує на підвищення корпоративних податків, кошти Фонду національного добробуту, збільшення імпорту, а також здатність бізнесу адаптуватися, щоб допомогти пом'якшити економічний тиск», йдеться в документі.
Міжнародні санкції, запроваджені щодо Росії після того, як вона розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, зазначає видання, мають не лише вплинути на російську економіку, а й «надсилати певний сигнал» російським елітам.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
