Доступність посилання

ТОП новини

«Очі» та «вуха» російської армії. Що приховували на вежах, що горять у Чорному морі


Захоплена Росією бурова платформа в Чорному морі, архівне фото
Захоплена Росією бурова платформа в Чорному морі, архівне фото

Російська влада другий день не може погасити пожежу на платформах нафтогазовидобувних вишок у Чорному морі, захоплених Росією в України в 2014 році після анексії кримського півострова. Згідно з повідомленнями у ЗМІ, вежі спалахнули в результаті ракетного удару, завданого, імовріно, ЗСУ під час повномасштабного вторгнення Росії. Що це за вишки і що приховували на них за видобутком газу, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.

Офіційних підтверджень того, що ЗСУ вдарили по нафтогазовій вишці в Чорному морі наразі немає.

За повідомленнями російської влади та ЗМІ, ракетні удари завдано по вишках, що працюють на Одеському родовищі нафти і газу в Чорному морі. На них Росія веде видобуток із 2014 року, після того як захопила Крим. Але ці вишки не лише видобувають копалини, вони стали мілітарними та розвідувальними об'єктами задовго до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Три удари від «ворожих підрозділів»

Ракетні удари по вежах у Чорному морі підтвердив російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами Аксенов).

Було 12 людей на цих бурових платформах. На цю хвилину підібрано п'ятьох людей
Сергій Аксьонов

«Ворожими підрозділами було завдано удару по бурових платформах «Чорноморнафтогазу». Працюємо насамперед над порятунком людей. Було 12 людей на цих бурових платформах. На цю хвилину підібрано п'ятьох людей. Із них троє поранених. Пошуки решти тривають», – повідомив Аксьонов 20 червня.

Потім він розповів російським ЗМІ, що всього було три ракетні удари по трьох бурових вишках, на яких перебували 109 людей.

До вечора 20 червня Аксьонов відзвітував про евакуацію з місця подій 94 людей. За його даними, 15 російських військових продовжують охороняти вишки. До цього часу семеро людей із платформ зникли безвісти.

Російський глава Криму Сергій Аксьонов
Російський глава Криму Сергій Аксьонов

«Гарантую, що їх пошуки триватимуть. Уряд Криму найближчим часом сконтактує з рідними та близькими зниклих безвісти та постраждалих», – зазначив Сергій Аксьонов.

Станом на 21 червня російські рятувальники не могли ліквідувати пожежу на вишках у Чорному морі, що ускладнювало пошукову операцію, заявила російський сенатор від Криму Ольга Ковітіді.

Сім'ям зниклих безвісти працівників бурових установок російська влада Криму пообіцяла компенсувати 6,5 мільйонів рублів, а п'ятьом врятованим людям – по три мільйони рублів.

За повідомленнями російської влади та ЗМІ, від ракетних ударів постраждала, зокрема, нафтогазовидобувна вишка «Таврида». Вона забезпечує газом Крим. Місцева влада вже пообіцяла, що кримчани не постраждають.

Бойові кораблі, снайпери, винищувачі та ППО

Нафтогазоводобувні вишки в Чорному морі разом із родовищами були захоплені Росією після того, як вона анексувала Крим у 2014 році. Загалом їх у цьому морі чотири: «Таврида», «Україна» («Незалежність»), «Сиваш» та «Петро Годованець». Останнім після захоплення Криму Росією цікавилася фірма колишнього українського опозиціонера Віктора Медведчука, який зараз перебуває у СІЗО за звинуваченням у держзраді.

Орієнтовна вартість кожної платформи, згідно з публічними даними, становить 400 мільйонів доларів.

Самопідйомна бурова установка «Таврида» в Чорному морі, архівне фото
Самопідйомна бурова установка «Таврида» в Чорному морі, архівне фото

Ці установки заарештовані українським судом за клопотанням компанії-власника – ДАТ «Чорноморнафтогаз» зі структури НАК «Нафтогаз України».

Власники висунули позови до Росії у зв'язку із захопленням своїх кримських активів. Користуватися ними підприємство з 2014 року не може. Російська влада ретельно охороняє захоплені вишки в Чорному морі силами своїх силовиків і спецслужб, які виявляють агресію до будь-яких спроб наблизитися.

«Вишки Бойка» в Чорному морі, архівне фото
«Вишки Бойка» в Чорному морі, архівне фото

Раніше українським прикордонникам, які збирали інформацію про незаконну діяльність Росії на шельфі Чорного моря поблизу Криму, вдалося зафіксувати, що бурову установку «Таврида», що працює на Одеському газоконденсатному родовищі, охороняють два бойові кораблі Чорноморського флоту Росії – СКР «Сметливый» і «Приазовье». Тоді прикордонники зіткнулися з агресією – російські військові задіяли бомбардувальник і кораблі, які «здійснювали небезпечні маневрування». На одній із бурових установок тоді було видно п'ятьох озброєних людей.

Останні кадри платформи «Петро Годованець» вдалося отримати торік у липні під час міжнародних військових навчань Sea Breeze-2021. Тоді американський есмінець USS Ross проходив неподалік Одеського родовища. Росія відреагувала, спрямувавши йому назустріч два своїх бойових кораблі та винищувачі Су-30СМ.

Самопідйомна бурова установка «Петро Годованець», що належить ДАТ «Чорноморнафтогаз» на шельфі Чорного моря, архівне фото
Самопідйомна бурова установка «Петро Годованець», що належить ДАТ «Чорноморнафтогаз» на шельфі Чорного моря, архівне фото

Український літак Ан-26 був обстріляний російськими військовими, коли здійснював тренувальний політ у морській економічній зоні України в районі Одеського газоконденсатного родовища в 2017 році.

Екіпажу Ан-26 вдалося зафіксувати на родовищі російську станцію радіолокації в активному режимі. Вона використовується для наведення ракет систем протиповітряної оборони.

Український літак Ан-26, який обстріляли російські військові над Чорним морем
Український літак Ан-26, який обстріляли російські військові над Чорним морем

Вишки-розвідники

Про те, що нафтогазові установки, захоплені Росією, обладнані розвідувальними системами, заявляє президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.

На них було встановлено РЛС, що дозволяють контролювати надводний і повітряний простір між Кримом та Одеською областю
Михайло Гончар

«Захоплені російським спецназом у березні 2014 року видобувні та бурові платформи української державної компанії «Чорноморнафтогаз» стали зручними майданчиками для розвідки Чорноморським флотом Росії з використанням об'єктів цивільної інфраструктури морської інфраструктури в північно-західному секторі Чорного моря. На них було встановлено РЛС типу «Нева», що дозволяють контролювати надводний і повітряний простір між Кримом та Одеською областю. А ще там встановили гідроакустичні системи, які дають змогу «бачити» підводний простір», – зазначив він.

Михайло Гончар
Михайло Гончар

З 2018 року охорона українських вишок на українському шельфі, укріплених російським спецназом, передана Чорноморському флоту Росії з цілодобовою ротацією бойових кораблів, зазначають військові експерти.

«Нарощування потенціалу системи освітлення надводної обстановки шляхом розміщення навігаційних радіолокаційних систем на стаціонарних і мобільних об'єктах морської інфраструктури дозволяє не лише наростити радіолокаційне поле та забезпечити охорону об'єктів, а й моніторити міжнародне судноплавство та дії кораблів ВМС України, інших країн у північно-західній частині Чорного моря і видавати необхідну інформацію силам Чорноморського флоту Росії для проведення силових акцій у разі встановлення бойових завдань», – описують ситуацію в Чорному морі у зв'язку із захопленням українських нафтогазових установок експерти спеціалізованого видання «Чорноморська безпека».

Самопідйомна бурова установка «Незалежність» у Чорному морі, архівне фото
Самопідйомна бурова установка «Незалежність» у Чорному морі, архівне фото

Саме з наявністю військових потужностей на морських платформах Чорноморнафтогазу пов'язує удари по них керівник моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко.​

Це військові об'єкти, що контролюють український сектор Чорного моря
Андрій Клименко

«Це військові об'єкти, що контролюють український сектор Чорного моря. Я думаю, що саме у зв'язку з цим і було ухвалено рішення про завдання по них ракетних ударів. Це не лише розвідка, це повсякденний 24/7 365 днів на рік радіолокаційний контроль усіх трьох сфер у військових цілях», – заявив він в інтерв'ю «Настоящему Времени».

Чим обернеться обстріл нафтогазових установок у Чорному морі для Росії та якими будуть наслідки для їхніх українських власників, Крим.Реалії намагалися з'ясувати у профільних відомствах.

У ПАТ «Чорноморнафтогаз» наразі важко відповісти на ці питання. Від НАК «Нафтогаз» на момент публікації цього матеріалу ми відповіді також не отримали. Але готові оприлюднити позицію цих відомств, якщо її буде представлено.

Удари України по вишках у Чорному морі обіцяють розслідувати у Слідкомі Росії. А депутат Держдуми Росії від анексованого Криму Михайло Шеремет заявив, що у відповідь Росія найближчим часом «завдасть ударів по українських центрах ухвалення рішень».

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

XS
SM
MD
LG