Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії
Були роки, коли ми вважали, що День ув'язненого письменника – це не про нашу країну, не про світ, який ми будуємо. У Радянському Союзі письменник у в'язниці – це не виняток, а норма. Більшовики розпочали своє правління з розстрілу російського поета Миколи Гумільова та завершили знищенням українського поета Василя Стуса. Але в тій країні, яку зараз будують українці, не було місця письменникам у в'язницях. Так, це була досі недосконала пострадянська країна. Країна, в якій тишком-нишком вбивали журналістів і назавжди ховали кінці у воду. Проте уявити відкрите – за допомогою суду – переслідування письменника чи журналіста за його професійну діяльність, було чимось диким. У нас так не могло бути.
Усе змінилося, коли на українську землю прийшла Росія. Росія, яка вбиває і переслідує своїх діячів культури. І тепер взялася за наших. Схоже, інакше вона не вміє.
Нагадаю про кримчан, які опинилися в катівнях. Про нашого колегу, фрілансера Крим.Реалії Владислава Єсипенка, який постраждав лише за те, що виконував свій професійний обов'язок. Про Владислава тепер знають багато письменників, журналістів, правозахисників у всьому світі – для них він став прикладом відповідального та чесного ставлення до своєї професії. Для них – але не для російських суддів, не для російської держави. Не для агресора.
І в ці темні дні війни ми не забуваємо про людей, які виявилися заручниками російського режиму ще до того, як Володимир Путін перейшов до другої фази окупації України.
Після 2014 року, після першої фази, я неодноразово говорив, що Крим – це випробувальний полігон для росіян. Що кримські репресивні практики, кримське «правосуддя» переноситиметься в саму Росію і зрушуватиметься відповідно до меж російської окупації. На жаль, я не помилився. В окупованому Ізюмі окупанти прийшли до письменника Володимира Вакуленка. Його просто відвезли у невідомому напрямку – без суду та слідства. Досі ми нічого не знаємо про його долю.
«1937 року репресували та розстріляли мого діда. Склалося враження, що ті чекісти мають онуків і правнуків, які діють так само» – говорив Владислав Єсипенко у своєму останньому слові на «судовому процесі» в окупованому Сімферополі. «Я вірю в перемогу, Україна переможе!» – писав незадовго до викрадення у своєму щоденнику Володимир Вакуленко. Вірність своїм переконанням, точне відчуття реальності – це саме те, що й відрізняє справжнього журналіста і письменника.
Просто для Кремля такий письменник – письменник, з яким треба розправитися.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
Справа Владислава Єсипенка
Владислав Єсипенко – позаштатний журналіст (фрілансер) Радіо Свобода (проєкт Крим.Реалії), висвітлював соціальну та екологічну проблематику, знімав опитування кримчан. Був затриманий співробітниками ФСБ Росії в Криму 10 березня 2021 року за звинуваченням у збиранні інформації «в інтересах спецслужб України», а також зберіганні в автомобілі «саморобного вибухового пристрою».
Протягом 27 днів до Єсипенка не допускали незалежних адвокатів. Водночас інтерв'ю з ним показав російський державний телеканал «Крым 24»: на відео, опублікованому на сайті каналу, Владислав Єсипенко підтвердив, що знімав на півострові для проєкту Крим.Реалії, а також сказав, що нібито дублював відзняте відео українським спецслужбам.
На засіданні суду в Сімферополі, куди допустили незалежного адвоката, Владислав Єсипенко заявив про тортури з боку російських спецслужб. Там же Єсипенко відмовився від адвоката за призначенням Віолетти Синєглазової. Суд залишив Єсипенка під вартою до 11 травня 2021 року.
За повідомленням адвоката Олексія Ладіна, співробітники ФСБ Росії «погрожували Єсипенку розправою» після того, як він на суді в Криму звинуватив відомство в тортурах.
За інформацією правозахисників, раніше Владислава Єсипенка звинувачували в Криму лише за ст. 223-1. КК Росії (Незаконне виготовлення вибухових речовин, незаконні виготовлення, перероблення або ремонт вибухових пристроїв). Покарання за цією статтею передбачає від 8 до 12 років позбавлення волі. Але дружина заарештованого Катерина Єсипенко повідомила, що Владиславу інкримінують ще одну статтю обвинувачення – ст. 222 Кримінального кодексу Росії (Незаконні придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, його основних частин, боєприпасів). Санкція цієї статті передбачає покарання від 5 до 12 років позбавлення волі.
Служба зовнішньої розвідки України на інформацію ФСБ про співпрацю Владислава Єсипенка з українськими спецслужбами повідомила Крим.Реалії, що «не коментує провокації російських спецслужб». Прокуратура АРК порушила кримінальне провадження за фактом затримання й арешту в Криму Владислава Єсипенка.
Офіційної інформації від російських силових структур про слідчі дії щодо Владислава Єсипенка немає.
Міністерство закордонних справ України, український омбудсмен, Європейська і Міжнародна федерації журналістів закликали до негайного звільнення і зняття всіх звинувачень з Владислава Єсипенко.
Президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Джеймі Флай вимагав негайно звільнити Єсипенка з-під варти і заявив, що РВЄ/РС обурене тортурами, про які повідомив затриманий в Криму фрілансер Крим.Реалії.
