Доступність посилання

ТОП новини

«Крим виконує дві ролі – військового плацдарму та прецеденту». Інтерв'ю з Віталієм Портниковим


Віталій Портников

У Криму оцінили попередню шкоду від вибухів на російських військових об'єктах у Сакському та Джанкойському районах Криму в 700 мільйонів рублів. Такі цифри назвав підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов). Останніми тижнями у різних точках півострова майже щодня чути звуки вибухів – кримські чиновники пояснюють їх збиттям «українських безпілотників» і «роботою ППО».

В інтерв'ю Крим.Реалії український журналіст, публіцист, оглядач Радіо Свобода та Крим.Реалі Віталій Портников розповів про те, до чого, на його думку, варто приготуватися кримчанам і росіянам, чому Росія на півострові може нести ядерну загрозу для Туреччини, як питання з Кримом можна вирішити в чинному правовому полі Росії та чому Крим перетворюється на лабораторію вбивства.

Плата за імперію

– Серпень у Криму минув під акомпанемент «хлопків». За вашими оцінками, чого чекати у Криму далі? Наприклад: туристам розслабитися і чекати на оксамитовий сезон чи бути обережнішими і до Криму не їхати?

Воєнна ситуація непередбачувана, у війнах немає логіки

– Воєнна ситуація непередбачувана, у війнах немає логіки. Я неодноразово бачив під час югославських воєн людей, які спеціально їхали відпочивати у місця воєнних дій, бо хотіли показати, що ми тут, і що б ви не робили – стріляйте, підривайте – ми будемо тут, бо це – наше. І я цілком припускаю, що у Російській Федерації є люди, для яких приїхати відпочивати до Криму – це продемонструвати українцям, що ця територія окупована назавжди.

Ми бачимо, що російське суспільство зазнало значних змін з погляду радикалізації настроїв на користь підтримки загарбницької війни, і я думаю, що ці настрої лише посилюватимуться.

– Чи можуть росіяни вважати Крим захищеною територією?

– Про військові можливості Москви ми багато чого дізналися з лютого цього року. Якби військові можливості Росії були б такими, як їх представляли Володимир Путін, Сергій Шойгу та інші російські керівники, то зараз російські війська давно вже були б і в Ужгороді, і в Кишиневі. Тому – хто може розуміти, що відбувається насправді з російськими збройними силами?

Громадянам Російської Федерації треба приготуватися до довгого і небезпечного життя в умовах воєнних дій по всьому периметру кордонів РФ

Ми перебуваємо у війні: кровопролитній, жорстокій, довгій. Ті шість місяців, які ми пережили – це прелюдія до тих подій, які ми переживатимемо. А громадянам Російської Федерації треба приготуватися до довгого і небезпечного життя в умовах воєнних дій по всьому периметру кордонів РФ. І до серйозного економічного та соціального обвалу найближчими роками. Такою завжди є плата за спроби відтворення імперії. А ми з вами присутні при спробі відтворення імперії.

Коли російська держава розширювалася, це було періодом незліченних страждань населення самої Росії. Участь людей у війнах та їх загибель, епідемії, які завжди супроводжують війни, економічні проблеми…

Якщо звернутися до недавнього минулого: Йосип Сталін та Адольф Гітлер домовилися розділити Європу, і в результаті Радянський Союз справді отримав значні території. Можливо, люди, коли вони чули, що Латвія, Литва та Естонія приєднуються до Радянського Союзу або що радянські війська переможно входять до Львова чи Гродно, раділи з того, що «Таллін наш», «Рига наша», «Львів наш». А вже через недовгий час вони лежали у могилах, їхні дружини лежали у могилах, їхні діти лежали у могилах. Від їхньої радості залишилося лише горе смерті. За розширення будь-якої імперії населення цієї імперії сплачує сторицею.

Президент РФ Володимир Путін та міністр оборони РФ Сергій Шойгу (зліва направо), 2021 рік
Президент РФ Володимир Путін та міністр оборони РФ Сергій Шойгу (зліва направо), 2021 рік

– Напевно, хтось із читачів та глядачів запитає: а чому ви не припускаєте, що Росія відновить імперію, що всіх своїх цілей їй вдасться досягти?

– Уявімо найкращий варіант для прихильників такої ідеї, коли відновлюється імперія. Вона ліквідує державність України, Молдови, Грузії, Казахстану тощо та виходить на кордони з НАТО. І таким чином ця імперія наближається до нового рівня своїх амбіцій. Ми впевнені з вами, що Володимир Путін хоче на цьому зупинитися?

Якби я був громадянином Російської Федерації, то я б звідти втік, поза всяким сумнівом. Це місце не призначене для людини. Якщо ви живете в Москві або Петербурзі, ходите мирними вулицями, радієте життю, відвідуєте ресторани, кафе або музеї, то це не означає, що ця ситуація не зміниться для вас через якийсь час. Так що ви вже не зможете нікуди подітися. Клітка зачиняється, причому з двох боків. Будується залізна завіса.​

«Крим – лабораторія вбивства»

– Кримчанам теж треба тікати?

– Мені здається, кримчанам потрібно було залишати цю територію. Тим, хто міг це зробити – бо є люди, які хочуть жити в Криму внаслідок внутрішніх відчуттів, кримські татари передусім.

– І не збираються їхати, навіть незважаючи на те, що припускають можливість якихось військових дій.

– Абсолютно вірно. Але є люди, які з Кримом не так пов'язані. Я б на їхньому місці звідти поїхав після 2014 року.

– Але ж не можуть усі два мільйони взяти та виїхати.

– Чому не можуть? Щодо Криму, у нього двояка роль. Перша – військового плацдарму, причому це плацдарм не лише для нападу на Україну. Це плацдарм для дестабілізації ситуації у всьому Чорноморському басейні. І це база на той випадок, якщо Росія розпочне війну з країнами-членами НАТО, щоб з території Криму були накриті відповідні військові позиції в Туреччині, Болгарії та Румунії. Можливо, із застосуванням ракет і навіть ракет з елементами ядерної зброї.

Зрозуміло, що в такому разі ця зброя вдарить насамперед по Туреччині, бо вона – найсильніша країна в Чорноморському басейні і дуже важлива з точки зору ліквідації її військових можливостей. Крім того, роль Криму – бути загрозою для Грузії, якщо у Кремлі буде ухвалено рішення про ліквідацію грузинської державності.

Те, як було «приєднано» територію Криму – це чітке відновлення практик, яких дотримувалися Гітлер і Сталін

А друга роль – це роль прецеденту, навіть важливіша. Після Другої світової війни жодного разу не було ситуації, коли одна держава приєднувала до себе територію іншої без її згоди. Були різні спірні території, але питання завжди вирішувалося взаємно. Але те, як було «приєднано» територію Криму – це чітке відновлення практик, яких дотримувалися Гітлер і Сталін. Якщо статус Криму не буде змінено, це означатиме, що право сили перемогло в європейському просторі.

Крим – перша подібна історія у світі з часів Другої світової війни. Більше ви таких прецедентів не знайдете. І для Росії дуже важливо, щоб це було визнано.

Плакат, на якому зображені Адольф Гітлер, Йосип Сталін і Володимир Путін, у центрі Києва під час війни Росії проти України. Липень, 2014 року
Плакат, на якому зображені Адольф Гітлер, Йосип Сталін і Володимир Путін, у центрі Києва під час війни Росії проти України. Липень, 2014 року

– Але нещодавно була «Кримська платформа», яка має на меті деокупацію Криму. Ми бачили, скільки країн до неї приєдналося. Тобто, цей номер не пройшов.

– Поки що. Але ж ми говоримо про продовження воєнних дій. Першою умовою у всіх переговорах Володимира Путіна з Україною було що? Для нього дуже важливо, щоб Україна сама визнала російський статус Криму. Сама.

– Хтось у Росії, включаючи нинішніх опозиціонерів, здатний повернути ситуацію з Кримом у бік справедливості міжнародного права? Чи є сьогодні такі політики?

– У Росії як такого політичного процесу немає. Ті люди, які опонують режиму Володимира Путіна, не політики, вони дисиденти. Політична діяльність у Росії насправді заборонена. Особи зараз опонують Путіну і цьому режиму приблизно як дисиденти опонували радянському режиму. І ми ніколи не могли знати, що відбуватиметься з цими людьми, якщо вони стануть реально політичними діячами. Це інший рівень відповідальності.

Судді, які ухвалювали рішення про те, що включення Криму та Севастополя до складу Російської Федерації відповідає конституції Росії, порушили присягу

Насправді, питання з Кримом може бути вирішене, тому що в російській конституції залишилися статті, які говорять про те, що міжнародні зобов'язання РФ не повинні суперечити її внутрішньому законодавству. З погляду цього пункту, приєднання Криму та Севастополя до РФ є юридично нікчемним. Це легко вирішується. Просто для цього потрібно ще кілька болючих рішень. Одне – це розпуск Конституційного суду РФ у його нинішньому складі. Тобто ті судді, які ухвалювали рішення про те, що включення Криму та Севастополя до складу Російської Федерації відповідає конституції Росії, порушили присягу.

– Для кримчан в окупації які перспективи?

Крим постійно буде експериментальним полігоном

– У кримчан гірша перспектива, тому що та юридична система, яка існує на окупованих територіях, вона відрізняється від юридичної системи Російської Федерації. Це експериментальна система. Користуючись тим, що територію окуповано, на ній починають застосовувати неправові практики в судочинстві, у слдстві… І коли ці практики відпрацьовані досконало, їх переносять на основну територію держави. Саме тому правосуддя в ОРДЛО – це справжній кримінальний самосуд. А в Криму – це російські правові практики в якомусь жорсткому вигляді. І потім вони потроху просочуються у правосуддя самої РФ. Так буде завжди. Крим постійно буде експериментальним полігоном.

Жителям Криму у тому сенсі пощастило, що вони першими дізнаються про новини. Коли з'являється готовність застосувати чергове катування, черговий неправильний вирок шляхом інтерпретації статей КК РФ, це починатиметься з Криму. Така лабораторія. Лабораторія вбивства.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Катерина Некреча

    В.о. керівника проєкту Радіо Крим.Реалії, теле- і радіоведуча, автор спеціальних проєктів.

    Закінчила Київський міжнародний університет, бакалавр журналістики. Не секрет, що головне в моїй професії – це практика, тобто робота в ЗМІ.

    Почала працювати в проєкті Крим.Реалії навесні 2015 року. До цього працювала журналістом на українському телебаченні («Шустер LIVE», «Говорить Україна»). У 2014 році наблизилася до Криму співпрацюючи з телеканалом-переселенцем з півострова «Чорноморська ТРК».

    Не уявляю себе поза професією. Своєю роботою без перебільшення – живу. Життя це – дуже захоплююче і бурхливе. У ньому багато викликів, багато стресу, багато досягнень. Схоже, що це ідеальне середовище мого існування:)

    Пишаюся, що є частиною такого важливого проєкту. Рада, що в дуже складний час можу працювати в медіа, де журналістські стандарти – не теорія, а досить успішна практика.

    Головний пріоритет для мене – аудиторія. Наші слухачі, читачі, глядачі мають право знати, що відбувається насправді.

  • 16x9 Image

    Рустем Халілов

    Співпрацюю з Крим.Реалії з 2016 року. У журналістиці – з 2002 року. Починав у кримських виданнях, 2010 року переїхав до Києва для роботи в тижневику «Коментарі».

    До появи в команді Крим.Реалії працював у газетах, інформагентствах та на телебаченні. Писав новини та лонгріди, готував телесюжети. Їздив країною у пошуках хороших репортажів, займався журналістськими розслідуваннями, був парламентським кореспондентом, робив авторську програму, записував підкасти та керував роботою редакції.

XS
SM
MD
LG