На тлі прискореної підготовки російського законодавства до запланованого у Кремлі включення до складу Росії частини незалежної України – Криму – Держдумі пропонують законодавчо прискорити процедуру отримання російського громадянства іноземними носіями російської мови, у тому числі й українцями. Це, як вважають експерти, підвищує загрозу «витоку мізків» із сусідніх із Росією країн, особливо – з Середньої Азії.
На основі запропонованої Федеральною міграційною службою Росії поправки до закону «Про громадянство РФ» глава уряду Дмитро Медведєв повідомив 6 березня про ініціативу влади пропонувати Державній думі у цих поправках отримання паспортів громадян Росії упродовж трьох місяців. Спочатку це мало стосуватися лише українців, але влада у Москві вирішила розширити ініціативу аж до історичних теренів Російської імперії і колишнього СРСР. Тобто ці поправки охоплюють тепер навіть охочих із низки країн-членів ЄС, а саме – країни Балтії, Польщі, Фінляндії.
Аналітики вважають, що ці поправки насамперед загрожують країнам Середньої Азії, вихідці з яких масово навчаються у вищих навчальних закладах Росії, працюють там вже з дипломами і науковими ступенями, але громадянства не мають через досить складну процедуру його отримання.
Згідно з запропонованими законодавчими поправками, право на прискорене отримання паспортів у Росії матимуть кваліфіковані фахівці, які навчалися у вишах Російської Федерації, або ж на територіях Росії після червня 2002 року й жили тут упродовж останніх трьох років.
Отримати російський паспорт за прискореною процедурою зможуть також підприємці, чистий прибуток яких не менший за 80 тисяч доларів. Російський прем’єр-міністр Дмитро Медведєв сказав, що перевага надаватиметься кваліфікованим фахівцям, і додав: «Ми також кажемо про людей, рідні яких жили на територіях Російської імперії до 1917 року чи ж у складі СРСР».
Особливо багато охочих із Середньої Азії
Очільник московської організації таджицьких мігрантів «Етмос» Карміджон Йоров каже Радіо Свобода, що отримує багато телефонних дзвінків щодо деталей прискореної процедури натуралізації в Росії. «Для людей російське громадянство відкриває двері для кращих можливостей у пошуку праці, отримання дозволу на роботу, медичного забезпечення й інших гарантій їхніх прав. Вони готові на всі попередні умови щодо цього, аби лише отримати російське громадянство», – розповідає він.
Серед понад 11 мільйонів іноземних мігрантів Росії, більшість із яких – із Середньої Азії, є тисячі претендентів на російське громадянство, які мають вищу освіту, знають російську мову, володіють професійними навичками у різних галузях. Карімджон Йоров каже, що лише в Москві працюють понад 500 дипломованих лікарів-таджиків, і кожен із них прагне отримати російське громадянство, як і студенти-таджики в російських університетах, яких налічується до 13 тисяч.
Згідно з даними засобів інформації Росії, тут також навчається понад 30 тисяч казахських студенів, майже 11 тисяч – з Узбекистану. Хоча вони й навчаються в Росії за певними квотами і часто – за гроші держав Середньої Азії, та все ж готові платити відповідні штрафи за неповернення додому і просити російське громадянство. Як каже Карімджон Йоров, «ніхто не має бажання отримувати вдома мізерну платню та жити у скруті в Таджикистані чи Киргизстані».
Згідно з пропонованими поправками, претендент повинен пройти комісію з визначення рівня його фаху та знання російської мови. Після цього він може розраховувати на отримання російського паспорта.
Ці поправки Державна дума розгляне 21 березня – того ж дня, коли й буде розглянутий законопроект із спрощеного приєднання до Росії захоплених територій сусідніх країн, включно з Україною.
Матеріал підготували Василь Зілгалов і Farangis Najibullah
На основі запропонованої Федеральною міграційною службою Росії поправки до закону «Про громадянство РФ» глава уряду Дмитро Медведєв повідомив 6 березня про ініціативу влади пропонувати Державній думі у цих поправках отримання паспортів громадян Росії упродовж трьох місяців. Спочатку це мало стосуватися лише українців, але влада у Москві вирішила розширити ініціативу аж до історичних теренів Російської імперії і колишнього СРСР. Тобто ці поправки охоплюють тепер навіть охочих із низки країн-членів ЄС, а саме – країни Балтії, Польщі, Фінляндії.
Аналітики вважають, що ці поправки насамперед загрожують країнам Середньої Азії, вихідці з яких масово навчаються у вищих навчальних закладах Росії, працюють там вже з дипломами і науковими ступенями, але громадянства не мають через досить складну процедуру його отримання.
Згідно з запропонованими законодавчими поправками, право на прискорене отримання паспортів у Росії матимуть кваліфіковані фахівці, які навчалися у вишах Російської Федерації, або ж на територіях Росії після червня 2002 року й жили тут упродовж останніх трьох років.
Отримати російський паспорт за прискореною процедурою зможуть також підприємці, чистий прибуток яких не менший за 80 тисяч доларів. Російський прем’єр-міністр Дмитро Медведєв сказав, що перевага надаватиметься кваліфікованим фахівцям, і додав: «Ми також кажемо про людей, рідні яких жили на територіях Російської імперії до 1917 року чи ж у складі СРСР».
Особливо багато охочих із Середньої Азії
Очільник московської організації таджицьких мігрантів «Етмос» Карміджон Йоров каже Радіо Свобода, що отримує багато телефонних дзвінків щодо деталей прискореної процедури натуралізації в Росії. «Для людей російське громадянство відкриває двері для кращих можливостей у пошуку праці, отримання дозволу на роботу, медичного забезпечення й інших гарантій їхніх прав. Вони готові на всі попередні умови щодо цього, аби лише отримати російське громадянство», – розповідає він.
Серед понад 11 мільйонів іноземних мігрантів Росії, більшість із яких – із Середньої Азії, є тисячі претендентів на російське громадянство, які мають вищу освіту, знають російську мову, володіють професійними навичками у різних галузях. Карімджон Йоров каже, що лише в Москві працюють понад 500 дипломованих лікарів-таджиків, і кожен із них прагне отримати російське громадянство, як і студенти-таджики в російських університетах, яких налічується до 13 тисяч.
Згідно з даними засобів інформації Росії, тут також навчається понад 30 тисяч казахських студенів, майже 11 тисяч – з Узбекистану. Хоча вони й навчаються в Росії за певними квотами і часто – за гроші держав Середньої Азії, та все ж готові платити відповідні штрафи за неповернення додому і просити російське громадянство. Як каже Карімджон Йоров, «ніхто не має бажання отримувати вдома мізерну платню та жити у скруті в Таджикистані чи Киргизстані».
Згідно з пропонованими поправками, претендент повинен пройти комісію з визначення рівня його фаху та знання російської мови. Після цього він може розраховувати на отримання російського паспорта.
Ці поправки Державна дума розгляне 21 березня – того ж дня, коли й буде розглянутий законопроект із спрощеного приєднання до Росії захоплених територій сусідніх країн, включно з Україною.
Матеріал підготували Василь Зілгалов і Farangis Najibullah
