Київ – Москва ніколи не заощаджувала на підтримці проросійських сил в Україні, констатує газета «Сегодня». До їхніх послуг були гроші «Газпрому», кремлівські ЗМІ, офіційні заяви влади Росії, проникливі промови патріарха Кирила. Але при всьому цьому українські русофіли не добилися абсолютно нічого. Вони були не в змозі не те що влаштувати революцію, але навіть створити по-справжньому впливову партію: на останніх виборах до Верховної ради Криму «Русское единство» Сергія Аксьонова набрало аж 4% голосів. Чи то російська ідея настільки неприваблива, чи то її українські пропагандисти настільки нікчемні, але їм недостатньо фінансової, політичної та моральної підтримки Кремля. Для досягнення бажаного результату їм знадобилася пряма військова допомога Росії та збройна інтервенція. Як би на південному сході не ставилися до Майдану, він переміг без морської піхоти США і танків «Абрамс» на Хрещатику. Зате оперетковий кримський референдум не міг відбутися без Чорноморського флоту Росії і російських «зелених чоловічків». Високодуховний російський світ здатний прийти в Україну тільки на підошвах солдатських чобіт, але ніяк інакше, наголошує видання.
Заява Путіна про приєднання Криму не має юридичної сили, але свідчить про бажання Росії стати супердержавою й протиставити себе всьому цивілізованому світу навіть ціною нової «холодної війни», констатує газета «Україна молода». Загалом же після «референдуму» про входження до Росії мешканців Криму очікує криза правової системи. Ця криза буде пов’язана з бажанням багатьох політичних сил використати результати референдуму у своїх інтересах. Це буде проявлятися у спробах націоналізації компаній, перегляду права власності на бізнес, на акти земельних ділянок тощо. Є всі підстави вважати, що в Криму виникне правова вакханалія. Тобто всі проблеми в Криму вирішуватимуться за принципам сили. Хто сильніший, той і використовуватиме право на свою користь. Заголовок статті «Кузькина мать» ХХІ століття».
Газета «День» пише про 5 кроків, зробивши які, Україна зможе щороку направляти на розвиток економіки 160-200 мільярдів гривень. Крок перший – найефективніший і найскладніший: бізнес повинен припинити давати хабарі! Другий крок полягає в тому, що всі випадки прямого та непрямого здирства з боку державних чиновників повинні засуджуватися громадськістю та правоохоронними органами. Бізнес повинен усі ці випадки публічно викривати. Експерт газети пропонує створити в країні й у кожному регіоні антикорупційні карти, за допомогою яких можна буде відстежувати результативність протистояння корупції. Третій крок – це розробка бізнесом законодавчих антикорупційних ініціатив. Четвертий – ревізія судових суперечок і порушених за економічні злочини кримінальних справ. П’ятий – скорочення кількості й обмеження функцій контролюючих органів. Експерти видання підрахували, що за останні чотири роки обсяги корупції в Україні перевищили 500 мільярдів гривень. Найбільш масштабним це лихо виявилося при проведенні держзакупівель, а також у податковій і митній сферах, у судовій системі та правоохоронних органах.
Запланований пуск води в головний Каховський магістральний та Північно-Кримський канали важко переоцінити – цього з нетерпінням очікують мешканці Херсонської, Запорізької областей та в Автономній Республіці Крим, для яких дніпровська вода життєво необхідний ресурс. Водночас велике запитання, чи не затримає прихід великої води на півострів яка-небудь провокація, пов'язана з присутністю там самопроголошеної влади та окупаційних військ. Як пише газета «Голос України», водозабезпечення Криму, яке втричі перевищує потреби в інших регіонах України, зараз лежить винятково в політичній площині. Гіпотетично можлива анексія Криму висуває перед підприємцями автономії непрості запитання. З ким укладати договори на меліоративні роботи? Чи закладати нові виноградники, адже воду можуть відрізати? Сіяти городину чи ні? Докладніше з проблемою парламентський часопис знайомить у статті «Крим очікує води не від політиків».
Заява Путіна про приєднання Криму не має юридичної сили, але свідчить про бажання Росії стати супердержавою й протиставити себе всьому цивілізованому світу навіть ціною нової «холодної війни», констатує газета «Україна молода». Загалом же після «референдуму» про входження до Росії мешканців Криму очікує криза правової системи. Ця криза буде пов’язана з бажанням багатьох політичних сил використати результати референдуму у своїх інтересах. Це буде проявлятися у спробах націоналізації компаній, перегляду права власності на бізнес, на акти земельних ділянок тощо. Є всі підстави вважати, що в Криму виникне правова вакханалія. Тобто всі проблеми в Криму вирішуватимуться за принципам сили. Хто сильніший, той і використовуватиме право на свою користь. Заголовок статті «Кузькина мать» ХХІ століття».
Газета «День» пише про 5 кроків, зробивши які, Україна зможе щороку направляти на розвиток економіки 160-200 мільярдів гривень. Крок перший – найефективніший і найскладніший: бізнес повинен припинити давати хабарі! Другий крок полягає в тому, що всі випадки прямого та непрямого здирства з боку державних чиновників повинні засуджуватися громадськістю та правоохоронними органами. Бізнес повинен усі ці випадки публічно викривати. Експерт газети пропонує створити в країні й у кожному регіоні антикорупційні карти, за допомогою яких можна буде відстежувати результативність протистояння корупції. Третій крок – це розробка бізнесом законодавчих антикорупційних ініціатив. Четвертий – ревізія судових суперечок і порушених за економічні злочини кримінальних справ. П’ятий – скорочення кількості й обмеження функцій контролюючих органів. Експерти видання підрахували, що за останні чотири роки обсяги корупції в Україні перевищили 500 мільярдів гривень. Найбільш масштабним це лихо виявилося при проведенні держзакупівель, а також у податковій і митній сферах, у судовій системі та правоохоронних органах.
Запланований пуск води в головний Каховський магістральний та Північно-Кримський канали важко переоцінити – цього з нетерпінням очікують мешканці Херсонської, Запорізької областей та в Автономній Республіці Крим, для яких дніпровська вода життєво необхідний ресурс. Водночас велике запитання, чи не затримає прихід великої води на півострів яка-небудь провокація, пов'язана з присутністю там самопроголошеної влади та окупаційних військ. Як пише газета «Голос України», водозабезпечення Криму, яке втричі перевищує потреби в інших регіонах України, зараз лежить винятково в політичній площині. Гіпотетично можлива анексія Криму висуває перед підприємцями автономії непрості запитання. З ким укладати договори на меліоративні роботи? Чи закладати нові виноградники, адже воду можуть відрізати? Сіяти городину чи ні? Докладніше з проблемою парламентський часопис знайомить у статті «Крим очікує води не від політиків».
