Ще не встигли висохти чорнила, якими писали нову Конституцію анексованого Криму, як стало ймовірним порушення чи не головного за змістом пункту нового документа: рівне функціонування трьох мов, які визнані в Криму державними, – російської, української та кримськотатарської. Велика політика зараз вирує у шкільних коридорах. І першою жертвою у цьому вирі може стати єдина на весь півострів україномовна гімназія.
Створений ще 1997 року навчальний заклад з часом перетворився на одну з кращих шкіл півострова. Навчатися тут вважається справою престижу, а майже сто відсотків випускників гімназії щороку стають студентами кращих вишів України. За визнанням батьків і колективу, висока якість освіти та виховної роботи стала можливою завдяки сумлінній праці директора школи Наталі Руденко, яка обіймала цю посаду 17 років поспіль.
10 квітня стало її останнім робочим днем. За повідомленнями, під тиском так званої «самооборони» Аксьонова та погроз від місцевих чиновників, директор української гімназії написала заяву про звільнення.
Раніше новопризначений міністр освіти Криму Наталія Гончарова в ефірі ток-шоу одного з місцевих телеканалів заявила, що у відомстві є «внутрішня домовленість» перетворити сімферопольську україномовну гімназію на російськомовну.
Міністерство освіти України жорстко відреагувало на ці події, назвавши це «актом репресії окупаційних структур» та «переслідуванням українських шкіл та вчителів». Про це йдеться в офіційній заяві відомства.
Віце-мер звинувачує у надмірній політизації
Лише у Сімферополі діють 60 російськомовних шкіл різних форм власності: державні та приватні. Таким чином право отримувати освіту рідною мовою для російськомовних у столиці Криму забезпечене на належному рівні.
Із 1998 року у Севастополі працює так звана «Московська» або «Лужковська» школа Міністерства оборони Російської Федерації, яка будує навчальний процес за стандартами російських освітніх програм.
Українська гімназія у Сімферополі унікальна не лише за методикою викладання та мовою. Сьогодні це чи не єдиний осередок української мови та культури для дітей в Криму.
Віце-мер міста Ілля Глазков в інтерв’ю Радіо Свобода сказав, що «ані керівник управління освіти, ані міський голова, у відомі якого перебуває українська гімназія, ніхто нічого не казав про змінення статусу української гімназії». За його словами, це просто «політичне забарвлення звичайної банальної ситуації, коли сам директор висловив бажання звільнитися». «Треба питати, кому вигідна політизація цього процесу і тоді розуміти причинно-наслідкові зв’язки», – порадив віце-мер Сімферополя.
За його словами, 21 квітня відбудеться розширена нарада за участю представників управління освіти, де буде покладено край усім недомовленостям та чуткам.
Батьки: статус школи не може бути змінений
Треба додати, що до цього мер міста Віктор Агєєв заявив, що зібрано близько 200 заяв від батьків учнів української гімназії, які бажають, щоб їхні діти навчалися російською мовою. І, за словами мера, на підставі цих заяв тут планують відкривати класи з російською мовою навчання.
Зважаючи на те, в якому стані зараз перебуває навчальний заклад, зрозуміло , що пристрасті не оминули і збори батьків учнів української гімназії.
Голова батьківської ради учнів Валентина Самар у своєму зверненні до присутніх у актовій залі школи батьків зазначила, що мета зібрання не зміна статусу школи, адже це визначається її статутом і не може вирішуватися батьками.
«Сьогодні ми можемо обговорити, яким чином допомогти нашим дітям в умовах цього перехідного періоду», – сказала вона.
Проте голос здорового глузду залишився непочутим. Емоції батьків били через край, кожен намагався висловити свою думку з приводу того, якою мовою має навчатися саме його дитина. «Мовне» питання пересварило батьків, нерви не витримали, і як наслідок – частина батьків демонстративно покинула актову залу, навіть не затвердивши порядок денний зборів.
Решта батьків подолали емоції та підготували звернення до міської влади з проханням надати директору школи Наталі Руденко можливість завершити навчальний рік. Щодо статусу школи, батьки погодилися, що подібні речі голосуваннями не вирішуються.
Українська громадськість Криму нагадала про свої права
Керівник Всеукраїнської організації «Просвіта» Павло Власенко каже, що існування цієї гімназії стало можливим завдяки багаторічній боротьбі української громади Криму. «Ми цю школу вибороли, виплакали, виносили у душі своїй українську школу. Розумієте ви це?» – закликав він, звертаючись до батьків, присутніх на збори. У відповідь пролунали гучні аплодисменти однієї частини зали і незадоволені вигуки іншої.
Член Наглядової Ради української гімназії , вчений Петро Вольвач, зауважив, що 700 тисяч українців, які живуть сьогодні в Криму, врешті-решт мають право на одну україномовну школу.
Багатодітна мати Наталя Лютикова каже, що визнає себе українкою, хоча народилася в Криму і є російськомовною. Навчання у гімназії для своїх дітей її родина обрала свідомо саме через можливість освіти в україномовному середовищі. За її словами, її старший син вже закінчив гімназію, середня дочка навчається, і саме в цю гімназію вони бажають привести свого молодшого сина.
«Вважаю, що з боку Росії збереження цієї гімназії було б дуже важливим кроком прояву своєї лояльності до України», – сказала мати учнів гімназії.
Тим часом, у Сімферополі на базі Кримського інституту післядипломної педагогічної освіти почали діяти курси перекваліфікації вчителів української мови та літератури на вчителів російської мови та літератури.
Створений ще 1997 року навчальний заклад з часом перетворився на одну з кращих шкіл півострова. Навчатися тут вважається справою престижу, а майже сто відсотків випускників гімназії щороку стають студентами кращих вишів України. За визнанням батьків і колективу, висока якість освіти та виховної роботи стала можливою завдяки сумлінній праці директора школи Наталі Руденко, яка обіймала цю посаду 17 років поспіль.
10 квітня стало її останнім робочим днем. За повідомленнями, під тиском так званої «самооборони» Аксьонова та погроз від місцевих чиновників, директор української гімназії написала заяву про звільнення.
Раніше новопризначений міністр освіти Криму Наталія Гончарова в ефірі ток-шоу одного з місцевих телеканалів заявила, що у відомстві є «внутрішня домовленість» перетворити сімферопольську україномовну гімназію на російськомовну.
Міністерство освіти України жорстко відреагувало на ці події, назвавши це «актом репресії окупаційних структур» та «переслідуванням українських шкіл та вчителів». Про це йдеться в офіційній заяві відомства.
Віце-мер звинувачує у надмірній політизації
Лише у Сімферополі діють 60 російськомовних шкіл різних форм власності: державні та приватні. Таким чином право отримувати освіту рідною мовою для російськомовних у столиці Криму забезпечене на належному рівні.
Із 1998 року у Севастополі працює так звана «Московська» або «Лужковська» школа Міністерства оборони Російської Федерації, яка будує навчальний процес за стандартами російських освітніх програм.
Українська гімназія у Сімферополі унікальна не лише за методикою викладання та мовою. Сьогодні це чи не єдиний осередок української мови та культури для дітей в Криму.
Віце-мер міста Ілля Глазков в інтерв’ю Радіо Свобода сказав, що «ані керівник управління освіти, ані міський голова, у відомі якого перебуває українська гімназія, ніхто нічого не казав про змінення статусу української гімназії». За його словами, це просто «політичне забарвлення звичайної банальної ситуації, коли сам директор висловив бажання звільнитися». «Треба питати, кому вигідна політизація цього процесу і тоді розуміти причинно-наслідкові зв’язки», – порадив віце-мер Сімферополя.
За його словами, 21 квітня відбудеться розширена нарада за участю представників управління освіти, де буде покладено край усім недомовленостям та чуткам.
Батьки: статус школи не може бути змінений
Треба додати, що до цього мер міста Віктор Агєєв заявив, що зібрано близько 200 заяв від батьків учнів української гімназії, які бажають, щоб їхні діти навчалися російською мовою. І, за словами мера, на підставі цих заяв тут планують відкривати класи з російською мовою навчання.
Зважаючи на те, в якому стані зараз перебуває навчальний заклад, зрозуміло , що пристрасті не оминули і збори батьків учнів української гімназії.
Голова батьківської ради учнів Валентина Самар у своєму зверненні до присутніх у актовій залі школи батьків зазначила, що мета зібрання не зміна статусу школи, адже це визначається її статутом і не може вирішуватися батьками.
«Сьогодні ми можемо обговорити, яким чином допомогти нашим дітям в умовах цього перехідного періоду», – сказала вона.
Проте голос здорового глузду залишився непочутим. Емоції батьків били через край, кожен намагався висловити свою думку з приводу того, якою мовою має навчатися саме його дитина. «Мовне» питання пересварило батьків, нерви не витримали, і як наслідок – частина батьків демонстративно покинула актову залу, навіть не затвердивши порядок денний зборів.
Решта батьків подолали емоції та підготували звернення до міської влади з проханням надати директору школи Наталі Руденко можливість завершити навчальний рік. Щодо статусу школи, батьки погодилися, що подібні речі голосуваннями не вирішуються.
Українська громадськість Криму нагадала про свої права
Керівник Всеукраїнської організації «Просвіта» Павло Власенко каже, що існування цієї гімназії стало можливим завдяки багаторічній боротьбі української громади Криму. «Ми цю школу вибороли, виплакали, виносили у душі своїй українську школу. Розумієте ви це?» – закликав він, звертаючись до батьків, присутніх на збори. У відповідь пролунали гучні аплодисменти однієї частини зали і незадоволені вигуки іншої.
Член Наглядової Ради української гімназії , вчений Петро Вольвач, зауважив, що 700 тисяч українців, які живуть сьогодні в Криму, врешті-решт мають право на одну україномовну школу.
Багатодітна мати Наталя Лютикова каже, що визнає себе українкою, хоча народилася в Криму і є російськомовною. Навчання у гімназії для своїх дітей її родина обрала свідомо саме через можливість освіти в україномовному середовищі. За її словами, її старший син вже закінчив гімназію, середня дочка навчається, і саме в цю гімназію вони бажають привести свого молодшого сина.
«Вважаю, що з боку Росії збереження цієї гімназії було б дуже важливим кроком прояву своєї лояльності до України», – сказала мати учнів гімназії.
Тим часом, у Сімферополі на базі Кримського інституту післядипломної педагогічної освіти почали діяти курси перекваліфікації вчителів української мови та літератури на вчителів російської мови та літератури.
