Київ – Україна не обмежуватиме для своїх громадян в’їзд до Криму, однак документи на нерухомість кримчанам доведеться оформляти на материковій Україні. Про це йдеться в законі про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України, який у вівторок був ухвалений у парламенті. Кримчани вважають закон поміркованим, й таким, що регулює не всі правові нюанси.
Верховна Рада встановила особливий правовий режим і врегулювала права й свободи громадян на тимчасово окупованих територіях. Такий статус визнали за Автономною Республікою Крим та містом Севастополь. Відповідно до закону, Україна не визнає примусове присвоєння іноземного громадянства жителям окупованої території. В’їзд на окуповану територію для громадян України не потребує спеціальних дозвільних документів, а здійснюється за пред’явленням паспорта.
«Лише буде фіксація факту перетину, але жодних спеціальних дозволів. Така ж сама фіксація буде щодо іноземних громадян і осіб без громадянства», – запевняє автор базового законопроекту лідер фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв.
Парламент також підтримав поправку Міністерства юстиції про те, що майнові угоди жителів Криму повинні здійснюватися за межами окупованої території. При цьому будь-яка угода, укладена з порушенням вимог законодавства України, вважається недійсною. За словами Міністра юстиції Павла Петренка, це робиться для того, щоб «не допустити порушення прав наших громадян, бо на території Криму будуть фіктивні процедури по зміні права власності».
Колаборація, шлюб і зміна місця проживання
Пенсіонерка Галина Капустинська мешкає в Севастополі, але має близьких родичів у Києві. Тож, за перипетіями довкола закону про окуповані території стежила уважно.
«Для мене важливо, що прибрали статтю про колабораціоністську діяльність, за якою навіть шкільного вчителя могли б ув’язнити за співпрацю з окупаційною владою», – розповіла вона Радіо Свобода.
Правники з Криму зазначають, що відтепер українські громадяни не зможуть зареєструвати шлюб на території півострова – на території України він вважатиметься недійсним. Загалом, зараз створено такі умови, які змушують кримчан брати російські паспорти, але не відмовлятися від українських.
«Якщо зараз не отримати російське громадянство, то не матимеш права власності на земельну ділянку – треба переоформляти на довготривалу оренду. Хоча ніхто не забороняє здавати український паспорт – ані внутрішній, ані закордонний – сиди собі спокійно із кількома паспортами», – розповідає Галина Капустинська.
За її словами, новоухвалений закон не регулює деякі юридичні питання.
«Скажімо, захочу я переїхати в Україну. Але в Севастополі в український паспорт жоден паспортний стіл не поставить позначки, а в російський – в Києві. І що далі?», – зазначає вона.
Із моделей «окупаційного» законодавства варто обрати м’якішу – Чорновіл
Держави, що втратили частини території, ухвалюють подібні закони у м’якій чи жорсткій редакції. Зазвичай, це залежить від обставин втрати території. Наприклад, Кіпр та Молдова побудували відносно м’яку модель відносин, натомість Грузія – доволі жорстку. Як зазначає експерт із міжнародних питань Тарас Чорновіл, для України доцільніша м’яка модель.
«Нам не варто брати грузинську модель, бо вона запроваджена після страшної війни, коли все грузинське населення повтікало або було знищене. Там на окупованих територіях залишилися люди, яких Грузія вважає ворогами. А в нас інша ситуація», – наголошує він.
Верховна Рада вирішила, що особливості економічної діяльності на окупованих територіях будуть регулюватися окремим законом. Також додатково мають розглянути питання про створення в уряді окремої структури, яка займатиметься питаннями Криму.
Верховна Рада встановила особливий правовий режим і врегулювала права й свободи громадян на тимчасово окупованих територіях. Такий статус визнали за Автономною Республікою Крим та містом Севастополь. Відповідно до закону, Україна не визнає примусове присвоєння іноземного громадянства жителям окупованої території. В’їзд на окуповану територію для громадян України не потребує спеціальних дозвільних документів, а здійснюється за пред’явленням паспорта.
«Лише буде фіксація факту перетину, але жодних спеціальних дозволів. Така ж сама фіксація буде щодо іноземних громадян і осіб без громадянства», – запевняє автор базового законопроекту лідер фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв.
Парламент також підтримав поправку Міністерства юстиції про те, що майнові угоди жителів Криму повинні здійснюватися за межами окупованої території. При цьому будь-яка угода, укладена з порушенням вимог законодавства України, вважається недійсною. За словами Міністра юстиції Павла Петренка, це робиться для того, щоб «не допустити порушення прав наших громадян, бо на території Криму будуть фіктивні процедури по зміні права власності».
Колаборація, шлюб і зміна місця проживання
Пенсіонерка Галина Капустинська мешкає в Севастополі, але має близьких родичів у Києві. Тож, за перипетіями довкола закону про окуповані території стежила уважно.
«Для мене важливо, що прибрали статтю про колабораціоністську діяльність, за якою навіть шкільного вчителя могли б ув’язнити за співпрацю з окупаційною владою», – розповіла вона Радіо Свобода.
Правники з Криму зазначають, що відтепер українські громадяни не зможуть зареєструвати шлюб на території півострова – на території України він вважатиметься недійсним. Загалом, зараз створено такі умови, які змушують кримчан брати російські паспорти, але не відмовлятися від українських.
«Якщо зараз не отримати російське громадянство, то не матимеш права власності на земельну ділянку – треба переоформляти на довготривалу оренду. Хоча ніхто не забороняє здавати український паспорт – ані внутрішній, ані закордонний – сиди собі спокійно із кількома паспортами», – розповідає Галина Капустинська.
За її словами, новоухвалений закон не регулює деякі юридичні питання.
«Скажімо, захочу я переїхати в Україну. Але в Севастополі в український паспорт жоден паспортний стіл не поставить позначки, а в російський – в Києві. І що далі?», – зазначає вона.
Із моделей «окупаційного» законодавства варто обрати м’якішу – Чорновіл
Держави, що втратили частини території, ухвалюють подібні закони у м’якій чи жорсткій редакції. Зазвичай, це залежить від обставин втрати території. Наприклад, Кіпр та Молдова побудували відносно м’яку модель відносин, натомість Грузія – доволі жорстку. Як зазначає експерт із міжнародних питань Тарас Чорновіл, для України доцільніша м’яка модель.
«Нам не варто брати грузинську модель, бо вона запроваджена після страшної війни, коли все грузинське населення повтікало або було знищене. Там на окупованих територіях залишилися люди, яких Грузія вважає ворогами. А в нас інша ситуація», – наголошує він.
Верховна Рада вирішила, що особливості економічної діяльності на окупованих територіях будуть регулюватися окремим законом. Також додатково мають розглянути питання про створення в уряді окремої структури, яка займатиметься питаннями Криму.
