В Івано-Франківську біля барельєфу Михайла Дяка на приміщенні колишньої школи міліції відбулася панахида та вшанування пам’яті дисидента у день його смерті.
Такі урочистості упродовж останніх п’яти років щороку організовує всеукраїнське об’єднання «Свобода».
За словами свободівця, народного депутата Руслана Марцінківа, Український національний фронт, який організували Михайло Дяк, Зеновій Красівський, отець Ярослав Лесів, «підхопив естафету боротьби за Українську державу, український дух і прагнення до власної Української держави».
У 1961 році міліціонер Михайло Дяк вивісив синьо-жовтий прапор у селі Витвиця Долинського району, через два роки, у 1966 році зробив те саме у Моршині та у Гошеві. У Болехові обмазав пам’ятник Леніну смальцем.
Членами Українського національного фронту, створеного у 1964 році, стало близько 200 патріотів у різних областях України. КГБ не вдалося викрити цю підпільну організацію, хоча її засновників, за словами сина дисидента Олеся Дяка, покарали: «отця Лесіва осліпили, Зеновія Красівського спровадили до психушки, а Михайла Дяка опромінили, від чого він захворів на рак і помер».
Син дисидента, нині відомий бард Олесь Дяк традиційно приїжджає до Івано-Франківська на день пам’яті батька. Хоча вважає таку дату «внутрішньою, особистісною», але переконаний, що «Україні у час неладів потрібно знати героїв».
Олесь Дяк назвав батька романтиком, але наголосив, що Український національний фронт був єдиною підпільною організацією в Україні у повоєнному часі, яка ставила за мету збройне повалення радянської влади.
Вшанування пам’яті дисидента не було чисельним, але свободівці поширили серед івано-франківців 5 тисяч примірників вісника, де йшлося про Михайла Дяка і Український національний фронт.
Такі урочистості упродовж останніх п’яти років щороку організовує всеукраїнське об’єднання «Свобода».
За словами свободівця, народного депутата Руслана Марцінківа, Український національний фронт, який організували Михайло Дяк, Зеновій Красівський, отець Ярослав Лесів, «підхопив естафету боротьби за Українську державу, український дух і прагнення до власної Української держави».
У 1961 році міліціонер Михайло Дяк вивісив синьо-жовтий прапор у селі Витвиця Долинського району, через два роки, у 1966 році зробив те саме у Моршині та у Гошеві. У Болехові обмазав пам’ятник Леніну смальцем.
Членами Українського національного фронту, створеного у 1964 році, стало близько 200 патріотів у різних областях України. КГБ не вдалося викрити цю підпільну організацію, хоча її засновників, за словами сина дисидента Олеся Дяка, покарали: «отця Лесіва осліпили, Зеновія Красівського спровадили до психушки, а Михайла Дяка опромінили, від чого він захворів на рак і помер».
Син дисидента, нині відомий бард Олесь Дяк традиційно приїжджає до Івано-Франківська на день пам’яті батька. Хоча вважає таку дату «внутрішньою, особистісною», але переконаний, що «Україні у час неладів потрібно знати героїв».
Олесь Дяк назвав батька романтиком, але наголосив, що Український національний фронт був єдиною підпільною організацією в Україні у повоєнному часі, яка ставила за мету збройне повалення радянської влади.
Вшанування пам’яті дисидента не було чисельним, але свободівці поширили серед івано-франківців 5 тисяч примірників вісника, де йшлося про Михайла Дяка і Український національний фронт.
