Представники громадських організацій України зібралися сьогодні у приміщенні Київміськбуду, щоб обговорити подальші дії у зв’язку з ухваленням Верховною Радою низки законів, що обмежують права людини.
Активісти відзначають значне погіршення в ситуації з правами на мирні зібрання у зв’язку з ухваленням так званого «закону Колесніченка – Олійника».
«Це одне із основоположних демократичних прав. Фактично тепер забороняється носити каску на голові, якісь шарф чи бандану. За це ви також можете отримати 3,5 тисячі гривень», – каже керівник програм громадянського суспільства Максим Лациба.
Окремо громадський діяч відзначив пункти закону, що повертають кримінальну відповідальність за «наклеп», запроваджують кримінальну відповідальність за «екстремізм», визначений вельми широко, а також про заборону збирати більш як 5 автівок без узгодження з міліцією.
Максим Лациба зазначає, що ці законопроекти є обмеженням прав людини, і тому представники громадських організацій вимагатимуть у президента накласти на них вето.
У разі відмови вони проводитимуть акції протесту, а також звернуться до європейських інституцій із захисту прав людини.
Сьогодні в Україні більшість у Верховній Раді ухвалила низку законів без обговорення й без участі депутатів від опозиції, голосами членів фракцій Партії регіонів, КПУ, а також декого з позафракційних. За частину цих законів голосували відразу за основу і в цілому, і без електронної системи – підняттям рук. На думку опозиції, українських і міжнародних правозахисників і низки закордонних політиків, частина цих змін має на меті обмежити права людини, зокрема, право на свободу висловлення поглядів і на свободу зібрань.
Серед ухвалених – Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян», який за його авторами, депутатами-регіоналами, назвали «законом Колесніченка – Олійника». Цей закон ухвалили за основу і відразу в цілому голосами 329 депутатів, за даними сайту Верховної Ради, вже через 39 секунд після внесення до порядку денного.
Цей закон, зокрема, передбачає:
– запровадження адміністративного покарання за неузгоджений із правоохоронцями рух у колонах у складі понад п’яти транспортних засобів,
– запровадження адміністративного покарання за участь у масових акціях у масках чи шоломах, із відкритим вогнем чи піротехнічними засобами, а також без дозволу міліції в одязі, що «повторює або схожий» на однострої війська й правоохоронців, і за несанкціоноване встановлення сцен і звукопідсилювальної апаратури на масових акціях,
– впровадження можливості блокувати доступ до сайтів в інтернеті без рішень судів,
– внесення до Кримінального кодексу статті про «екстремістську діяльність», яка визначається вельми широко,
– повернення кримінального переслідування за «наклеп»,
– запровадження кримінальної відповідальності за «незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації» про правоохоронців, суддів і членів їхніх родин,
– полегшення процедури притягнення до відповідальності за «неповагу до суду»,
– полегшення можливості для судів забороняти масові акції,
– запровадження в Податковий кодекс і в закон про громадські об’єднання поняття «громадське об’єднання, яке виконує функції іноземного агента», для таких організацій, що не є політичними партіями, отримують іноземне фінансування й займаються «політичною діяльністю» – до якої, серед іншого, віднесено акції, що «мають на меті вплив на прийняття рішень державними органами, зміну визначеної ними державної політики, а також для формування думки суспільства у вказаних цілях» (тобто закон стосуватиметься, зокрема, правозахисників чи соціологів),
– розширення сфери дії Податкового кодексу, крім податкових відносин, також і на неуточнені «інші сфери», що дасть можливість законно застосувати також і до сфери виборів його норму, яка визнає такою, що не живе в Україні, особу з посвідкою на постійне мешкання за кордоном,
– збільшення покарань за численні інші порушення.
Активісти відзначають значне погіршення в ситуації з правами на мирні зібрання у зв’язку з ухваленням так званого «закону Колесніченка – Олійника».
«Це одне із основоположних демократичних прав. Фактично тепер забороняється носити каску на голові, якісь шарф чи бандану. За це ви також можете отримати 3,5 тисячі гривень», – каже керівник програм громадянського суспільства Максим Лациба.
Окремо громадський діяч відзначив пункти закону, що повертають кримінальну відповідальність за «наклеп», запроваджують кримінальну відповідальність за «екстремізм», визначений вельми широко, а також про заборону збирати більш як 5 автівок без узгодження з міліцією.
Максим Лациба зазначає, що ці законопроекти є обмеженням прав людини, і тому представники громадських організацій вимагатимуть у президента накласти на них вето.
У разі відмови вони проводитимуть акції протесту, а також звернуться до європейських інституцій із захисту прав людини.
Сьогодні в Україні більшість у Верховній Раді ухвалила низку законів без обговорення й без участі депутатів від опозиції, голосами членів фракцій Партії регіонів, КПУ, а також декого з позафракційних. За частину цих законів голосували відразу за основу і в цілому, і без електронної системи – підняттям рук. На думку опозиції, українських і міжнародних правозахисників і низки закордонних політиків, частина цих змін має на меті обмежити права людини, зокрема, право на свободу висловлення поглядів і на свободу зібрань.
Серед ухвалених – Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян», який за його авторами, депутатами-регіоналами, назвали «законом Колесніченка – Олійника». Цей закон ухвалили за основу і відразу в цілому голосами 329 депутатів, за даними сайту Верховної Ради, вже через 39 секунд після внесення до порядку денного.
Цей закон, зокрема, передбачає:
– запровадження адміністративного покарання за неузгоджений із правоохоронцями рух у колонах у складі понад п’яти транспортних засобів,
– запровадження адміністративного покарання за участь у масових акціях у масках чи шоломах, із відкритим вогнем чи піротехнічними засобами, а також без дозволу міліції в одязі, що «повторює або схожий» на однострої війська й правоохоронців, і за несанкціоноване встановлення сцен і звукопідсилювальної апаратури на масових акціях,
– впровадження можливості блокувати доступ до сайтів в інтернеті без рішень судів,
– внесення до Кримінального кодексу статті про «екстремістську діяльність», яка визначається вельми широко,
– повернення кримінального переслідування за «наклеп»,
– запровадження кримінальної відповідальності за «незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації» про правоохоронців, суддів і членів їхніх родин,
– полегшення процедури притягнення до відповідальності за «неповагу до суду»,
– полегшення можливості для судів забороняти масові акції,
– запровадження в Податковий кодекс і в закон про громадські об’єднання поняття «громадське об’єднання, яке виконує функції іноземного агента», для таких організацій, що не є політичними партіями, отримують іноземне фінансування й займаються «політичною діяльністю» – до якої, серед іншого, віднесено акції, що «мають на меті вплив на прийняття рішень державними органами, зміну визначеної ними державної політики, а також для формування думки суспільства у вказаних цілях» (тобто закон стосуватиметься, зокрема, правозахисників чи соціологів),
– розширення сфери дії Податкового кодексу, крім податкових відносин, також і на неуточнені «інші сфери», що дасть можливість законно застосувати також і до сфери виборів його норму, яка визнає такою, що не живе в Україні, особу з посвідкою на постійне мешкання за кордоном,
– збільшення покарань за численні інші порушення.
