Доступність посилання

ТОП новини

Крим: брат – на брата, син – на батька


Сімферополь – Російська анексія Криму принесла в життя кримчан не тільки кардинальні політико-економічні зміни, а й серйозні сімейні розбіжності. Сусіди, друзі і навіть близькі родичі напередодні «референдуму» 16 березня немов зійшли з розуму: називаючи один одного «бандерівцями» і «москалями», руйнували усі стосунки, що склалися за довгі роки. Поділ на різні боки барикад за принципом «за Україну»/«За Росію» присутній в багатьох кримських сім'ях і продовжує поглиблюватися пропорційно посиленню напруження ситуації тепер уже на сході країни. Психологи стверджують, що агресія породжена страхом людей через невпевненість і нестабільність, а також інформаційною війною, вийти з неї зможуть не всі.

Сформована ситуація нетипова для Криму, оскільки жителі півострова завжди відрізнялися своєю байдужістю стосовно тих подій, які обурювали жителів материкової частини України. Так, кримчани спокійно спостерігали за тим, як депутати і чиновники режиму Януковича підвищували податки, посилювали закони, що стосуються всіх сфер життя, дерибанили землю, а «мажори» вбивали й калічили місцевих жителів. Навіть, коли подібні факти відбувалися на півострові, кримчани рідко протестували проти цього публічно.

І лише коли стало відомо про втечу з країни екс-президента України Віктора Януковича, почалися перші конфлікти серед кримчан. У Криму місцеві чиновники взялися лякати людей «автобусами з бандерівцями», які нібито їдуть на півострів вбивати всіх, хто проти Майдану. А під впливом цих заяв колеги, друзі та родичі, які мають на цей рахунок протилежні думки, сварилися між собою. Ці сварки переросли у відверту ворожнечу після того, як на півострові з'явилися «зелені чоловічки».

Історії розбратів

Кілька читачів Крим.Реалії поділилися своїми історіями. Одна з них трапилася в Феодосії. Український військовий, який служив там, змушений був покинути півострів після російської анексії. Він розповів, як у день «референдуму» йому дзвонила сестра і зі сльозами просила вибачення за те, що змушена була проголосувати за приєднання Криму до Росії. «Прости мене, брат, але мій чоловік – за Росію, а у нас двоє дітей. Я не хотіла псувати стосунки і руйнувати сім'ю», – пояснила вона.

«Звичайно, почути таке було не дуже приємно, але я не став через політику псувати відносини і сказав, що все розумію. Тим більше, від людей на цьому «референдумі» нічого не залежало. Але в нашій родині така ситуація виникла вперше. Такого і в кіно не придумаєш», – розповів військовослужбовець. Зараз у них з сестрою нормальні стосунки, але коли вони тепер побачаться – невідомо. А от її проросійськи налаштований чоловік ніяк тепер не бажає сприймати свого родича з материка. Хоча раніше розбіжностей у них ніколи не було.
Политика разрушает семьи в Крыму?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:08 0:00
Завантажити на комп'ютер
В іншій кримській сім'ї конфлікт стався між тещею і зятем. Останній на знак протесту проти проросійської позиції родички відмовлявся їсти приготовану нею їжу. Сніданки собі готував сам, обідав у їдальні на роботі, а вечеряти відмовлявся, якщо їжу готувала не дружина, а теща. Правда, через деякий час, відносини між ними все ж нормалізувалися. Однак зять все одно тепер хоче жити зі своєю сім'єю окремо від тещі.

А от для двох сестер з Сімферопольського району анексія стала приводом для повного розриву відносин. А все тому, що одна з них працює журналістом, а друга – схвалює «кримську самооборону», яка активно сприяла анексії півострова.

«Ініціатором розриву наших стосунків стала я, коли почула, що моя рідна сестра прославляє бандитів, які били моїх колег і викрадали українських активістів. На місці побитих журналістів могла бути і я, тому що я теж висвітлювала ті події. Якщо вона вважає, що мене теж можна було бити і це було б справедливо, то як я можу сприймати таких родичів? Нехай краще їх не буде», – пояснила Олена, одна з сестер. Вже місяць вони не спілкуються взагалі.
Ще одна історія сталася в Білогірському районі. Тут багато років живуть дві куми – дві Наталії. Одна з них родом з Київської області, але більше 30-ти років живе в Криму, а інша – місцева жителька. Вони багато років дружать, пережили разом багато важких моментів, але завжди були разом.

Коли «влада» Криму готувала «референдум», розбрат стався і в їх відносинах, оскільки у жінок різні погляди на подію. «Ну, і голосуй за своїх бандерівців! Ти значить і сама така ж», – кричала у телефон одна кума іншій, що виступала за територіальну цілісність України.

На щастя, ця історія завершилася благополучно. Через тиждень подруга, яка таврувала свою куму «бандерівкою», передзвонила і наголосила, що буде любити свою куму «будь-якої національності».

Набагато менше пощастило жительці Євпаторії. Вона, працюючи на держслужбі,
Сварки між кримчанами доходили до рукоприкладства і розлучень
мала необережність висловитися на захист України, за що також була назвала «бандерівкою». Однак її, на відміну від попередньої історії, любити «в будь-якій національності» ніхто не обіцяє. Тому зараз вона продає свою квартиру, щоб виїхати з півострова. «Я не можу жити тут, коли мені кожен день співають пісні про Путіна та Росію. Я не проти цієї країни, але мені не зрозуміло, як люди можуть вірити такій брехні. Жити тут я більше не зможу», – пояснює вона.

Журналістам Крим.Реалії також відомі історії про те, як сварки між кримчанами доходили до рукоприкладства і розлучень.

Чому ворогують родичі

Всі ці історії об'єднує одне – вони виникли в результаті політичної ситуації. При цьому хвиля неприязні й агресії змітає на своєму шляху навіть найближчі родинні стосунки. Хоча раніше політичні питання не викликали такого ефекту.

Кандидат психологічних наук, співробітниця Інституту соціальної та політичної психології Академії педагогічних наук України Ірина Брунова-Калісецька
Агресія, в першу чергу, є проявом страху, який породжений ситуацією невпевненості та нестабільності
Ірина Брунова-Калісецька
вважає, що ситуація цілком зрозуміла, оскільки для неї були створені всі умови.
«Агресія, в першу чергу, є проявом страху, який породжений ситуацією невпевненості та нестабільності. Зв'язки між людьми рвуться не через анексію як таку, а через поляризацію (поділ на «свій-чужий») суспільства, яка почалася ще в листопаді-грудні, але мала особливий ефект для кримчан у березні (коли готувався «референдум»)», – пояснила вона.

Основну роль у такій поляризації зіграла, з одного боку, пропаганда, а з іншого - нездатність частини кримчан думати й аналізувати самостійно.
«Пропаганда, звичайно грає в цьому свою роль. Але важливо розуміти, що це, в першу чергу, об'єктивний психологічний процес у групових конфліктах такого типу. Сам собою пошук ворога - на жаль, цілком об'єктивний процес. Пропаганда лише підказує хто є «ворогом», як його назвати і відрізнити. Вона використовує при цьому механізми так званої групової диференціації, при якій «свої» однозначно кращі, розумніші, моральніші, справедливіші, ніж «чужі», а також так звану аутгрупову агресію – коли «чужі» сприймаються як погані, аморальні, такі, що заслуговують на покарання, і т. д. У розвитку конфлікту ця диференціація завжди набуває драматичної жорсткої форми», – пояснює психолог.

«Свої» і «чужі»

На думку Брунової-Калісецької, ситуація посилюється тим, що в нинішньому процесі все менше й менше людей залишається «між» двома групами сприймання оточуючих, оскільки вони потребують чіткого визначення «хто з нами», а хто «проти нас». Зазвичай такими маркерами стають мова та мовні особливості (вимова, слова, поява образливих і, навіть, знеосіблюючих ярликів для «чужих»), будь-які зовнішні відмінності (колір шкіри, волосся, форма носа, помітні відмінності в одязі тощо.

«Стосовно цих «своїх»-«чужих» з обох сторін формується цілий комплекс психологічних спотворень. Негативні стереотипи – всього лише квіточки цього
Знеосіблення «чужих», нездатність бачити в них людей знімає моральну заборону на фізичне насильство відносно цих «чужих»
Ірина Брунова-Калісецька
комплексу. Знеосіблення «чужих», нездатність бачити в них людей знімає моральну заборону на фізичне насильство відносно цих «чужих». Ці процеси йдуть з обох сторін, хоча через повне вибілювання «своїх» і очорнення «чужих» це дзеркало абсолютно не очевидне групам», – зазначає Брунова-Калісецька.

За словами психолога, розбрати в сім'ях відбуваються через те, що запущені в суспільстві ознаки «своїх» і «чужих» затьмарюють міжособистісні стосунки і спільні інтереси людей у попередні роки. Впливають і особливості характерів людей.

«Таким чином, групове домінує над особистим і міжособистісним. Природно, що на те, як людина переживає такий стан суспільства (чи свариться з близькими, друзями, колегами, просто перестає з ними спілкуватися або намагається зберегти якісь відносини), впливає багато чинників – і його характер, і досвід переживання конфліктів і протистояння тиску суспільства, і комунікативні навички, й особливості стосунків з іншими. Наприклад, ті відносини, які і в «мирний час» не відрізнялися стабільністю, в цей непростий період отримали «виправдання» для розриву. Інші ж взаємини отримали можливість зміцнитися і вистояти навіть у такий непростий період. І стосунки другого типу придбають ще більшу цінність для людей», – пояснила психолог.

Як припинити агресію

Слід зазначити, що на цей момент градус напруженості між кримчанами з різних сторін «барикад» знижується. Психолог пояснює це тим, що для багатьох наступила деяка визначеність, оскільки півострів прискореними темпами стає російським.

Однак у багатьох в інших частинах України залишаються родичі, друзі, бізнес-партнери. І тому кримчани, незалежно від прийняття або неприйняття факту анексії, продовжують приймати близько до серця проблеми і труднощі всієї решти частини країни.

Свої поради до примирення сторін висловив навіть президент Росії Володимир Путін. Відповідаючи на питання жительки Севастополя в ході «Прямої лінії» в квітні про те, як припинити чвари в сім'ях на тлі «приєднання» Криму до Росії, він відповів: «Рано чи пізно все владнається. Головне, щоб мешканці України поважали вибір кримчан. Нікуди ми – Україна і Росія – один від одного не подінемося».

Але очевидно, що таку пораду неможливо вважати ефективною для примирення. Оскільки воно являє собою двосторонній рух.
Замість цього ж ми спостерігаємо ситуацію, коли частиною кримчан події в Донецьку, Луганську та Одесі сприймаються як прямий заклик до дій
проти «бандерівців».

Психологи пов'язують це з тим, що накопичена в Криму перед зустріччю
Накопичена в Криму перед зустріччю міфічних «бандерівців» агресія нікуди не поділася, а якраз шукає виходу і тих самих «бандерівців»
міфічних «бандерівців» агресія нікуди не поділася, а якраз шукає виходу і тих самих «бандерівців».

Тому будь-яка подія в східних регіонах України зараз може провокувати нові витки агресії і міжособистісних конфліктів у Криму.

На думку Брунової-Калісецької, в такій ситуації зниження напруги може бути досягнуте двома шляхами: через зниження страхів і перенаправлення сили агресії на яку-небудь більш творчу активність.

Водночас, за її словами, не всім розірваним зв'язкам між близькими судилося бути відновленими.

«Змушена засмутити. Деякі стосунки між колишніми близькими можуть так і не відновитися більше. Відновлення інших же буде залежати від того, хто зможе повернутися до різноманітності у відносинах і сприйманні свого близького - згадати, що разом пережили і багато хорошого, багато було взаємодопомоги, участі та підтримки – і зробити перший крок. Відновлення стосунків залежить і від того, чи змогли люди зберегти хоча б невелику довіру один до одного, на основі якої можна продовжувати спілкуватися, чи змогли люди хоча б трохи почати керувати своїми емоціями самостійно», ­­­– говорить психолог.
  • 16x9 Image

    Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

XS
SM
MD
LG