Саміт міністрів закордонних справ Європейського союзу ухвалив у понеділок рішення про розширення санкцій стосовно представників російської влади, котрі своїми діями, як вважають у Брюсселі, сприяють ескалації напруженості на сході України. До переліку цих дій Москви відносять і схвалення Кремлем наслідків так званого референдуму в Донецьку і Луганську щодо проголошення незалежності від Києва самопроголошених Донецької та Луганської «республік». Європейські політики навіть відмовляються називати те, що було проведене, референдум, бо вважають його незаконним та закликають світ взагалі ігнорувати його.
У перелік санкцій ЄС щодо Росії від понеділка, згідно з ухвалою саміту міністрів закордонних справ ЄС, внесені імена ще 13 осіб, а також двох компаній, котрі зареєстровані у незаконно приєднаному до Росії українському Криму. Раніше ЄС запровадив санкції проти 48 громадян Росії і України, заборонивши їм в’їзд до ЄС та заморозивши їхні фінансові активи.
«Це голосування, спроба референдуму, має нульову довіру. І в очах всього світу він незаконний за будь-якими стандартами. Я думаю також, що для нас дуже важливо продемонструвати, що ми готові до третього раунду санкцій, до більш широких санкцій, у залежності від того, як Росія поставиться до президентських виборів 25 травня в Україні», заявив журналістам в кулуарах саміту ЄС міністр закордонних справ Великої Британії Вільям Гейґ.
А керівник МЗС Швеції Карл Більдт на саміті в Брюсселі звинуватив президента Росії Володимира Путіна у небажанні стабілізувати ситуацію на сході України та лише у проявах видимості з його боку, що нібито Кремль не контролює проросійські сили на сході України.
«Ми також побачили, до речі, як деякі люди у Східній Україні, котрі, як ми знаємо, дуже тісно пов’язані з Москвою, були дуже активними на так званому референдумі. Таким чином ми будемо бачити, що відбувається. Ви повинні засуджувати Москву менше словами, а більше конкретними діями… Ми бажаємо стабілізації в Україні, інші ж бажають дестабілізації тут. Це велика різниця», – додав Більдт.
У Європі також вважають, що політичну ясність у ситуацію в Україні внесуть президентські вибори 25 травня, котрі й створять нову базу для широкого діалогу в державі. Чільники ЄС також не бачать законних підстав для участі в діалозі з Києвом у «самопроголошених сепаратистів» на сході України. Про це заявив у понеділок в Брюсселі глава Європарламенту Мартін Шульц.
Росія закликає до «практичного впровадження» результатів так званих референдумів
У Кремлі ж діють щодо подій в Україні цілком у протилежному напрямку. Москва не лише визнає результати так званого референдуму на сході України від 11 травня, але й закликає Київ до діалогу зі самопроголошеними сепаратистами та «впровадження» в життя наслідків цього, ігнорованого світом, імітованого «волевиявлення» під дулами автоматів, яке мало місце в Донецьку і Луганську за участі дуже обмеженого контингенту його учасників.
Так, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив у понеділок в Москві з цього приводу: «Ми з повагою ставимося до волевиявлення населення Донецької та Луганської областей. Та виходимо з того , що практична реалізація підсумків цього голосування відбудеться цивілізовано, без будь-яких рецидивів насилля, через діалог між представниками Києва, Донецька і Луганська».
США ще напередодні заявили, що ніколи не визнають результатів так званого референдуму на сході України, а пізніше Білий дім назвав це голосування в Донецьку й Луганську «спробою домагатися подальшого відокремлення й безладу».
У перелік санкцій ЄС щодо Росії від понеділка, згідно з ухвалою саміту міністрів закордонних справ ЄС, внесені імена ще 13 осіб, а також двох компаній, котрі зареєстровані у незаконно приєднаному до Росії українському Криму. Раніше ЄС запровадив санкції проти 48 громадян Росії і України, заборонивши їм в’їзд до ЄС та заморозивши їхні фінансові активи.
«Це голосування, спроба референдуму, має нульову довіру. І в очах всього світу він незаконний за будь-якими стандартами. Я думаю також, що для нас дуже важливо продемонструвати, що ми готові до третього раунду санкцій, до більш широких санкцій, у залежності від того, як Росія поставиться до президентських виборів 25 травня в Україні», заявив журналістам в кулуарах саміту ЄС міністр закордонних справ Великої Британії Вільям Гейґ.
А керівник МЗС Швеції Карл Більдт на саміті в Брюсселі звинуватив президента Росії Володимира Путіна у небажанні стабілізувати ситуацію на сході України та лише у проявах видимості з його боку, що нібито Кремль не контролює проросійські сили на сході України.
Ви повинні засуджувати Москву менше словами, а більше конкретними діями… Ми бажаємо стабілізації в Україні, інші ж бажають дестабілізаціїКарл Більдт
«Ми також побачили, до речі, як деякі люди у Східній Україні, котрі, як ми знаємо, дуже тісно пов’язані з Москвою, були дуже активними на так званому референдумі. Таким чином ми будемо бачити, що відбувається. Ви повинні засуджувати Москву менше словами, а більше конкретними діями… Ми бажаємо стабілізації в Україні, інші ж бажають дестабілізації тут. Це велика різниця», – додав Більдт.
У Європі також вважають, що політичну ясність у ситуацію в Україні внесуть президентські вибори 25 травня, котрі й створять нову базу для широкого діалогу в державі. Чільники ЄС також не бачать законних підстав для участі в діалозі з Києвом у «самопроголошених сепаратистів» на сході України. Про це заявив у понеділок в Брюсселі глава Європарламенту Мартін Шульц.
Росія закликає до «практичного впровадження» результатів так званих референдумів
У Кремлі ж діють щодо подій в Україні цілком у протилежному напрямку. Москва не лише визнає результати так званого референдуму на сході України від 11 травня, але й закликає Київ до діалогу зі самопроголошеними сепаратистами та «впровадження» в життя наслідків цього, ігнорованого світом, імітованого «волевиявлення» під дулами автоматів, яке мало місце в Донецьку і Луганську за участі дуже обмеженого контингенту його учасників.
Так, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив у понеділок в Москві з цього приводу: «Ми з повагою ставимося до волевиявлення населення Донецької та Луганської областей. Та виходимо з того , що практична реалізація підсумків цього голосування відбудеться цивілізовано, без будь-яких рецидивів насилля, через діалог між представниками Києва, Донецька і Луганська».
США ще напередодні заявили, що ніколи не визнають результатів так званого референдуму на сході України, а пізніше Білий дім назвав це голосування в Донецьку й Луганську «спробою домагатися подальшого відокремлення й безладу».
