Європейська преса інформує про телефонну розмову з понеділка на вівторок між канцлером Німеччини Анґелою Меркель та президентом Росії Володимиром Путіним, коли канцлер закликала главу Кремля «визнати результати виборів президента в Україні». А Путін, у свою чергу, наполягав на конституційній реформі в Україні як можливості виходу з української кризи. Тим часом генсекретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен попередив, що Путін вже тричі заявляв про відведення російських військ від українського кордону, але НАТО не побачило поки що ніякого відходу російських сил. Оглядачі також звертають увагу на те, що українська криза може зашкодити НАТО.
Швейцарська Neue Zurcher Zeitung цитує українського олігарха Ріната Ахметова, котрий, на думку видання, досить сенсаційно закликав свої підприємства на сході України до опору проросійським сепаратистам та заявив, що «в містах панують бандити і мародери, внаслідок чого люди страждають і живуть в страху» та закликав жителів Донбасу виступити проти так званої «Донецької народної республіки», яка, на його думку, «є боротьбою проти жителів регіону». Газета інформує також про заклик Ахметова до працівників своїх підприємств (близько 300 тисяч працівників) виходити опівдні у вівторок і в наступні дні на мирні акції проти насилля і за мир у регіоні.
Австрійська Der Standard інформує про телефонну розмову канцлера Німеччини Анґели Меркель із президентом Росії Володимиром Путіним, в якій німецький лідер закликала російського президента підтримати вибори президента в Україні 25 травня і «зробити все, що можливо, щоб підтримати їх проведення і визнати їх результати». Путін, у свою чергу, наголосив під час цієї розмови з Меркель, що він бачить вихід із української кризи у конституційній реформі в Україні. Газета з Відня також інформує про труднощі боротьби української влади у Києві проти сепаратистів на сході України та цитує заяву міністра внутрішніх справ Арсена Авакова про те, що вибори президента 25 травня «відбудуться не скрізь в Україні», бо в Луганську та Донецьку нормальне волевиявлення громадян тепер неможливе.
Брюссельська EUObserver цитує слова з брифінгу голови НАТО Андерса Фоґ Расмуссена, котрий заявив, що анексія Росією Криму і внесення нею розколу в Україну «створили абсолютно нову ситуацію з безпекою в Європі». Расмуссен також наголосив: «Те, що ми бачили в Україні, є обурливим». Глава НАТО констатував: «Ми побачили, як в доктрині російської армії НАТО розглядається як ворог, і я думаю, що ми повинні поставитися до цього серйозно». Расмуссен також наголосив, що армія Росії біля кордонів України виконує роль «фактора нестабільності в східних областях України, і це заважатиме проводити вибори президента у цьому регіоні». Він також додав, що «безсумнівною є глибока участь Росії у дестабілізації ситуації на сході України». Генсекретар НАТО також звернув увагу на те, що «це вже третє твердження Путіна про відведення його військ від кордонів України, але поки що ніякого відведення взагалі ніхто не бачив».
Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер наголосив у матеріалі в лондонській Financial Times, що внаслідок української кризи нинішня «домінація США в мобільних силах НАТО на сході Європи може схилити Росію до спроб розколу в Альянсі та породити сумніви щодо зобов’язань цього військового блоку стосовно колективної оборони союзників». Пайфер також наголосив, що у той час, як США витрачають на оборону до 4 відсотків свого бюджету, чимало союзників у Європі виділяють на це до 2 відсотків. Пайфер не виключив, що Конгрес США може поставити під сумнів заангажованість його військових сил на сході Європи, бо чимало країн НАТО в Європі не готові до виконання своїх союзницьких обов’язків, і це може ослабити НАТО, констатує американський експерт.
Швейцарська Neue Zurcher Zeitung цитує українського олігарха Ріната Ахметова, котрий, на думку видання, досить сенсаційно закликав свої підприємства на сході України до опору проросійським сепаратистам та заявив, що «в містах панують бандити і мародери, внаслідок чого люди страждають і живуть в страху» та закликав жителів Донбасу виступити проти так званої «Донецької народної республіки», яка, на його думку, «є боротьбою проти жителів регіону». Газета інформує також про заклик Ахметова до працівників своїх підприємств (близько 300 тисяч працівників) виходити опівдні у вівторок і в наступні дні на мирні акції проти насилля і за мир у регіоні.
Австрійська Der Standard інформує про телефонну розмову канцлера Німеччини Анґели Меркель із президентом Росії Володимиром Путіним, в якій німецький лідер закликала російського президента підтримати вибори президента в Україні 25 травня і «зробити все, що можливо, щоб підтримати їх проведення і визнати їх результати». Путін, у свою чергу, наголосив під час цієї розмови з Меркель, що він бачить вихід із української кризи у конституційній реформі в Україні. Газета з Відня також інформує про труднощі боротьби української влади у Києві проти сепаратистів на сході України та цитує заяву міністра внутрішніх справ Арсена Авакова про те, що вибори президента 25 травня «відбудуться не скрізь в Україні», бо в Луганську та Донецьку нормальне волевиявлення громадян тепер неможливе.
Брюссельська EUObserver цитує слова з брифінгу голови НАТО Андерса Фоґ Расмуссена, котрий заявив, що анексія Росією Криму і внесення нею розколу в Україну «створили абсолютно нову ситуацію з безпекою в Європі». Расмуссен також наголосив: «Те, що ми бачили в Україні, є обурливим». Глава НАТО констатував: «Ми побачили, як в доктрині російської армії НАТО розглядається як ворог, і я думаю, що ми повинні поставитися до цього серйозно». Расмуссен також наголосив, що армія Росії біля кордонів України виконує роль «фактора нестабільності в східних областях України, і це заважатиме проводити вибори президента у цьому регіоні». Він також додав, що «безсумнівною є глибока участь Росії у дестабілізації ситуації на сході України». Генсекретар НАТО також звернув увагу на те, що «це вже третє твердження Путіна про відведення його військ від кордонів України, але поки що ніякого відведення взагалі ніхто не бачив».
Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер наголосив у матеріалі в лондонській Financial Times, що внаслідок української кризи нинішня «домінація США в мобільних силах НАТО на сході Європи може схилити Росію до спроб розколу в Альянсі та породити сумніви щодо зобов’язань цього військового блоку стосовно колективної оборони союзників». Пайфер також наголосив, що у той час, як США витрачають на оборону до 4 відсотків свого бюджету, чимало союзників у Європі виділяють на це до 2 відсотків. Пайфер не виключив, що Конгрес США може поставити під сумнів заангажованість його військових сил на сході Європи, бо чимало країн НАТО в Європі не готові до виконання своїх союзницьких обов’язків, і це може ослабити НАТО, констатує американський експерт.
