Київ – До літа представники громадських організацій, які займаються допомогою переселенцям, очікують нову хвилю переїздів. З кожним днем все більш гостро відчувається дискримінація Росією кримських татар, корінного населення півострова. За словами експертів, ситуація в Криму все більше нагадує трагічні події Північного Кавказу. Про те, що чекає переселенців, Крим.Реалії поспілкувалися з координатором проекту «Крим.SOS» Тамілою Ташевою.
Проект кримчанки Таміли Ташевої «Крим SOS» був створений 27 лютого як інформаційний простір для обміну об'єктивною інформацією про те, що відбувається на півострові. Однак незабаром проект перетворився на повноцінний координаційний центр. У період до проведення «референдуму» про приєднання Криму до Росії волонтери проекту активно співпрацювали з українськими та міжнародними ЗМІ, а також з військовими частинами на території півострова. Сьогодні ж Таміла займається проблемами вимушених переселенців, їх адаптацією і поселенням у Києві, Полтаві та Житомирі.
«Звичайно, більше уваги наша організація зараз може приділити кримським переселенцям у Києві, надаючи їм посильну гуманітарну допомогу, але тих, хто залишився на півострові, ми завжди готові підтримати, коли порушуються права людини», – розповідає Ташева.
За словами активістки, з моменту перетворення «Крим SOS» на координаційний центр вона стала отримувати по 5-6 листів на хвилину, велика частина яких була з пропозицією посильної допомоги переселенцям. «На початку переселенців було менше, ніж людей, які були готові їм допомогти, – говорить Ташева, – але після проведення референдуму їх стало набагато більше. На сьогоднішній день наша організація змогла допомогти більш ніж 600 переселенцям з Криму. Ми допомагали їм з пошуком житла, іноді навіть виходило допомогти з працевлаштуванням – завдяки співпраці з «Центром зайнятості Вільних людей», який виник після подій Майдану».
Про всі потенційні можливості працевлаштування та тимчасового проживання «Крим SOS» сповіщав зацікавлених людей в соціальних мережах. Таким же чином, за словами Ташевої, передавалася й об'єктивна інформація про події на півострові в Україну та закордон.
– Як багато кримчан зараз переселяється на територію материкової України?
– Зараз переселення з території Криму порівняно сповільнилося, оскільки люди, які, кинувши все в період військового конфлікту, переїхали до Києва чи в інші міста України, усвідомили, що держава не має можливості забезпечити їх усім необхідним на материку. Так, у них є житло, ми всіляко підтримуємо їх інформаційно, їм надається юридична та соціальна допомога, але у них немає роботи і постійного житла. Зараз саме з цієї причини багато переселенців повертаються назад до Криму.
Крім того, багато сімей повертаються на півострів через проблеми з нерухомістю. На цей момент реєстри для купівлі-продажу нерухомості в Криму закриті, але з їх відкриттям, базуючись на наших опитуваннях кримського населення, ми очікуємо нової хвилі переселенців. Крім того, ми вважаємо, що кількість переселенців різко збільшиться після закінчення навчального року в кримських школах і ВНЗ, в період вступу абітурієнтів до ВНЗ і перед початком нового навчального року. Також може збільшитися потік переселенців-кримських татар, враховуючи всі останні події.
– Яких результатів ви очікуєте від проведення Всеукраїнського з'їзду переселенців з Криму, який відбудеться 23 травня?
– Я вважаю, що проведення таких заходів – це дійсно важливо. Головне, щоб усе це не стало політичною акцією. Оскільки з’їзд проводиться напередодні виборів, занадто високою стає вірогідність того, що багато політиків захочуть цим скористатися для агітації. Всі ми розуміємо, що політики будуть присутні на цьому з’їзді переселенців, вони захочуть отримати певні політичні дивіденди, обіцяючи щось, і через те що на цьому з’їзді буде дуже багато представників преси, далеко не факт, що все обіцяне на з’їзді буде втілене в життя після виборів.
– Чи братиме участь у цьому з'їзді «Крим SOS»?
– Ініціатива «Крим SOS» вирішила активно не брати участь в обговореннях і обмежитися роллю гостей. Проте лобіювати інтереси кримчан будуть представники громадської організації «Земляцтво кримських татар у Києві», Коаліція переселенців Криму та інші організації та ініціативи. Останнім часом ми бачимо, що довкола питання кримських переселенців починаються різні спекуляції. Це саме стосується і кримських татар, коли деякі політики намагаються спекулювати на дуже болючих для них питаннях, коли на заходах напередодні річниці депортації кримських татар політики намагалися роздавати агітаційні листівки або піднімати прапори своєї політичної сили...
– Що, по-вашому, чекає кримчан у майбутньому?
– Багато експертів прогнозують погіршення ситуації в Криму, посилення репресій, проблеми з фінансуванням і багато іншого. Але особливо важко кримчанам зізнатися в цьому самим собі. Є люди, які розповідають, що на «референдумі» вони голосували за приєднання до Росії, але вже за два тижні зрозуміли, що, можливо, цей вибір був не зовсім правильний. У більшості випадків люди сподіваються, що влітку все-таки приїдуть туристи, хоча пляжі порожні, сподіваються, що Росія дотуватиме цей регіон, що потрібно просто пережити цей перехідний період...
Тому на загальному тлі розчарування поки не домінує, але мені здається, що в недалекому майбутньому ситуація зміниться, і люди дійсно можуть
розчаруватися у своєму виборі. І проблема полягає в тому, що ці люди не зможуть вільно вийти на вулиці та висловити своє невдоволення – у Росії за це передбачена кримінальна відповідальність.
Коли мене запитують: «Що держава робила для кримських татар?», я зазвичай відповідаю дуже різко, але нещодавно, після подій 18 травня і заборони проведення в Криму жалобного мітингу, присвяченого 70-ій річниці депортації, я зрозуміла, що головне, що зробила Україна – це те, що вона ніколи нічого не забороняла.
– Чи є шанс забезпечити всіх переселенців житлом і роботою?
– Має бути розроблена державна програма, яка б передбачала вирішення питань поселення переселенців і забезпечення їх роботою, до якої можна було б залучати міжнародні організації та яка передбачала б якесь фінансування зрештою. Але оскільки зараз такої програми немає, ми намагатимемося вирішити проблему власними силами.
Проект кримчанки Таміли Ташевої «Крим SOS» був створений 27 лютого як інформаційний простір для обміну об'єктивною інформацією про те, що відбувається на півострові. Однак незабаром проект перетворився на повноцінний координаційний центр. У період до проведення «референдуму» про приєднання Криму до Росії волонтери проекту активно співпрацювали з українськими та міжнародними ЗМІ, а також з військовими частинами на території півострова. Сьогодні ж Таміла займається проблемами вимушених переселенців, їх адаптацією і поселенням у Києві, Полтаві та Житомирі.
«Звичайно, більше уваги наша організація зараз може приділити кримським переселенцям у Києві, надаючи їм посильну гуманітарну допомогу, але тих, хто залишився на півострові, ми завжди готові підтримати, коли порушуються права людини», – розповідає Ташева.
За словами активістки, з моменту перетворення «Крим SOS» на координаційний центр вона стала отримувати по 5-6 листів на хвилину, велика частина яких була з пропозицією посильної допомоги переселенцям. «На початку переселенців було менше, ніж людей, які були готові їм допомогти, – говорить Ташева, – але після проведення референдуму їх стало набагато більше. На сьогоднішній день наша організація змогла допомогти більш ніж 600 переселенцям з Криму. Ми допомагали їм з пошуком житла, іноді навіть виходило допомогти з працевлаштуванням – завдяки співпраці з «Центром зайнятості Вільних людей», який виник після подій Майдану».
Про всі потенційні можливості працевлаштування та тимчасового проживання «Крим SOS» сповіщав зацікавлених людей в соціальних мережах. Таким же чином, за словами Ташевої, передавалася й об'єктивна інформація про події на півострові в Україну та закордон.
– Як багато кримчан зараз переселяється на територію материкової України?
– Зараз переселення з території Криму порівняно сповільнилося, оскільки люди, які, кинувши все в період військового конфлікту, переїхали до Києва чи в інші міста України, усвідомили, що держава не має можливості забезпечити їх усім необхідним на материку. Так, у них є житло, ми всіляко підтримуємо їх інформаційно, їм надається юридична та соціальна допомога, але у них немає роботи і постійного житла. Зараз саме з цієї причини багато переселенців повертаються назад до Криму.
Крім того, багато сімей повертаються на півострів через проблеми з нерухомістю. На цей момент реєстри для купівлі-продажу нерухомості в Криму закриті, але з їх відкриттям, базуючись на наших опитуваннях кримського населення, ми очікуємо нової хвилі переселенців. Крім того, ми вважаємо, що кількість переселенців різко збільшиться після закінчення навчального року в кримських школах і ВНЗ, в період вступу абітурієнтів до ВНЗ і перед початком нового навчального року. Також може збільшитися потік переселенців-кримських татар, враховуючи всі останні події.
– Яких результатів ви очікуєте від проведення Всеукраїнського з'їзду переселенців з Криму, який відбудеться 23 травня?
– Я вважаю, що проведення таких заходів – це дійсно важливо. Головне, щоб усе це не стало політичною акцією. Оскільки з’їзд проводиться напередодні виборів, занадто високою стає вірогідність того, що багато політиків захочуть цим скористатися для агітації. Всі ми розуміємо, що політики будуть присутні на цьому з’їзді переселенців, вони захочуть отримати певні політичні дивіденди, обіцяючи щось, і через те що на цьому з’їзді буде дуже багато представників преси, далеко не факт, що все обіцяне на з’їзді буде втілене в життя після виборів.
– Чи братиме участь у цьому з'їзді «Крим SOS»?
– Ініціатива «Крим SOS» вирішила активно не брати участь в обговореннях і обмежитися роллю гостей. Проте лобіювати інтереси кримчан будуть представники громадської організації «Земляцтво кримських татар у Києві», Коаліція переселенців Криму та інші організації та ініціативи. Останнім часом ми бачимо, що довкола питання кримських переселенців починаються різні спекуляції. Це саме стосується і кримських татар, коли деякі політики намагаються спекулювати на дуже болючих для них питаннях, коли на заходах напередодні річниці депортації кримських татар політики намагалися роздавати агітаційні листівки або піднімати прапори своєї політичної сили...
– Що, по-вашому, чекає кримчан у майбутньому?
– Багато експертів прогнозують погіршення ситуації в Криму, посилення репресій, проблеми з фінансуванням і багато іншого. Але особливо важко кримчанам зізнатися в цьому самим собі. Є люди, які розповідають, що на «референдумі» вони голосували за приєднання до Росії, але вже за два тижні зрозуміли, що, можливо, цей вибір був не зовсім правильний. У більшості випадків люди сподіваються, що влітку все-таки приїдуть туристи, хоча пляжі порожні, сподіваються, що Росія дотуватиме цей регіон, що потрібно просто пережити цей перехідний період...
Тому на загальному тлі розчарування поки не домінує, але мені здається, що в недалекому майбутньому ситуація зміниться, і люди дійсно можуть
Головне, що зробила Україна – це те, що вона ніколи нічого не забороняла
Коли мене запитують: «Що держава робила для кримських татар?», я зазвичай відповідаю дуже різко, але нещодавно, після подій 18 травня і заборони проведення в Криму жалобного мітингу, присвяченого 70-ій річниці депортації, я зрозуміла, що головне, що зробила Україна – це те, що вона ніколи нічого не забороняла.
– Чи є шанс забезпечити всіх переселенців житлом і роботою?
– Має бути розроблена державна програма, яка б передбачала вирішення питань поселення переселенців і забезпечення їх роботою, до якої можна було б залучати міжнародні організації та яка передбачала б якесь фінансування зрештою. Але оскільки зараз такої програми немає, ми намагатимемося вирішити проблему власними силами.
