Сімферополь – Кримські татари, яким президент Володимир Путін надавав безліч обіцянок відновити їхні права та інтереси, з кожним новим указом кримської влади стають чужими на рідній землі. Народу, який звик до свободи, тепер вказують, що і коли йому потрібно робити.
Першим дзвоником, що свідчить про вибіркове ставлення влади до народів і етносів, які проживають на півострові, стала заборона на проведення масових заходів. Рішення про заборону було ухвалене саме напередодні запланованого раніше мітингу, присвяченого 70-річчю депортації кримських татар. Компроміс зрештою вдалося знайти, і акцію провели на околиці Сімферополя, а не в центрі міста, як планувалося спочатку.
Однак під заборону, що діє до 6 червня, потрапив й інший традиційний захід, пов'язаний з кримськими татарами. У Білогірську не відбулася щорічна міжнародна конференція «Світ Бекіра Чобан-заде», яка була запланована на 23 травня. Минулого року в роботі конференції взяли участь 49 дослідників з Криму, України, Туреччини, Азербайджану, Росії, Казахстану та Узбекистану.
Засновник благодійного фонду імені Бекіра Чобан-заде, організатор міжнародної конференції Ресуль Веліляєв висловив подив з приводу рішення влади, яке, за його словами, прийняти досить складно. Проте захід все ж відбудеться, але дату його проведення довелося відсунути на 13 червня. «У термінах ми, звичайно, трохи запізнюємося, але конференція обов'язково відбудеться», – пообіцяв Веліляєв.
«Ця конференція проходила на організованому науковому та громадському рівні, виступали дослідники та історики з різних країн, зокрема – з Росії. Мене ця новина дуже обурила, простежується дуже вибіркове ставлення влади», – сказала член Меджлісу кримськотатарського народу Еміне Авамілєва. На її думку, указ про заборону проведення масових заходів – незаконний.
Про вибіркове ставлення «влади» може говорити той факт, що, незважаючи на все ще чинну заборону, в кримському селищі Малий Маяк відбувся
Міжнародний фестиваль козачої культури «Кримські тулумбаси – 2014». Прес-секретар «Ради міністрів Криму» Катерина Полончук вже повідомила в пресі, що проведення цього заходу не є порушенням підписаного раніше указу. «Цього року фестиваль проводитиметься в різних містах у закритих приміщеннях. Спеціально був такий формат підібраний, щоб не порушувати указ. Тобто цей фестиваль не є одним масовим заходом. Його поділили спеціально на різні території», – пояснила Полончук.
Організатор козачого фестивалю Олександр Палочкін підтвердив цю інформацію. За його словами, захід пройшов, але не в повному обсязі: «У нас був семінар, прес-конференція з учасниками фестивалю для журналістів, майстер-класи та фуршет. Приїхали колективи з різних куточків Росії. Це не відкрита частина фестивалю, ми дійсно проводимо його в закритих приміщеннях, у вересні вже буде показова частина: презентація майстерності володіння шашкою, мистецтва верхової їзди та джигітовки», – розповів Палочкін.
Водночас кримські чиновники не змогли відповісти, чому «милосердя» не торкнулося заздалегідь запланованої кримськотатарської конференції, яка так само мала відбутися в закритому приміщенні. «Точно не можу сказати. Напевно, існують якісь певні критерії масових заходів», – сказала прес-секретар «Ради міністрів Криму».
Про те, що після анексії Криму права кримських татар обмежуються, відзначається і в звіті ООН. У цьому документі йдеться, зокрема про обмеження свободи пересування кримськотатарських лідерів, випадки фізичного насильства, обмеження діяльності національних ЗМІ. І все це відбувається під постійні розмови про «реабілітацію» кримських татар, «дружбу народів» і «міжнаціональну злагоду».
Першим дзвоником, що свідчить про вибіркове ставлення влади до народів і етносів, які проживають на півострові, стала заборона на проведення масових заходів. Рішення про заборону було ухвалене саме напередодні запланованого раніше мітингу, присвяченого 70-річчю депортації кримських татар. Компроміс зрештою вдалося знайти, і акцію провели на околиці Сімферополя, а не в центрі міста, як планувалося спочатку.
Однак під заборону, що діє до 6 червня, потрапив й інший традиційний захід, пов'язаний з кримськими татарами. У Білогірську не відбулася щорічна міжнародна конференція «Світ Бекіра Чобан-заде», яка була запланована на 23 травня. Минулого року в роботі конференції взяли участь 49 дослідників з Криму, України, Туреччини, Азербайджану, Росії, Казахстану та Узбекистану.
Засновник благодійного фонду імені Бекіра Чобан-заде, організатор міжнародної конференції Ресуль Веліляєв висловив подив з приводу рішення влади, яке, за його словами, прийняти досить складно. Проте захід все ж відбудеться, але дату його проведення довелося відсунути на 13 червня. «У термінах ми, звичайно, трохи запізнюємося, але конференція обов'язково відбудеться», – пообіцяв Веліляєв.
«Ця конференція проходила на організованому науковому та громадському рівні, виступали дослідники та історики з різних країн, зокрема – з Росії. Мене ця новина дуже обурила, простежується дуже вибіркове ставлення влади», – сказала член Меджлісу кримськотатарського народу Еміне Авамілєва. На її думку, указ про заборону проведення масових заходів – незаконний.
Про вибіркове ставлення «влади» може говорити той факт, що, незважаючи на все ще чинну заборону, в кримському селищі Малий Маяк відбувся
Незважаючи на все ще чинну заборону, в кримському селищі Малий Маяк відбувся Міжнародний фестиваль козачої культури «Кримські тулумбаси – 2014»
Організатор козачого фестивалю Олександр Палочкін підтвердив цю інформацію. За його словами, захід пройшов, але не в повному обсязі: «У нас був семінар, прес-конференція з учасниками фестивалю для журналістів, майстер-класи та фуршет. Приїхали колективи з різних куточків Росії. Це не відкрита частина фестивалю, ми дійсно проводимо його в закритих приміщеннях, у вересні вже буде показова частина: презентація майстерності володіння шашкою, мистецтва верхової їзди та джигітовки», – розповів Палочкін.
Водночас кримські чиновники не змогли відповісти, чому «милосердя» не торкнулося заздалегідь запланованої кримськотатарської конференції, яка так само мала відбутися в закритому приміщенні. «Точно не можу сказати. Напевно, існують якісь певні критерії масових заходів», – сказала прес-секретар «Ради міністрів Криму».
Про те, що після анексії Криму права кримських татар обмежуються, відзначається і в звіті ООН. У цьому документі йдеться, зокрема про обмеження свободи пересування кримськотатарських лідерів, випадки фізичного насильства, обмеження діяльності національних ЗМІ. І все це відбувається під постійні розмови про «реабілітацію» кримських татар, «дружбу народів» і «міжнаціональну злагоду».
