Мустафа Джемілєв: Термін перебування окупантів в Криму – від декількох місяців до двох-трьох років

Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв 3 червня в Варшаві був удостоєний престижної польської премії «Солідарність» – за роль у захисті демократії та прав людини. Нагороду у Варшаві лауреату вручали особисто президент Польщі Броніслав Коморовський разом з екс-главою Польщі Лехом Валенсою у присутності десятків лідерів інших країн, які приїхали до польської столиці на святкування події. Привітати найвідомішого кримського татарина в світі, як жартома його називають на батьківщині, приїхали президент США Барак Обама і держсекретар Джон Керрі. Про що вдалося домовитися під час спілкування з лідерами світових держав, як буде витрачений мільйон євро премії, чому заборону на в'їзд до Криму можна вважати дурістю і чи варто кримським татарам переселятися в Херсон? Про це та інше Мустафа Джемілєв розповів в інтерв'ю сайту Крим.Реалії.

– Мустафа-бей, Ви говорили раніше, що хотіли б отримати від президента США Барака Обами гарантії того, що Крим не стане «розмінною монетою» у політичних торгах з Росією.

– Нас найбільше турбує тенденція, що Крим відходить на задній план. Я хотів отримати гарантії того, що ті санкції, які здійснюються і які, на наш погляд, повинні посилюватися, не будуть припинені доти, доки Росія не звільнить останній квадратний метр окупованій території України. Поспілкуватися з Обамою вдалося в неформальній обстановці після нагородження, під час офіційної вечері. Він підійшов до мене, щоб привітати з присудженням премії і ми, буквально стоячи на ногах, поспілкувалися. Я висловив занепокоєння з приводу існуючих припущень, що про Крим можуть «забути» за умови, що Росія не просуватиметься далі в східні регіони України. Це для нас було б дуже трагічно. Але Обама запевнив, що ніколи ні за яких обставин агресору не буде дозволено залишити в себе хоч один квадратний метр захопленої території.
Потім підходив Джон Керрі. І від нього я отримав чіткі запевнення, що тема Криму буде завжди на першому плані, і питання звільнення півострова – це питання світового правопорядку. Підтвердженням цих слів став офіційний виступ наступного дня Барака Обами, під час якого він заявив, що Крим вкрадений в України і має бути повернений.
– На церемонії нагородження були присутні й інші світові лідери...

– Відбулась велика кількість протокольних зустрічей, у тому числі з керівництвом Польської Республіки та польським омбудсменом. Там про все чудово обізнані, запитують тільки, чим могли б допомогти. Під час урочистої вечері я опинився поруч із президентом Австрії Хайнцем Фішером. Він цікавився, чому мене не пускають до Криму. Він говорив, що обов'язково зустрінеться з Путіним. На відміну від інших країн, Австрія дотримується тієї думки, що треба вести переговори з Росією. Але навіть президент Австрії назвав факт недопущення людини на свою батьківщину обурливим.

– На що Ви плануєте витратити грошовий еквівалент премії «Солідарність» – мільйон євро?

– Насправді в розпорядження лауреата виділяється 700 тисяч євро. Спочатку є низка напрямків, на які можна витратити ці гроші. Витрачання коштів здійснюватиметься через «Фонд розвитку Криму». Але ідеально було б розглянути це питання на засіданні Меджлісу кримськотатарського народу. Ситуація така: виникають проблеми, які треба екстрено вирішувати, і тому було б більш доцільно, якби не було жорсткого регламентування цих коштів, щоб існував якийсь люфт для ухвалення рішень. Але частина коштів – 100 тисяч євро – я вже твердо вирішив направити на допомогу сім'ям Небесної сотні та українських військових, убитих під час АТО.
Справа в тому, що гуманітарна допомога з цієї премії надаватися не може, але вони (представники оргкомітету премії – ред.) погодилися з моїми доводами і прийняли пропозицію. Я, можна сказати, «виторгував» цю можливість. Допомогу сім'ї по-звірячому вбитого в березні Решата Аметова я надам з тієї частки, яка залишається особисто мені.

– Чи є вже ідеї, проекти, на які піде решта коштів?

– Витрачати кошти премії можна тільки на програми з розвитку демократії. З них відбиратимуться ті, що пов'язані переважно з Кримом і кримськотатарським народом. У Криму ми стикаємося з тоталітарним режимом, тому одна з головних проблем – існування незалежної преси. У першу чергу, буде надана допомога незалежним засобам інформації та інформаційним центрам, які збиратимуть інформацію про порушення на території Криму, а також юристам, які допомагатимуть людям, постраждалим від беззаконня, обстоювати свої інтереси в Європейському суді з прав людини, а це чималі витрати.

– Що для Вас ця премія: черговий крок до якоїсь великої мети або Ви вважаєте, що і без того досягли великої уваги до кримських татар?

– Я розцінюю це як дуже своєчасну моральну підтримку і кримським татарам, і Україні. Кілька тижнів тому Турецька Республіка дала найвищу нагороду країни саме в той момент, коли ми дуже потребуємо моральної підтримки міжнародної громадськості.

– Серед членів Меджлісу кримськотатарського народу сьогодні чути заклики перейняти досвід Татарстану, щоб зберегти народ і забезпечити його безпеку.

– Знаєте, не в кожного достатній запас міцності. Хтось хвилюється, щоб його не посадили, інший переживає про власний бізнес. Все по-різному. Але за великим рахунком кримські татари, в переважній більшості – до 90% – не сприймають окупацію і мріють бачити Крим звільненим. Зараз влада Росії, окупаційна влада намагаються з-поміж кримських татар створити якусь когорту колабораціоністів, правда, у них це не дуже виходить. Але, тим не менш, вони повторюють те, що робив режим Януковича, що робила радянська влада.

– Місцеві політологи кажуть, що після зустрічі з Обамою і зроблених Вами заяв, в'їзд до Криму для Вас буде закритий ще на довгий час.

– Термін перебування окупантів на нашій землі оцінюється від двох-трьох місяців до двох-трьох років. Подивимося, хто кого. Хоча мені зрозуміло, що поки окупанти перебувають там, в'їзд до Криму мені буде заборонений, незважаючи на тиск світової спільноти. На місці Путіна я б таких дурниць не робив, тому що збитки для престижу Росії (якщо він ще зберігся) значно більші від цієї заборони, ніж сама ця заборона.

– Як Ви ставитеся до ініціативи компактного поселення кримських татар у Херсоні? Місцева влада готова йти назустріч...

– Заклику переселятися в Херсон немає. Ми навпаки говоримо: ні кроку з Криму. Але якщо вже хтось переселяється, ми хотіли б, щоб вони концентрувалися в місцях, близьких до Криму, щоб відразу після звільнення вони могли повернутися на Батьківщину. І ми зараз хочемо зробити акцент на те, щоб там за кошти державного бюджету будувати житло для вимушених переселенців. Ми також думаємо з приводу тих співвітчизників, які продовжують залишатися в місцях депортації. Навряд чи вони зараз захочуть повертатися до окупованого Криму, але вони могли б переїхати в Україну, ближче до Криму, щоб після покращення ситуації повернутися на рідну землю.