Доступність посилання

ТОП новини

Європа відмовилася від кримського


Найбільш відомим експортним товаром Криму залишається вино

Вікторія Дейк, Іван Трефілов

Європейський союз з 25 червня ввів заборону на ввезення товарів з Криму та Севастополя без української сертифікації. Крім того, європейські країни відмовилися від страхування кримських вантажоперевізників та надання їм фінансових послуг. Втім, як вважають експерти, рішення Євросоюзу багато в чому носить політичний характер і практично не здатне нашкодити економіці анексованого Росією півострова.

За інформацією Головного управління статистики Республіки Крим, за останні роки частка експорту товарів з території півострова до країн Євросоюзу становила від 23 до 25 відсотків, у 2013 році обсяг таких поставок перевищив 200 мільйонів доларів. Причому, як зазначає член експертної ради Комітету Державної думи Росії з економічної політики, партнер компанії «Податківець» Роман Терьохін, основними партнерами Криму в державах Євросоюзу були тільки Німеччина та Італія, експорт в інші європейські країни був мінімальним. В основному з території півострова експортувалася продукція хімічної промисловості, мінеральні продукти, механічні та електричні машини, а також алкогольні напої.

Глави зовнішньополітичних відомств Євросоюзу, які ухвалили рішення про введення заборони, впевнені, що вона демонструє їхню чітку позицію:

Світова спільнота ніколи не визнає незаконну анексію півострова Росією.

світова спільнота ніколи не визнає незаконну анексію півострова Росією. Але, незважаючи на такі, здавалося б, жорсткі заходи, економіка регіону постраждає не сильно. Принаймні, в цьому поспішили запевнити жителів Криму і Севастополя їхні нові керівники. Також це підтверджують і місцеві підприємці.

Багато зовнішньоекономічних зв'язків були порушені відразу після проведення так званого березневого референдуму про державну незалежність Криму. Наприклад, робота відомої в Севастополі фірми «Таврида-електрик», що виготовляє вакуумне комутаційне обладнання, ускладнилася через проросійську діяльність її власника Олексія Чалого. Однак інші севастопольські підприємства, чиї керівники були причетні до подій тримісячної давності, продовжують співпрацювати із закордонними колегами. Виконувач обов'язків начальника державного підприємства «Севастопольський морський рибний порт» Валерій Скляров хоча і визнає, що подібні санкції від Євросоюзу можуть вплинути на роботу його компанії, але вважає, що це не стане серйозним ударом для їхнього бізнесу.

На наше підприємство заборона повинна вплинути, але є маса способів її обійти

– На наше підприємство заборона повинна вплинути, але є маса способів її обійти. Ці рішення не виважені, непродумані і не відповідають багатьом міжнародним конвенціям. Сам Євросоюз абсолютно не зацікавлений ось у цих абсолютно надуманих санкціях. Переможе бізнес, переможе економіка, – сподівається Скляров.

Виноробні компанії Криму також експортували свої товари в країни Європи, але відсоток експорту від загальних продажів був невеликий. Наприклад, відомий на півострові завод «Массандра» свою продукцію відправляв в основному на ринки Росії, Далекого Сходу та Азії. Севастопольські винороби також не могли похвалитися великими продажами вин місцевого виробництва на європейському ринку. За словами менеджера зі зв'язків із громадськістю групи компаній INKERMAN International Світлани Любченко, їхнє підприємство тільки планувало співробітництво з країнами Європи:

У нас були плани виходити на європейський ринок, ці плани на цьому етапі і залишаються

– Європейський ринок для компанії INKERMAN International – це ринок, який ми тільки почали розвивати. У нас були перші контакти, але продажі становили буквально мізерну частку в нашому загальному обсязі продажів. Тому ніякого фінансового ефекту це рішення на компанію не справить. У нас були плани виходити на європейський ринок, ці плани на цьому етапі і залишаються. А як буде далі, ми подивимося, – каже Світлана Любченко.

Що стосується хімічної промисловості Криму, то найбільшим експортером у цій галузі залишається підприємство «Кримський Титан», провідний на території Східної Європи виробник діоксиду титану. Він застосовується у виробництві пластмас, у лакофарбовій та гумотехнічній промисловості. На офіційному сайті заводу можна знайти інформацію про численних європейських дистриб'юторів у таких країнах, як Угорщина, Іспанія, Австрія, Німеччина, Італія, Сербія і Франція. Спроба отримати офіційний коментар від керівництва підприємства виявилася безуспішною. У київському офісі компанії співрозмовник, який не побажав назвати своє ім'я, відповів коротко: «Поки працюємо. Більше нічого не можу повідомити». Тим часом можна припустити, що «Кримський Титан» зможе і далі торгувати з країнами Європи, використовуючи свій український дистриб'юторський офіс.

Інакше кажучи, поки заборона на поставки товарів з Криму до країн Євросоюзу не віщує економічної катастрофи для півострова. Причина цього, відзначає партнер компанії «Податківець» Роман Терьохін, в особливостях бізнесу більшості кримських компаній:

– Мало хто з них працював безпосередньо з Європою. Як правило, це були деякі етапи технологічних процесів у взаємодії з іншими українськими компаніями. І, до речі, це теж зараз для них – перебудовувати взаємодію таким чином, щоб вписатися в інші, можливо, якісь російські виробничі ланцюжки. Тому що взаємодія з Україною знизилася вже давно.

– У рішенні Євросоюзу оговорюється, що буде заборонене ввезення лише тих товарів, які не пройшли українську сертифікацію. Чи є такий варіант, що кримські товари підуть в ЄС через Київ? Або тут все-таки політичне рішення і всі вони будуть розвертатися в бік Росії?

Таке економічне сидіння на двох стільцях – дуже складний процес з юридичної точки зору

– Оскільки в Криму далеко не всі компанії прихильно сприйняли перехід до Росії, то частина з них може спробувати отримати українську сертифікацію і за допомогою цього вийти на європейський ринок. Але треба розуміти, що таке економічне сидіння на двох стільцях – дуже складний процес з юридичної точки зору. Компанії, яка зареєстрована в Росії, буде складно зробити вигляд, що вона є українською. Очевидно, що коли ЄС говорить про якусь українську сертифікацію, то він має на увазі саме це, тобто цю міру можна вважати заборонною.

– А поставки через територію Росії неможливі?

– Реекспорт через територію Росії можливий, і, напевно, цим також будуть намагатися користуватися. Але знову ж проблема в тому, що причина санкцій – це політика. І коли ми говоримо про політику, то очевидно, що метою є ускладнення життя кримському бізнесу. А це означає, що санкції можуть вводитися не тільки безпосередньо щодо кримських компаній, але й щодо реекспорту, і більше того, навіть щодо тих компаній, які взаємодіють з кримськими компаніями. Тобто способи тиску можуть бути різні, і, на жаль, якщо Крим намагатиметься якимось чином викручуватися і чіплятися за взаємодію з європейським ринком, то, напевно, європейські країни намагатимуться ці важелі і канали також перекривати. Тому шлях збереження ринку ЄС до того часу, поки у самого Євросоюзу немає бажання його відкривати, практично тупиковий.

– Зараз багато пишуть про те, що на тлі заборони ввезення кримських товарів до Європи і руйнування зв'язків з Україною у півострова досі юридично не налагоджені зв'язки з Росією, немає тих же контрактів і договорів про співпрацю. На ваш погляд, наскільки ця проблема довготривала?

Побудова взаємин з новою країною для великого бізнесу – це завдання не одного дня і навіть не одного місяця

– Взагалі, побудова взаємин з новою країною для великого бізнесу – це завдання не одного дня і навіть не одного місяця. І тут дуже велике значення матиме те, наскільки активно буде задіяний адміністративний ресурс, наскільки федеральний центр допомагатиме побудові цієї взаємодії. Вже зараз ми бачимо, що багато компаній з державною участю відправляють на відпочинок своїх співробітників до Криму. Але очевидно, що проблема не в тому, що раніше це було неможливо, а очевидно, що це якась психологічна підтримка зокрема. Ми бачимо, якими темпами вкладаються кошти в транспортний розвиток Криму. Якщо це буде відбуватися, якщо буде вибудовуватися інфраструктура, яка зараз погано розвинена (адже у Криму з Росією поки немає навіть нормального транспортного сполучення), то в міру цього і посилюватимуться зв'язку з Кримом. Крім того, ми також чули, що влада попросила російські компанії вибудувати взаємодію з кримськими підрядниками, тобто розміщувати у них замовлення. І компанії з державною участю, напевно, щось там робитимуть, можливо, серед інших і Міністерство оборони розміщуватиме свої замовлення на кримських підприємствах. Ось це стане хорошим стимулом для того, щоб великий кримський бізнес був навантажений замовленнями. А коли розвивається великий бізнес, то навколо нього розвивається мережа малого бізнесу, який займається забезпеченням його діяльності. Це, відповідно, стає двигуном для розвитку і малого бізнесу також.

Радио Свобода

XS
SM
MD
LG