Як кримчани стають «невиїзними»

Сімферополь – Після того, як Крим опинився під контролем Росії, його жителі постали перед дилемою: де оформляти документи – на півострові чи на материку? Незважаючи на те, що закон «Про забезпечення прав громадян і правовий режим на тимчасово окупованих територіях» передбачає відповіді на низку таких запитань, він так само не відповідає на багато з них. Історія, з якою зіштовхнулася кримчанка Наталія Єгорова, підтверджує, що законодавство, яке стосується життя людей у Криму, на практиці виконується не завжди, порушуючи права тих, кого воно покликане охороняти.

Дію закону «Про окуповані території» перевірила на собі мешканка півострова Наталія Єгорова, коли вирішила разом з 15-річним сином вирушити у відпустку до Туреччини. Батько дитини, з котрим жінка не живе, дав згоду на таку поїздку свого сина. Питання необхідно було офіційно завірити у нотаріуса. Такого знайшли в Криму, оскільки батько принципово відмовлявся їхати на материк.

Документи оформляти неможливо, але можна

«Коли постало питання про нашу поїздку за кордон, ми зателефонували на гарячу лінію Державної прикордонної служби України і поцікавилися, чи можемо ми оформити згоду батька на вивезення дитини в Криму, оскільки він категорично не бажає виїжджати за межі півострова. Нам сказали, що це можна зробити, якщо дозвіл буде оформлений на українському бланку», – розповідає Єгорова.

Такий документ у сімферопольського нотаріуса їй вдалося отримати. На бланку справді стоїть печатка «Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь». Кримські нотаріуси зараз мають право працювати зі своїми печатками, отриманими ще при «каденції» України.

Однак цей документ так і не став для сина Наталії «зеленим світлом» для поїздки за межі країни. Прикордонники в київському аеропорту «Бориспіль» відмовилися випустити їх з території України, пославшись на нібито нелегітимність показаного документа. «У Борисполі в нас забрали документи на паспортному контролі. Ми чекали 1,5 години, поки нам дадуть якусь відповідь. А потім повідомили, що не можуть нас випустити, оскільки на підставі закону «Про окуповані території», всі документи, оформлені в Криму, вважаються недійсними», – розповіла Наталія Єгорова Крим.Реалії.

Після цього їй разом із сином довелося залишити аеропорт, втративши гроші, сплачені за квитки на літак і тур до Туреччини. «Я не розумію, чому нас не випустили. Ми всі питання заздалегідь погоджували з українськими прикордонниками. Якщо документи, оформлені в Криму, вважаються недійсними, отже, моя дитина до свого повноліття є невиїзною?!», – обурюється жінка.

Чому на материку не «дружать» з кримськими нотаріусами

У Держприкордонслужбі України сайту Крим.Реалії не змогли прокоментувати цю історію, порадивши звернутися до них з інформаційним запитом.

Водночас, відома правозахисниця, юрист мережі правових приймалень Криму Альона Лунєва зазначає, що мотивація прикордонників щодо нелегітимності всіх документів, оформлених у Криму, не відповідає українському законодавству. «Я не чула, щоб будь-якими законами чи підзаконними актами заборонялася або визнавалася нелегітимною діяльність нотаріусів у Криму. Я ще могла б зрозуміти, якби нотаріальний документ був визнаний нелегітимним, тому що на його бланку значилося б: «Крим, Росія». Але якщо нотаріус працює за тими самими документами, які він отримав ще тоді, коли Крим перебував під контролем України, то законних підстав не визнавати такі документи на материку немає», – зазначає вона.

Якщо звернутися до статті 9-ї закону про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованих територіях, там є чітке формулювання щодо органів і документів на території Криму. «Будь-які органи, їхні посадові особи на тимчасово окупованій території та їхня діяльність вважаються незаконними, якщо вони створені, обрані та призначені в спосіб, не передбачений законом», – сказано в ній. І, відповідно, будь-який акт (рішення, документ), виданий такими органами, є недійсним і не має правових наслідків.

Чому українські прикордонники вирішили, що нотаріус, який видав документ Наталії Єгоровій, призначений на свою посаду незаконно, і відповідно, його документ слід вважати недійсним, – загадка.

Альона Лунєва стверджує, що про такий випадок чує вперше. «До мене з такими проблемами ще не зверталися. Але випадок – цікавий з точки зору застосування норми закону «Про правовий режим на тимчасово окупованих територіях». Крім того, які документи вважати нелегітимними – також незрозуміло, яку країну призначення кримським нотаріусам вказувати в нотаріальних документах? Адже й Криму як російського округу не існує офіційно, і офіційного державного кордону між Кримом і Україною теж немає», – говорить правозахисниця.

Єдиним правильним рішенням для кримчан зараз, за її словами, є оформлення всіх документів на материку. Такий спосіб напевне позбавить від неприємних несподіванок.

Наразі Наталія Єгорова спілкується з юристами, щоб спробувати відшкодувати моральні та матеріальні витрати, яких вони з сином зазнали в результаті зірваної поїздки. Турфірма, в якій жінка придбала путівку, відмовляється відшкодувати її вартість. «Син дуже непокоїться з цього приводу, вважає, що ми через нього не змогли поїхати, і в усьому звинувачує себе. Те, що сталося, позначилося на його моральному стані. Також ми зазнали матеріальних витрат. Лише квитки до Києва, Туреччини і назад коштували нам 21 тисячу гривень. Плюс наші витрати на переїзд із Криму до Києва», – розповіла жінка в коментарі для Крим.Реалії.

Особливого відтінку ця історія набуває, якщо звернути увагу на ще одну норму в законі «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованих територіях». Вона свідчить, що Україна «всіма можливими способами сприятиме стягненню матеріальної і моральної шкоди з Російської Федерації». Однак чи зможе вона сама відшкодувати такі збитки своїм громадянам?