Доступність посилання

ТОП новини

Ухвалення закону про переселенців знову під питанням


Акція переселенців у Києві

Київ – Вимушені переселенці з Криму і Донбасу як і раніше ризикують залишитися без опалюваного житла, соціальних виплат, «гуманітарки», пільг та інших видів допомоги, необхідної для адаптації на новому місці. Президент досі не підписав закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», який був ухвалений парламентом ще 20 жовтня. Згідно з Конституцією, термін його підписання главою держави закінчується 8 листопада. Правозахисники стверджують, що у владних коридорах ходять чутки про те, що закон може бути ветований.

У законопроекті «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» докладно прописані механізми захисту та допомоги людям, які вимушено залишили місця свого проживання через анексію або бойові дії. Зокрема, згідно з цим документом, створюється реєстр переселенців, який дозволяє владі зрозуміти, який обсяг коштів необхідний для виплати допомог і надання житла. На думку авторів законопроекту, у випадку, якщо документ не буде підписаний президентом, і такий реєстр не з'явиться, гроші на переселенців можуть не потрапити в бюджет.

Законопроектом значно спрощуються процедури отримання багатьох документів для кримчан і вихідців із зони АТО

Також, за словами правозахисників, законопроектом значно спрощуються процедури отримання багатьох документів для кримчан і вихідців із зони АТО. Зокрема, їм буде значно простіше переоформити юридичні особи і стати на облік на ринку праці. Крім того, переселенці отримуватимуть довідки, що засвідчують їх статус, в які буде проставлятися нова реєстрація. При цьому в паспорті залишатиметься стара прописка, що дуже зручно для кримчан, у яких можуть виникнути проблеми з проїздом на півострів в разі, якщо вони матимуть реєстрацію на материковій частині країни.

Однією з найбільш важливих частин ухваленого закону є норма, згідно з якою переселенцям надаватимуть житло мінімум на шість місяців. У документі чітко прописані функції різних органів виконавчої та місцевої влади, і, в разі необхідності, внутрішньо переміщені особи зможуть оскаржити порушення своїх прав у судовому порядку.

Складна доля законопроекту

Правозахисники, які брали активну роль у створенні та лобіюванні законопроекту, стверджують, що останнім часом активно ширяться чутки про можливе ветування документа президентом.

«Ви ніде не знайдете публічної критики цього законопроекту, але кулуарно таку роботу проводять деякі сили. Я б не сказав, що це політичні сили. Швидше це державні чиновники, які звикли працювати зі старими корупційними схемами і хочуть це зберегти. А цей закон містить прозорі механізми. Тобто буде складно красти, а роботи додається», – сказав на прес-конференції представник Української Гельсінської спілки з прав людини Борис Захаров.

За словами правозахисника, деякі групи чиновників намагаються вплинути на президента, щоб він не підписував цей закон. Але Захаров вважає, що ветування було б дивним вчинком з боку Порошенка, враховуючи, що раніше він закликав Верховну Раду проголосувати за цей документ.

«Харківська правозахисна група написала законопроект про внутрішньо переміщених осіб, коли переселенців було лише кілька тисяч. І всі вони були тільки з Криму», – нагадав він.

За його словами, законопроект був повністю готовий у травні, але в червні парламент ухвалив інший законопроект, який не тільки не спрощував життя переселенцям, але й значно ускладнював його. Тоді правозахисники та організації, що об'єднують переселенців, забили тривогу і вимагали від президента ветувати законопроект. Зрештою, він скористався правом вето, дослухавшись до громадськості.

Але скласти і пролобіювати новий законопроект, який би відповідав запитам переселенців і нормам міжнародного права, виявилося непростим завданням. Остання версія цього документа була внесена до порядку денного і проголосована депутатами тільки 20 жовтня – в останній день роботи Верховної Ради України сьомого скликання.

«За цей період у мене виникло таке враження, що ми працюємо з якимись темними силами в різних гілках державної влади», – жартує експерт організації «Центр громадянських ініціатив» Ірина Мухіна, яка брала участь у розробці документа.

ООН чекає від Порошенка дій

Набуття чинності закону очікують не лише тисячі кримчан і вихідців з Донбасу, а й міжнародні організації. Позитивні оцінки цього документа вже давно прозвучали від Єврокомісії, ОБСЄ, а також УВКБ ООН. Старший регіональний радник з правових питань Управління верховного комісара ООН у справах біженців в Україні, Молдові та Білорусі Ноель Калхун нагадала, що на цей момент кількість переселенців налічує 442 тисячі осіб, і кожному з них необхідна допомога держави.

«Ми розуміємо, що в Україні це безпрецедентна ситуація, і потрібно, щоб пройшов час для розробки необхідної юридичної бази для захисту переселенців. За останні 25 років в Європі ще не було такого масштабного вимушеного переселення, як зараз в Україні», – відзначила представниця УВКБ ООН.

Крім того, вона підкреслила, що закон, ухвалений парламентом, не вирішує всіх проблем, і потрібно буде внести ще серію поправок до законодавства, щоб захист переселенців забезпечувався ефективно.

Міжнародні донори готові давати допомогу українцям, які постраждали. Але ця допомога оподатковується, і необхідно внести зміни до Податкового кодексу
Ноель Калхун

«Потрібно покращити питання оподаткування, яке ще не вирішене. Міжнародні донори готові давати допомогу українцям, які постраждали. Але ця допомога оподатковується, і необхідно внести зміни до Податкового кодексу. Оскільки міжнародні донори не хочуть, щоб 17 відсотків їхніх грошей пішли державі», – сказала Калхун.

На думку УВКБ ООН, також суттєвою проблемою є те, що в ухваленому законі переселенцями вважаються тільки громадяни України, а на іноземців, які вимушено переїхали з Криму і Донбасу, пільги та соціальні гарантії не поширюються. Калхун вважає, що з часом потрібно буде внести відповідну поправку, щоб ця проблема була вирішена.

Також вона зазначила, що підписання закону президентом є важливим кроком для захисту прав переселенців, але після цього також потрібно буде пройти шлях його втілення в життя: видати серію підзаконних актів, навчити чиновників і проінформувати про зміст цього документа самих внутрішньо переміщених осіб.

XS
SM
MD
LG