Як повернути Крим у центр уваги української політики?

Київ – Бойові дії на сході України відсунули на другий план проблему анексії Криму. Якщо навесні й на початку літа до теми військового вторгнення на півострів була прикута вся увага як влади, так і громадськості, то зараз політики і чиновники все рідше згадують про ситуацію на півострові. Крим.Реалії опитали експертів і громадських активістів і з'ясували їхню думку з приводу того, як громадянське суспільство може вплинути на ситуацію і посприяти поверненню кримського питання до порядку денного української політики.

Політологи сходяться на думці, що Крим перестав бути темою номер один у зв'язку з кризою на сході України, наслідки від якої є масштабнішими і руйнівними.

Однак деякі експерти вважають, що це не єдина причина того, що про анексію півострова починають забувати на континентальній частині країни. На думку голови ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлії Тищенко, корінь проблеми може критися в тому, що частина нинішньої бізнес-еліти має активи в Криму, і її представники можуть вести кулуарні переговори з Росією з приводу долі своєї власності.

«Очевидно, що зараз існує певна критична кількість наших політиків, які серед іншого мають бізнес-інтереси в Криму. І ми зараз бачимо, що вони починають домовлятися з російською стороною з приводу свого бізнесу», – вважає Тищенко.

На її думку, українські політики можуть свідомо замовчувати кримські проблеми, тим самим рятуючи свою власність і активи на півострові.

Особливої думки дотримується директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. Він вважає, що насправді тема Криму не йде на другий план, оскільки події на Донбасі, до яких прикута вся увага, є зокрема і частиною боротьби за півострів.

«Війна почалася в Криму і Кримом закінчиться. Зараз бойові дії відбуваються не на півострові, але вони напряму пов’язані з кримською війною. Тому створюється враження, що про Крим забули. Але насправді про нього ніхто не забував», – сказав експерт.

При цьому Семиволос не заперечує того, що інформаційна та законотворча політика української влади не повинна обмежуватися тільки темою врегулювання конфлікту на Донбасі, і про Крим потрібно згадувати частіше.

Змусити депутатів звітувати

Експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталя Беліцер вважає, що громадянське суспільство здатне вплинути на те, щоб тема анексії Криму знову повернулася в центр уваги української політики. Зокрема, за її словами, багато залежить від засобів масової інформації.

«Журналісти можуть посилити увагу до цього питання, бо не прислухатися до думки провідних інтернет-ЗМІ і телеканалів вже ніби немодно», – вважає Беліцер.

Також, на її думку, експертному співтовариству необхідно вести активнішу роботу зі створення стратегій щодо повернення Криму. Беліцер зазначає, що цим займаються кілька аналітичних центрів, але ці організації мало займаються презентацією своїх досліджень.

З цією критикою згоден голова правління благодійного фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко, організація якого, якраз займається розробкою стратегії повернення Криму.

«Ми оприлюднили свої розробки частково, а більш менш комплексно – ще ні. Але вже цього місяця почнемо робити такі презентації. Ми розуміємо, що такі заходи потрібні, і зараз їх готуємо», – сказав Яременко в коментарі для Крим.Реалії.

За його словами, спочатку дослідження «Майдану закордонних справ» буде презентоване українським та іноземним дипломатам, а потім відбудеться зустріч для представників експертного співтовариства і журналістів.

Свій внесок у справу повернення Криму можуть робити не тільки експерти, а й пересічні громадяни. На думку Наталії Беліцер, виборці можуть направляти запити своїм мажоритарним депутатам, вимагаючи відзвітувати про те, що вони роблять для відновлення контролю за анексованим півостровом.

Крім того, за словами Беліцер, дуже важливо пов'язувати тему Криму з долею кримських татар, причому це потрібно не тільки для самого корінного народу півострова, але й для всієї України.

«Можна було б ініціювати парламентські слухання на тему прав кримських татар. Варто було б нагадати депутатам про зобов'язання України відповідно до постанови Верховної Ради від 20 березня», – сказала вона.

Беліцер вважає, що було б резонно створити міжвідомчу робочу групу із залученням незалежних експертів для розробки законодавства, про яке сказано в постанові парламенту про визнання кримських татар корінним народом.

Створити кримський лобістський центр

Зниження інтересу до теми анексії Криму в України – це привід для громадських організацій, що об'єднують переселенців з Криму, проаналізувати досвід своєї діяльності і знайти помилки. Таку думку висловив в коментарі для Крим.Реалії співголова Координаційної ради громадських організацій вимушених переселенців Андрій Щекун.

«Після того, як все буде проаналізоване і промоніторене, необхідно створити центр лобіювання інтересів як кримчан, які проживають на тимчасово окупованій території, так і тих, хто перебуває на материку. Такий центр має професійно займатися законодавчою й інформаційною діяльністю», – вважає активіст.

Представник руху «Євромайдан-Крим» Сергій Мокренюк вважає, що відповідальність за присутність теми Криму в інформаційному просторі лежить не тільки на кримських переселенцях, а й на жителях всієї України.

«Жителі материкової України також мають вимагати від чиновників активніших дій у справі повернення Криму. Влада звикла сидіти склавши руки, і без впливу знизу робити щось вони не захочуть. Тим більше, що боротьба з анексією Криму, це справа, яка потребує ресурсів», – вважає Мокренюк.

За словами політолога Юлії Тищенко, важливим завданням громадянського суспільства є моніторинг ситуації з дотриманням прав людини в Криму.

«Мало говорити про це, треба намагатися докладати зусиль для протидії, зокрема звертатися до Європейського суду», – вважає експерт.
На думку Тищенко, завданням українських дипломатів є донесення до міжнародної спільноти фактів порушення прав людини в Криму, які були зібрані за участі громадських організацій.