Київ – Сімферополь – Починаючи з переслідування кримських татар і проукраїнських активістів і закінчуючи нав'язуванням російського громадянства кримчанам. Ці та багато інших фактів увійшли в опублікований міжнародною правозахисною організацією Human Rights Watch звіт про порушення прав людини в Криму, який вона, посилаючись на міжнародне право, називає окупованим Росією з лютого 2014 року. Експерти вважають, що далі ситуація з правами людини в Криму тільки погіршуватиметься. До найсерйознішої групи ризику потрапляють кримські татари.
Захист прав людини в Криму дуже ускладнився відтоді, як Росія почала окупацію півострова цього року, відзначає організація. Те, що дії Росії в Криму є саме окупацією, правозахисники пояснюють тим, що країна де-факто контролює українську територію без згоди її уряду і без офіційної передачі суверенітету Кремлю.
У доповіді говориться, що з приходом російської влади на півострів почалося активне переслідування кримських татар і проукраїнських активістів. Human Rights Watch повідомляє про 15-ть зникнень та викрадень кримськотатарських і проукраїнських активістів на території Криму за період з лютого цього року. Як мінімум, двоє з них були вбиті. Одного з них, Решата Аметова, востаннє бачили 3 березня на демонстрації в центрі Сімферополя, звідки його забрали троє невідомих у камуфляжі. Організація припускає, що вони були членами так званих загонів «кримської самооборони». Тіло Аметова зі слідами жорстоких тортур знайшли 15 березня 2014 року.
Крім того, будинки кримських татар, мечеті та школи, що мають відношення до представників кримськотатарського співтовариства, зазнавали обшуків. Будівля Меджлісу кримськотатарського народу була опечатана після обшуку. Місцева влада не тільки заборонила в'їзд до Криму лідерам Меджлісу Мустафі Джемілєву та Рефату Чубарову, а й переслідувала інших членів органів національного самоврядування.
Кримські ЗМІ починають вдаватися до самоцензури
Автори доповіді також звертають увагу на переслідування проукраїнських і кримськотатарських медіа. Згідно з рішенням російської сторони, кримські ЗМІ мають перереєструватися за законами Росії до січня 2015 року. Журналісти, які критикують владу, все більше відчувають тиск і цензуру з боку чиновників.
Залякування з боку влади змушують журналістів мимоволі вдаватися до самоцензури
Зокрема, влада користується нечітко сформульованим і загальним законом «Про екстремізм». Наприклад, кримськотатарську газету «Авдет» звинувачували в екстремізмі через використання таких слів, як «анексія», «окупація» і «тимчасова окупація» у своїх статтях. Як повідомляє Human Rights Watch, ФСБ загрожувало редактору газети Шевкету Кайбуллаєву тим, що виданню не дозволять перереєструватися, якщо воно продовжить публікувати подібні «сумнівні» матеріали. Такі залякування з боку влади змушують журналістів мимоволі вдаватися до самоцензури.
Разом з тим, «прем'єр» Криму Сергій Аксьонов публічно пообіцяв жорстоко карати тих, хто не визнає владу Росії в Криму. Про це він сказав в інтерв'ю виданню «Комерсант» у вересні цього року. Показова також реакція Володимира Путіна під час засідання Ради з прав людини при президенті Росії на інформацію про правопорушення в Криму. На заяву відомого російського публіциста Миколи Сванідзе про утиски і залякування кримських татар Путін відповів, що йому нічого про це не відомо.
Росія змушує кримчан прийняти громадянство, порушуючи міжнародний закон
Ще одним серйозним порушенням прав людини, яке правозахисники відзначають в Криму, є нав'язування російського громадянства жителям півострова. Наприклад, власникам українських паспортів не дозволяють обіймати державні чи муніципальні посади. З іншого боку, ті, хто приймає російське громадянство, автоматично стають суб'єктом військової мобілізації держави.
Росія змушує кримчан вибирати між двома паспортами, при цьому даючи чітко зрозуміти, що ті, хто надасть перевагу українському паспорту, зіткнуться, прямо або побічно, з несприятливими наслідками.
Росія змушує кримчан вибирати між двома паспортами, при цьому даючи чітко зрозуміти, що ті, хто надасть перевагу українському паспорту, зіткнуться, прямо або побічно, з несприятливими наслідками
Примушуючи жителів Криму присягати на вірність окупаційному уряду, тобто брати його громадянство, Росія не тільки порушує міжнародний закон про окупацію, але й дискримінує громадян України, – йдеться в звіті.
Правозахисна організація також повідомляє про порушення прав людини українською стороною. Київська влада оголосила, що кримчани, які були змушені прийняти російське громадянство, не будуть покарані, незважаючи на те, що український закон забороняє подвійне громадянство.
Проте Human Rights Watch повідомляє, що українські прикордонники неодноразово обшукували кримчан, які залишають півострів. Тим з них, у кого знаходили російський паспорт, українські прикордонники забороняли проїжджати на територію України.
«Щодо Криму був широкий міжнародний протест. Але цього не було достатньо, щоб зупинити зловживання. Ще багато що належить зробити, і світ має пильно стежити за тим, що відбувається в Криму», – зазначила дослідник Human Rights Watch Юлія Горбунова.
Автори доповіді закликають російську владу припинити всі дії, що порушують права людини у Криму. Водночас, спеціальні групи ООН мають взяти участь у розслідуванні злочинів на півострові, зокрема, зникнень і викрадень. Спеціальна місія спостерігачів ОБСЄ, мандат якої охоплює всю територію України, має отримати дозвіл перебувати в Криму і вільно звітувати.
Порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих?
Член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв у коментарі для Крим.Реалії розповів, що кожного разу при перетині кордону з Кримом його затримують мінімум на годину. Така ситуація за останні півроку повторювалася близько десяти разів. У квартирі під Сімферополем, де Барієв живе зі своєю сім'єю і двома малолітніми дітьми, був проведений обшук, вся комп'ютерна техніка вилучена.
Саме зараз Барієв бачить необхідність у створенні в Криму місцевої правозахисної організації. На початку листопада він презентував «Комітет захисту прав кримськотатарського народу».
«У наших планах займатися захистом не тільки індивідуальних прав і свобод, але, зокрема, і колективних прав кримськотатарського народу як корінного народу півострова. Разом з тим, ми готові надати свою допомогу й іншим національностям, які живуть у Криму», – зазначив він.
Серед першочергових дій – посилення контактів з міжнародними правозахисними організаціями, серед них і російськими, зокрема, з уповноваженим з прав людини Російської Федерації та Радою з прав людини при президенті Росії. З 20 листопада організація оголосить номери телефонів цілодобової гарячої лінії, за якими буде доступна оперативна юридична допомога. З 1 грудня буде запущений сайт «Комітету захисту прав кримськотатарського народу».
Способи вплинути на політику Росії відносно прав людини вже використані – експерт
Ескперт Кримської польової місії з прав людини Віссаріон Асєєв вважає, що всі можливі способи вплинути на Росію світовою громадськістю вже були використані.
«Можна було говорити про якісь заходи до кримської окупації. Сьогодні, коли Росія вже практично вийшла з правового міжнародного поля і відмовляється від колишніх угод і домовленостей, це виглядає нереальним», – міркує правозахисник.
На думку кримських експертів, ситуація з правами людини на півострові тільки погіршуватиметься. Фактори ризику – загальна мілітаризація півострова, нарощування військового контингенту, діяльність незаконного воєнізованого утворення «кримська самооборона»
Небезпечним прецедентом, на думку польової місії, є можливість продовження дії так званого «перехідного періоду». Оскільки в цьому випадку навіть можливість використовувати інструменти російського законодавства – звернення до судів, поліції, прокуратури – стає обмеженою.
На думку кримських експертів, опитаних Крим.Реалії, які побажали залишитися неназваними, ситуація з правами людини на півострові тільки погіршуватиметься. Фактори ризику – загальна мілітаризація півострова, нарощування військового контингенту, діяльність незаконного воєнізованого утворення «кримська самооборона». Особливо, на думку, спостерігачів, страждатимуть кримські татари, з яких російська пропаганда вже почала створювати образ ворога і провідників ісламського фундаменталізму.
Разом з тим, самопроголошений прем’єр Криму Сергій Аксьонов публічно попередив, що жорстко каратиме тих, хто не визнаватиме владу Росії в Криму. Про це він заявив в інтерв’ю виданню «Комерсант» у вересні цього року. Показовою є також реакція Володимира Путіна під час засідання Ради з прав людини при президенті Росії. На заяву відомого російського публіциста Миколи Сванідзе про утиски та залякування кримських татар, Путін відповів, що йому нічого про це невідомо.
