Заборонивши західні продукти, Кремль сильно нашкодив Росії?

Клер Бігг, Андрій Колокольцев

Незважаючи на те, що російські керівники продовжують наголошувати на тому, що санкції є шансом для Росії відродити своє сільське господарство, ані експерти, ані фермери не вірять в успіх російських фуа-гра та сиру камамбера.

Сергій Кулик дуже зайнята людина. Коли він не керує своєю устричною фермою, підприємець приймає телефонні дзвінки від російських компаній, які шукають нових постачальників після того, як Росія запровадила санкції проти цілої низки західних продуктів.

Кулик відкрив ферму в Криму вісім років тому, щоб відродити виробництво цього цінного делікатесу в регіоні.

Після російської анексії українського півострова та кремлівської заборони на західні продукти харчування, попит на його устриці різко виріс.

«Якщо до цього мене знали лише спеціалісти та професіонали, то тепер мене знає широка громадськість», – сказав Кулик.

Після заборони, яку запровадили влітку в помсту за західні санкції через дії Москви в Україні, сім російських ресторанних мереж вже контактували його, щоб зробити замовлення. Кулик був змушений їм відмовити. Поки що його ферма може задовольнити лише кримських споживачів.

«Санкції (запровадили – ред.) трохи зарано для мене, тому що з трьох факторів я маю лише два – наявність плантації і наявність човна. Мені потрібна ще й берегова база та місце для зберігання устриць. Тобто, без цього третього етапу мені дуже важко буде забезпечувати Москву та Санкт-Петербург, тим більше регулярними поставками», – сказав він.

Як і багато фермерів Росії, він вивчає шляхи, щоб заповнити порожнечу, яку створили санкції. Кулик попросив урядових субсидій, після отримання яких він сподівається розширити свою ферму з нинішніх 5 гектарів до 30.

«Санкції призвели до порожніх полиць у плані екзотичних морепродуктів. Тому, я думаю, гурмани страждають», – сказав Кулик.

Блаженні сировари

Російські чиновники, на чолі з президентом Володимиром Путіним, рекламують санкції та заборони як шанс для країни підтримати свою ослаблену харчову промисловість. Прем’єр-міністр Дмитро Медведєв минулого місяця опублікував «дорожню карту» для сільського господарства. Він вважає, що це допоможе стимулювати внутрішнє виробництво та знизити залежність Росії від імпорту продовольства.

Нещодавно, виступаючи на телебаченні, Путін сказав, що санкції вдихнули нове життя у російський бізнес. Він також заявив, що західні країни «втратили російський продовольчий ринок».

І «Русскоє морє», і «ГлавТоргПродукт» – найбільші виробники морепродуктів у Росії – вже оголосили про свої плани збільшити обсяги виробництва. «ГлавТоргПродукт» представив подальші плани з відкриття нового рибопереробного заводу в північно-західному місті Виборг.

Невеликі підприємства також вхопилися за можливість заповнити нішу, залишену іноземцями. Жителі Барнаула, що в Сибіру, незабаром зможуть придбати сири камамбер і рокфор місцевого виробництва.

І у Валаамському монастирі, розташованому на острові біля Санкт-Петербурга, ченці перекваліфіковуються у сироварів. У середині жовтня монастир, улюблене місце відпочинку Путіна, опублікував фотографії одного зі своїх ченців на навчанні з виробництва сиру в Італії.

Монастир повідомив, що отець Агапій навчився робити низку сирів, у тому числі моцарелу та копчену рікоту, а тепер він передасть свої знання монахам у Валаамі. Виробництво планують розпочати у грудні.

«Дорожня карта» у далеке майбутнє

Тим не менш, перебудова сільськогосподарського сектора Росії є великою проблемою.

Без мільйонів гектарів землі, які мав Радянський Союз, Росія все частіше задовольняла свої потреби імпортом. Незважаючи на те, що країна має одні з найродючіших земель на планеті, Росія імпортує близько 40 відсотків свого продовольства. У столиці Москві імпорт становив 60 відсотків.

Враховуючи цю залежність і плачевний стан російського сільського господарства, багато експертів кажуть, що заборона імпорту західних продуктів є безрозсудною.

«Нам треба скорочувати частку нафти та газу у зовнішній торгівлі, для цього потрібно мати якийсь асортимент продукції. Я вважаю, що цей крок неефективний. Він не дасть нічого для підйому вітчизняного виробництва», – сказав Радіо Свобода Євген Ясін, колишній міністр економіки при президенті Борисі Єльцині.

Економісти вважають, що більшості підприємств знадобляться роки, щоб пристосуватися до втрати західних партнерів.

Урядові реформи можуть допомогти пом’якшити удар, хоча нещодавні зусилля не були дуже успішними. Програма нарощування виробництва молочної продукції по всій країні, наприклад, збільшила виробництво молока лише на три відсотки з моменту її запровадження у 2007 році, не дивлячись на 10 мільярдів доларів державної допомоги.

Москва також пообіцяла мільярди доларів, щоб допомогти найбільшим компаніям країни пережити торговельні санкції. Але, незважаючи на патріотичні промови, які закликають росіян виробляти та споживати власну їжу, державна підтримка фермерів залишається, м’яко кажучи, обмеженою.

«Селяни нічим не займаються. Їм простіше стояти на біржі праці, займатися приватними перевезеннями, але ніяк не займатися землею, бо землею займатися дуже невигідно. У тому ж Євросоюзі на кожну курку дається бонус від держави, щороку по п’ять євро. У нас нічого такого немає», – розповів Радіо Свобода російський фермер Дмитро Клімов. Його власна птахофабрика у московській області збанкрутувала.

Клімов, колишній журналіст, був у змозі врятувати свою ферму, вклавши власні гроші у бізнес. Сьогодні органічних курок-цісарок, які він вирощує на своїй фермі, готують у деяких із найкращих ресторанів Москви.

Клімов тепер хоче спробувати себе у виробництві фуа-гра, у співпраці з власником московського магазину делікатесів у французькому стилі. Хоча, за його словами, ідею вони мали ще до західних санкцій, російське фуа-гра тепер точно стане хітом серед місцевих гурманів.

Перша спроба Клімова виявилася невдалою – через невеликий розмір російських качок, їх печінки були занадто делікатними для виробництва фуа-гра. Фермер нещодавно замовив 200 качиних яєць із Франції і сподівається мати першу партію свого фуа-гра влітку 2015 року.

Незважаючи на потенційну допомогу, яку санкції можуть надати його бізнесу, Клімов їх не схвалює. На його думку, Росія не має достатньо фермерів, щоб себе прогодувати. Його ферма є єдиною в радіусі 150 кілометрів.

«Дуже сумно, що розвиток сільськогосподарської галузі впирається у позбавлення споживача якоїсь продукції, яка йому полюбилася. Я вважаю, що багато у чому, те, що зараз відбувається, – це компанійщина, така ж, як у нас в нашій країні буває з низкою інших проектів», – сказав Клімов.

Споживачі нервують

Ті, хто покладає свої надії на нову сільськогосподарську «дорожню карту», будуть змушені дочекатися кінця 2015 року, коли обіцяну стратегію мають реалізувати.

Між тим, росіяни готуються до дефіциту, схожого на той, що був у радянські часи. У зазвичай заповнених московських супермаркетах із закінченням іноземних товарів порожніють полиці. Чиновники намагаються заспокоїти нервових споживачів, обіцяючи компенсувати відсутність товарів збільшенням імпорту з Африки, Латинської Америки й Азії.

Але доставка харчів з більш віддалених місць підвищила мито на імпорт. Через місцевих виробників, які користуються дефіцитом, ціни на продукти харчування стрімко ростуть. Ціни на м’ясо та птицю виросли більш ніж на 18 відсотків у жовтні, ціни на молочні продукти – більш ніж на 15, згідно з даними уряду.

Беручи до уваги те, що Кремль погрожує запровадити ще більш серйозні санкції проти США та Європи, росіяни будуть змушені й надалі затягувати паски. Москва стверджує, що обмірковує обмеження на імпорт західного одягу та автомобілів, і пригрозила заборонити польоти літаків іноземних авіакомпаній над своєю територією.

Радіо Свобода