Ольга Скрипник, Вікторія Савчук
Згідно з інформацією УВКБ ООН, на 21 листопада 2014 року в Україні нараховується майже дев'ятнадцять з половиною тисяч внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з Криму, або просто кажучи, вимушених переселенців.
Сьогодні в Україні існують два основних закони, які регулюють права кримчан-переселенців: Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян і правовий режим на тимчасово окупованій території України», який стосується не тільки кримчан, які залишилися в Криму, а й тих, хто змушений був залишити свої будинки і перебратися на материкову частину України; «свіжопідписаний» президентом України Закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Закон покликаний захищати права і свободи не тільки переселенців з Донецької, Луганської областей та Криму, а й переселенців з інших регіонів України, у яких можуть виникнути причини для масового переміщення (надзвичайні ситуації, масове порушення прав людини).
Незважаючи на наявність законодавчої бази, існує багато проблем, які призводять до дискримінації кримчан. Це, наприклад: отримання довідки про взяття на облік як ВПО; перетин адміністративного кордону з материковою частиною України; визнання кримчан нерезидентами України, що обмежило отримання ними банківських послуг; дискримінація в отриманні пенсій.
Чи так легко отримати довідку переселенця?
Переселенці з Криму мають в обов'язковому порядку отримати довідку про взяття на облік як ВПО, яка замінює прописку. Формально цей документ видається громадянам, зареєстрованим на території Криму в день звернення. Отримати її можна на підставі письмової заяви, паспорта або іншого документа, що засвідчує особу та громадянство, з якого беруться відомості про місце проживання. Насправді ж все не так просто: досі мало хто знає, на якій підставі видавати довідку, де зберігати дані і т.і.
Незважаючи на прописані у відповідному наказі чіткі норми й алгоритм отримання довідки, на практиці ми стикаємося з тим, що отримати її кримчанам не так то просто. І звичайно ж, не варто плекати ілюзій з приводу того, що її наявність у внутрішньо переміщеної особи відіграватиме визначальну роль при зверненні до відповідної інстанції. Багато хто сприймає цю довідку просто як фіксацію місця тимчасового перебування для можливості отримувати особою кореспонденції.
Яке бути нерезидентом у своїй країні?
Дискриміновані в правах кримчани і у зв'язку з постановою НБУ №699 від 3 листопада, яка набула нещодавно чинності. Згідно з нею, жителі та громадяни України, зареєстровані на території Криму, стали нерезидентами. Нижче наводимо список проблем, з якими зіткнуться найближчим часом новооголошені нерезиденти.
Юрособам, що мають місцеперебування в Криму, закрили їхні банківські рахунки. А за законодавством, місцеперебування – це і є адреса перебуваня юрособи, яка вказана в їхніх реєстраційних документах. Тобто, необхідність закривати рахунки буде не тільки для юросіб, які перебувають у Криму, а й для тих, хто перемістився, але не встиг перереєструватися на материковій частині.
Банківські картки, видані в Криму, не можуть більше використовуватися на материковій частині України. Тепер кримчани-власники банківських карток не зможуть отримувати грошові перекази.
Рахунки кримчанам відкривати, як і раніше, можна, але фактично це буде процедура обслуговування нерезидентів (а це означає дещо інші умови відкриття рахунків, заборону на використання поточних рахунків фізичних осіб для проведення операцій, пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, особливі умови зарахування коштів на карту і т.і. – відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній іноземній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 12.11.2003 №492.
Кримчанам-підприємцям, зважаючи на ці зміни, буде тепер дуже складно вести бізнес без зміни реєстрації місця проживання.
Постанова НБУ №699 на практиці призвела до дискримінації кримчан – їхні економічні права обмежуються. Ведення бізнесу як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб-підприємців, оформлення грошових переказів, отримання кредиту, поповнення депозитного рахунку, обмін валют та інші банківські послуги стали обмеженими або забороненими для громадян України з «кримською пропискою». Правозахисні організації мають намір працювати спільно над вирішенням гострих проблем, серед яких і доступ кримчан до адміністративних прав і свобод».
Труднощі перетину адмінкордону на Херсонщині
Прикордонна служба України повідомляє, що в'їзд і виїзд на тимчасово окуповану територію безпроблемно здійснюється на підставі документа, що засвідчує особу та підтверджує громадянство (наприклад, паспорт громадянина України, паспорт для виїзду за кордон). Але чи так все просто, як здається на перший погляд?
За останній час почастішала тенденція відмови українською стороною у пропуску з Криму на материк чоловіків – громадян України від 18 до 40 років, які їдуть самі. Їх ретельно допитують, вимагають надати достатні докази мети їхньої поїздки, аргументуючи тим, що це необхідні заходи безпеки. Як підсумок, практично всіх відмовляються пропускати на материк, просто знімають з поїздів або направляють на поїзд назад до Сімферополя.
Останнім часом, нібито з метою безпеки, громадян України, в яких є кримська реєстрація, безпроблемно пропускають на територію Криму, але при виїзді проводять коротку «співбесіду» про мету виїзду. Якщо людина працевлаштована – вона має перед в'їздом у Крим взяти довідку з місця роботи і надати її на зворотному шляху як підтвердження мети виїзду на материк. Якщо людина безробітна – вона має надати інший документ, що підтверджує мету її виїзду (наприклад, копії паспортів батьків/чоловіка з пропискою на материковій частині або лист-запрошення від родичів, який може бути написаний від руки і підпис на ньому не потребує нотаріального завірення ).
Висновок можна зробити такий: подібні «цілі безпеки» Прикордонної служби України мають явний дискримінаційний характер відносно кримчан. Згадані дії суттєво обмежують їх у конституційному праві на свободу пересування, а також фактично розцінюються як визнання Україною анексії півострова.
Крім неприємностей з українськими прикордонниками, ситуацію відчутно ускладнюють ще й російські служби на адміністративному кордоні, які також відмовляються впускати багатьох громадян України на територію Криму і випускати з неї на материкову частину України.
Крім того, російські прикордонники відмовляються пропускати дітей віком від 14, які є громадянами України (навіть разом з батьками). Вони пояснюють це тим, що діти в такому віці мають надавати паспорт РФ, тому що за їхнім законодавством особа в 14 років уже зобов'язана його мати.
Як живеться пенсіонерам?
Низку проблем у роботі з переселенцями має і Пенсійний фонд, який повідомив, що електронний запит на переведення справи для кримчан уже не працює. Згідно з новою процедурою, кримчани мають подати до Пенсійного фонду необхідні документи, отримати на руки запит на пенсійну справу і відправити її особливим чином у Крим. Як підсумок, переселенець зможе отримувати пенсію тільки тоді, коли через Москву повернеться його справа в паперовому вигляді. Скільки це займе часу – невідомо, як і невідомо те, скільки часу залишатимуться переселенці без грошей.
Хто ж вирішуватиме зазначені проблеми і якими шляхами? Це питання хвилює сьогодні не тільки кримчан. Розробка нормативно-правових актів, покликаних захищати права і свободи переселенців, ведеться й експертами в рамках проекту «Забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Активну позицію зайняли і громадські організації, які практично відразу після оприлюднення постанови НБУ №699 організували круглий стіл на тему «Як протидіяти дискримінації кримчан?», де обговорили питання, які потребують негайного вирішення, і розробили план роботи над ними. Організатором виступив ЦГП «Альменда», ініціативу активно підтримали Українська Гельсінська спілка з прав людини, Регіональний центр прав людини, «Майдан закордонних справ», Центр громадянських свобод, «Право на захист», «Координаційна рада організацій вимушених переселенців з Криму» та інші небайдужі організації.
Ольга Скрипник, адвокаційний експерт проекту «Забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»
Вікторія Савчук, юрист Громадської ініціативи «Крим SOS»
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
