Доступність посилання

ТОП новини

Газета за ціною кілограма м'яса. Що чекає кримськотатарські видання в новому році?


Головний редактор кримськотатарської газети «Къырым» Бекір Мамутов

Сімферополь – До кінця року в Криму триває передплатна кампанія на кримські періодичні видання. Кримськотатарські ЗМІ опинилися в складній ситуації, коли потрібно встигнути все: виходити в призначені терміни, шукати нові можливості фінансування, вирішувати юридичні питання та активно проводити передплатну кампанію в надії на збільшення тиражу як єдиного стабільного джерела виживання в нових реаліях.

Кримськотатарські газети не без підстав побоювалися, що не встигнуть пройти процедуру перереєстрації ЗМІ за російським законодавством до 1 січня 2015 року, як це було наказано.

Наприклад, найстаріша газета, яка видається кримськотатарською мовою, «Янъы дюнья» досі не може розпочати цей процес. Видання входить в структуру ЗМІ, які отримують фінансування з республіканського бюджету. Після анексії півострова газету як етнічне ЗМІ передали у відання Рескомітету у справах національностей.

«Ще немає розпорядження про нашу ліквідацію (з метою подальшої реєстрації – прим. ред.). Цим має займатися вища організація. Рескомінформації для своїх підвідомчих організацій це вже зробив. Нас же передали Рескомнацу, а ця структура сама проходить перереєстрацію і перетворення в Держкомнац», – розповіла головний редактор «Янъы дюнья» Зера Бекірова.

Газета «Къырым»
Газета «Къырым»

Місяць тому подали документи на перереєстрацію і досі чекають відповіді в газеті «Голос Крыма», що виходить російською мовою і розрахована на кримськотатарського читача. Тільки планує почати цим займатися ще одне друковане видання, що виходить кримськотатарською мовою, – газета «Къырым». Складні фінансові умови останніх місяців не дозволили зробити це раніше, розповідають тут.

Станом на кінець листопада цього року з понад трьох тисяч засобів масової інформації Криму перереєстрацію як юридичні особи пройшли поки лише 96, а в місцевому управлінні Роскомнагляду зареєструвалося 61 ЗМІ. Про це повідомив фахівець із засобів масової інформації управління Роскомнагляду в Республіці Крим та Севастополі Олександр Медушевський.

Не так давно Державна Дума Російської Федерації продовжила термін реєстрації ЗМІ в Криму до 1 квітня 2015 року. Згідно з документом, до зазначеного терміну засоби масової інформації Криму можуть поширюватися, зокрема і здійснювати телерадіомовлення, на підставі свідоцтв про реєстрацію ЗМІ та ліцензій на теле- і радіомовлення, виданих раніше державними органами України. Також до 1 квітня 2015 року реєстрація ЗМІ Криму здійснюватиметься без стягнення мита.

Кримськотатарські ЗМІ розраховують тільки на себе

Влада Криму пообіцяла, що з наступного року в Криму почне функціонувати кримськотатарський медіацентр. Як повідомив голова Державного комітету Криму з питань міжнаціональних відносин і депортованих громадян Заур Смирнов, центр стане «єдиним офісом», куди увійдуть підвідомчі Держкомітету видавництво «Кримучпедгіз», газета «Янъы Дюнья» і журнал «Йылдыз».

При цьому планується, що видання будуть фінансуватися і видаватися в більших обсягах, ніж раніше. Правда, спочатку це рішення має затвердити Рада міністрів Криму.

Ця звістка не викликає належного ентузіазму у керівників кримськотатарських ЗМІ, які прекрасно усвідомлюють, що до реалізації цього проекту може пройти чимало часу, а газета має виходити вже зараз.

Половина співробітників уже повідомили про те, що з 1 січня за таку низьку заробітну плату вони працювати не будуть, і якщо зарплати не виростуть, вони звільняються», – розповідає Бекірова
Зера Бекірова

«Обіцяють фінансування, зміцнення матеріально-технічної бази. Єдине, підвищення зарплати ніяк не передбачається. Половина співробітників уже повідомили про те, що з 1 січня за таку низьку заробітну плату вони працювати не будуть, і якщо зарплати не виростуть, вони звільняються», – розповідає Бекірова. Сьогодні в штаті газети «Янъы дюнья» нараховується 11 співробітників.

У редакції газети «Къырым» скаржаться, що не змогли виконати свої зобов'язання перед читачами через проблеми з фінансуванням: замість 100 обіцяних номерів передплатники отримають лише 60. Частину коштів видання отримувало з Києва. Після референдуму фінансування з держбюджету України припинилося повністю.

«Цього року газета була на межі повної зупинки своєї роботи. Фінансування ми отримали тільки 30% від очікуваного, наступного року планується 50% від суми попереднього року вже з республіканського бюджету. І я, і колектив зараз перебуваємо в підвішеному стані», – зізнався головний редактор газети «Къырым» Бекір Мамутов.

У схожій ситуації опинилася і газета «Голос Крыма». У березні газета була позбавлена фінансування, оскільки співзасновником видання є Міністерство культури України.

«Це, звичайно, помітно зменшило наші можливості – скоротився обсяг газети – з восьми смуг формату А2 ми перейшли на чотири смуги. Співробітники газети перейшли на спеціальний режим роботи», – розповідає Ельдар Сеїтбекіров. Під «спеціальним режимом» головний редактор «Голоса Крыма» має на увазі «ентузіазм без утримання», на який змушений був перейти колектив видання.

«Всі доходи, які є, йдуть на покриття друкарських витрат, оренду приміщення, інші редакційні витрати», – говорить він.

Врятувати кримськотатарські газети можуть передплатники

На своїй сторінці в соціальній мережі Facebook кримськотатарська газета «Авдет» розмістила прохання про допомогу. «У складний для видання період тільки велика кількість передплатників можуть врятувати її майбутнє. Переборіть свою лінь або виділіть час для того, щоб сходити на пошту і передплатити газету. Не дамо обставинам позбавити нас національного видання», – закликає редакція і з жалем відзначає, що вартість річної передплати підвищилася – до 222 рублів на рік.

Бланк передплати за газету «Авдет»
Бланк передплати за газету «Авдет»

Після арешту майна та рахунків благодійного фонду «Крим», який раніше був засновником «Авдета», тут виникло скрутне фінансове становище. Саме активність передплатників може стати запорукою того, що видання отримає кошти хоча б на друкарські витрати. У редакції теж чекають рішення щодо перереєстрації за російським законодавством. Для газети «Авдет» як друкованого органу Меджлісу кримськотатарського народу це питання зберігає інтригу до останнього моменту. Тут не виключають, що отримають «політичну» відмову в перереєстрації.

«Нову ціну газети люди не дуже добре сприйняли. Але це не наша провина. Наприклад, ми виставили 156 рублів за підписку на півроку, а при оформленні це буде вже 223, тобто, 67 рублів бере пошта за свої послуги», – зітхає, говорячи про підвищення вартості газети і головний редактор «Янъы дюнья».

На кошти спонсора, московського бізнесмена кримськотатарського походження Амета Володарського, вдалося додатково підписати ще 100 людей: похилого віку, учасників національного руху, малозабезпечених. У боротьбі за передплатника Зера Бекірова розіслала листи в усі організації, де працює велика кількість кримських татар, звернулася до Міністерства освіти і ВНЗ Криму з проханням допомогти в організації передплати. Тираж «Янъы дюнья» сьогодні складає лише 1805 примірників.

«Це катастрофічно мало. Я розумію, що це світова тенденція. Але в нашому випадку можна сказати, що все, що пишеться в газеті, можна знайти в інтернеті. На жаль, матеріалів кримськотатарською мовою або з історії кримських татар, тобто те, що публікуємо саме ми, в інтернеті вкрай мало», вважає вона.

Основний дохід редакції «Голоса Крыма» складають кошти від підписки. Ще в травні газета відмовилася від продажу вроздріб, щоб уникнути зайвих витрат. Вартість газети «Голоса Крыма» трохи перевищує 500 рублів на рік. Тираж газети зараз становить 6000 примірників. Концепція газети, як повідомив головний редактор, «скорегована».

«Ми зараз велику увагу приділяємо культурно-просвітницькій діяльності. Але, звичайно, політичні питання не залишаються осторонь, і ми активно будемо висвітлювати події в Криму», – запевняє Сеїтбекіров.

У газеті «Къырым» теж визнають: щоб утриматися в інформаційному полі й продовжувати виходити хоча б уже наявним тиражем в 3200 примірників на тиждень, їм потрібна допомога читачів.

«260 рублів за півроку. Фактично півроку можна отримувати газету за ціною кілограма м'яса», – підрахував головний редактор друкованого видання Бекір Мамут.

XS
SM
MD
LG