Доступність посилання

ТОП новини

«Заборонений» Джемілєв. Лідера кримськотатарського народу не пускають навіть на суд із ФМС Росії


Мустафа Джемілєв неподалік від Північнокримського міста Армянськ. Йому було відмовлено у в'їзді до Криму. 3 травня 2014

Наталія Джанполадова

Басманний суд Москви 22 січня починає розглядати позов лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва до Федеральної міграційної служби Росії, яка заборонила йому в'їзд до Росії на п'ять років. Захист Джемілєва має намір подавати клопотання про участь у процесі самого позивача і домагатиметься скасування заборони на в'їзд для Джемілєва. У Меджлісі кримськотатарського народу, який Мустафа Джемілєв очолював понад 20 років, розцінюють заборону ФМС як «плювок із боку російської влади в обличчя кримським татарам» і вважають, що рішення щодо ситуації Джемілєва має бути ухвалене не в юридичному, а в політичному полі.

Про те, що одному з лідерів кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву заборонений в'їзд на територію Росії, стало відомо навесні минулого року. 22 квітня 2014 року Джемілєв розповів, що при перетині адміністративного кордону Криму з Україною йому зачитали «Акт-повідомлення про заборону в'їзду до Російської Федерації». У документі не було ні печаток, ні підписів, проте говорилося про заборону в'їзду до Росії іноземному громадянину на п'ять років – до 19 квітня 2019 року. ФМС тоді повідомила, що жодного відношення до цього інциденту не має, проте потім – на початку травня – Джемілєва в Крим удруге не пустили.

Мустафа Джемілєв і кримські татари на пункті пропуску «Турецький вал», 3 травня 2014
Мустафа Джемілєв і кримські татари на пункті пропуску «Турецький вал», 3 травня 2014

Перший раз лідеру кримськотатарського народу відмовили у в'їзді, коли він прилетів з Києва до Москви і спробував дістатися до Криму рейсом Москва-Сімферополь. На паспортному контролі в Москві Джемілєву повідомили, що йому в'їзд заборонений. Він повернувся до Києва і на наступний день спробував потрапити в Крим сухопутним шляхом: однак на прикордонному пункті в Армянську, де його зустрічали тисячі співвітчизників, лідеру кримськотатарського народу знову було відмовлено у в'їзді. На знак протесту проти того, що Джемілєва не пропустили на кордоні в Армянську, частина кримських татар перекрила в республіці кілька трас. Коли Мустафа Джемілєв ухвалив рішення не загострювати ситуацію і повернутися в Київ, люди пішли.

Наприкінці жовтня стало відомо, що адвокат Марк Фейгін, який представляє інтереси Мустафи Джемілєва в Росії, звернувся до Басманного суду з позовом до Федеральної міграційної служби. Позовна вимога – скасувати акт, за яким лідеру кримськотатарського народу заборонений в'їзд до Росії. Як пояснив в інтерв'ю Радіо Свобода Марк Фейгін, Мустафа Джемілєв так і не отримав від ФМС офіційне повідомлення про заборону на в'їзд. За словами адвоката, з уривчастих заяв ФМС вдалося встановити, що в'їзд до Росії Джемілєву заборонений з міркувань національної безпеки (ч. 1, ст. 27 Закону «Про в'їзд до Російської Федерації та виїзд з Російської Федерації іноземних громадян і осіб без громадянства»). Ще у квітні голова кримської республіки Сергій Аксьонов коментував заборону Джемілєву так: «Не викликає сумнівів, що цій людині західними спецслужбами дана задача дестабілізувати ситуацію. Ми не допустимо, щоб був порушений наш мир і спокій. Усіх, хто їде до нас з поганими намірами, ми сюди не пустимо».

На першому засіданні за позовом до ФМС, яке призначене на 22 січня, адвокат Марк Фейгін клопотатиме про те, щоб Джемілєву був наданий офіційний документ про заборону на в'їзд. Також захист буде просити суд дозволити самому Мустафі Джемілєву брати участь у процесі:

Марк Фейгін
Марк Фейгін

– Ми будемо вимагати, щоб нам були пояснені умови, за якими трактується національна безпека та її інтереси в якості підстави для заборони на в'їзд, – говорить адвокат Марк Фейгін. – Має бути певний документ з ФСБ, на підставі якого таке рішення ухвалювалося. Враховуючи всі обставини, я буду подавати клопотання, щоб Мустафа Джемілєв мав можливість особисто брати участь у цьому суді. Зрозуміло, це в компетенції суду ухвалити рішення, щоб Джемілєву дозволили в'їзд на суд. Йдеться про його інтереси, і я можу не знати всіх обставин, які можуть бути викладені в якості доказів його заборони на в'їзд. Особиста участь Джемілєва істотно важлива – це безпосередній захист своїх прав, а не тільки через свого представника в моєму обличчі.

Адвокат Марк Фейгін вважає, що в ситуації Мустафи Джемілєва йдеться не тільки про політичне підґрунтя заборони на в'їзд, а й про юридичну колізію:

Це форс-мажорна обставина з правової точки зору: була одна країна, і раптом стала інша

– Відома розмова Мустафи Джемілєва з Володимиром Путіним. Йому пропонували можливість і надалі жити в Криму, не заперечуючи факт приєднання Криму до Російської Федерації, з чим він, звичайно, не погодився. Думаю, що з цих підстав його назад на батьківщину і не пускають. Мустафа Джемілєв людина публічна, відома, він депутат Парламенту. Ставити під сумнів його репутацію як громадянина, який має право проживати на своїй території, підстав немає. Мабуть, суперечка буде йти більше про дію норм, а не про політичну складову. Вона може виникнути вдруге. Ми не можемо від самого початку говорити – з причини відсутності документів – що винятково політичні підстави послужили причиною заборони йому на в'їзд на територію Російської Федерації, а значить і Криму теж, куди він і хоче потрапити – до себе додому. Це форс-мажорна обставина з правової точки зору: була одна країна, і раптом стала інша. Людина нічого для цього не робила, вона просто жила там. Чи може це в принципі служити підставою для позбавлення можливості проживання вказаній особі вдома? З точки зору прав людини та дії російської Конституції, це все дуже сумнівно. Справа в тому, що там дуже суттєво були порушені терміни: в перехідний період жителям Криму давали можливість вибрати брати чи ні російське громадянство. І до цього моменту жодні акти щодо такого роду осіб не могли видаватися. Є суто нормативна казуїстика, яка цей документ робить неправовим. Джемілєв, може, й не збирався, звичайно, брати російське громадянство, але ви чому порушуєте власні закони?

Оскаржувати рішення про заборону на в'їзд, за словами Марка Фейгіна, Мустафа Джемілєв має намір і в Європейському суді з прав людини – якщо рішення російських судів виявляться не на його користь.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял упевнений, що ситуація Мустафи Джемілєва лежить за межами рішень судів. Заборона Джемілєву на в'їзд в Крим має політичне значення:

Наріман Джелял
Наріман Джелял

– Для кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв є винятковою особистістю, яка по праву називається лідером. Це людина, яка відома не тільки у своєму народі, але відома у всьому світі. Він по праву заслужив таке ставлення, подібну славу. У нас немає сумнівів, що заборона на в'їзд пов'язана не з якимись окремими висловлюваннями Мустафи Джемілєва або з якимись діями. Людина такого масштабу, що пройшла дисидентську боротьбу в такій державі, як Радянський Союз, яка боролася за права свого народу, проти радянського тоталітарного або авторитарного режиму, не заслужила такого ставлення з боку будь-якої держави. Сьогодні для кримських татар заборона на в'їзд Мустафи Джемілєва є, напевно, найбільш серйозним ударом. Тому що сьогодні для багатьох живих його соратників, людей його віку, та й для молодих людей боротьба за повернення кримських татар на батьківщину мала і має виняткове значення, і Мустафа Джемілєв уособлює цю боротьбу. Заборонити людині, яка стільки років присвятила цій боротьбі, багато років просиділа через це у радянських таборах, просто приїжджати на свою батьківщину – це дуже серйозний, я б сказав, плювок з боку російської влади в обличчя кримським татарам. Тому подібні речі мають бути дуже уважно, дуже глибоко оцінені керівництвом Російської Федерації, і необхідно зробити висновки і вжити правильні рішення. У суді можуть наводитися які завгодно докази, аргументи, підстави і так далі, але це питання носить не юридичний, не кримінальний, не який-небудь інший характер. Воно має винятково політичне значення. І відповідь на нього має бути політичною.

– Ви бачите якісь сигнали з боку російської влади про те, що ставлення до кримських татар змінюється? Чи тиск продовжує посилюватися?

Заборонити людині просто приїжджати на свою батьківщину це дуже серйозний плювок із боку російської влади в обличчя кримським татарам

– Після того, як Володимир Путін зустрівся з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом, а до цього з президентом Туреччини зустрілася делегація Меджлісу і відбулася розмова з питання захисту прав кримських татар, ситуація дійсно трохи пом'якшала. Відкритий тиск припинився, і начебто були випущені ті кілька заарештованих у «Справі 3 травня», почало створюватися враження, що російська і окремо кримська влада в чомусь одумалася, спробувала сприйняти протилежну точку зору. Але буквально днями відбувся ряд подій, які нам дозволяють говорити про відновлення репресій щодо кримських татар. Знову в досить грубій формі був затриманий у «Справі 3 травня» наш співвітчизник. На кордоні, при в'їзді з України в Крим була затримана без будь-яких підстав і пояснень моя колега, член Меджлісу кримськотатарського народу. Проведений особистий огляд, її автомобіля і так далі, при цьому нічого не пояснюючи. Ми вважаємо, що це пов'язане з психологічним тиском, може бути, навіть десь залякуванням, – вважає Наріман Джелял.

Правозахисна організація Human rights watch в листопадовій доповіді висловлювала серйозну заклопотаність становищем кримських татар, на яких став чинитися тиск після приєднання Криму до Росії. Була порушена так звана «справа 3 травня», в рамках якої переслідуванню піддалися кримські татари, які брали участь 3 травня у зустрічі Мустафи Джемілєва в прикордонному Армянську. Меджліс кримськотатарського народу попередили про «недопущення ведення екстремістської діяльності», на вимогу суду Меджліс був змушений покинути будівлю у Сімферополі. За словами голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, за 10 місяців, що Крим є територією Росії, з півострова виїхали близько 10 тисяч кримських татар.

Оригінал публікації –​ на сайті Радіо Свобода

XS
SM
MD
LG