З 1 березня діяльність українських церков у Криму буде під забороною, якщо вони не перереєструються за російськими законами. Про це редакції Крим.Реалії повідомили в Інституті релігійної свободи.
Водночас кримська влада заявляє, що процес перереєстрації релігійних організацій в Криму «йде дуже складно». Про це в Сімферополі на розширеному засіданні комісії Громадської палати Росії з гармонізації міжнаціональних і міжконфесійних відносин заявив начальник відділу у справах релігій і національно-культурних товариств міністерства культури Криму Олександр Селевко.
За його словами, завершити перехід кримських релігійних громад у російське правове поле планувалося до 31 грудня 2014, проте термін продовжили до 1 березня, «але і цей захід суттєво не змінив ситуацію».
За даними заступника повноважного представника президента Росії в Криму Володимира Бобровського, на півострові поки перереєструвалося дев'ять громад. Ще 73 перебувають у стадії реєстрації. Свої статути в Москві зареєстрували лише дві релігійні організації.
«На початок 2014 року в Криму діяли 1409 релігійних організацій із статусом юридичної особи. Ще близько 674 релігійних громад, переважно кримськотатарських, діяли без реєстрації. За останні 25 років кількість релігійних громад у Криму збільшилася з 47 до 2083», – підкреслили в Інституті релігійної свободи.
За словами експертів, російське законодавство суттєво обмежує права віруючих і релігійних організацій порівняно із законодавством України.
«Позбавлення статусу юридичної особи в першу чергу поставить під загрозу майнові права українських релігійних громад, які не зможуть розпоряджатися своїми храмами, молитовними будинками, мечетями та іншими спорудами. Така вимога щодо перереєстрації направлена на примущення прийняття українськими священиками та віруючими громадянства Росії, входження під юрисдикцію російських релігійних центрів і повне підпорядкування законодавству Росії», – йдеться в повідомленні.
У Російській Федерації тільки зареєстровані релігійні організації можуть здійснювати релігійні обряди в лікарнях, дитячих будинках, будинках престарілих і в'язницях, запрошувати іноземних громадян на роботу, відкривати банківські рахунки для отримання пожертвувань, купувати та орендувати приміщення для богослужінь, використовувати та поширювати літературу, займатися благодійною діяльністю і підтримувати міжнародні зв'язки.
