Іван Ленський
Я кримчанин у п'ятому поколінні. Мій прапрадід переїхав до Джанкоя з Воронезької області ще в далекому 1867 році й відтоді мій рід живе в Криму, ось уже 5 поколінь. У 1989 році я емігрував до США, де і живу зараз. У мене збереглося українське громадянство, і щороку я міг приїжджати до Криму відвідувати родичів і знайомих і перебувати там скільки мені хотілося – хоч місяць, хоч рік.
З минулого року ситуація змінилася. Я хотів би знову приїхати до Криму і не хвилюватися про термін свого перебування, але тепер з українським паспортом я можу там перебувати тільки 90 днів, інакше я порушу російське законодавство. Отримувати російський паспорт, по-перше, я не хочу (мене з цією країною нічого не пов'язує), а, по-друге, ще й не маю на нього права, адже я постійно не жив у Криму на момент його анексії Росією.
Ось і виходить, що якщо раніше я міг у будь-який момент просто приїхати і жити на батьківщині скільки мені заманеться, то зараз я став іноземним туристом, який може приїхати тільки на 90 днів...
Тепер я став там чужим, абсолютно немає ніякого бажання приїжджати ДОДОМУ за туристичною візою і рахувати дні, щоб не вийшло більше 90...
Це дуже прикро, тому що в Криму – могили моїх предків від Джанкоя до Ялти, незважаючи на те, що я постійно живу в США ось уже чверть століття, я не втратив зв'язок з півостровом – крім родичів, у мене там залишилося багато однокласників, друзів, знайомих, з якими я ніколи не втрачав зв'язок.
Тепер я став там чужим, абсолютно немає ніякого бажання приїжджати ДОДОМУ за туристичною візою і рахувати дні, щоб не вийшло більше 90...
Я не маю наміру відмовлятися від українського громадянства на користь російського, але навіть теоретично, якби я й захотів так вчинити, то для російської влади факт проживання нашого роду на півострові упродовж 5 поколінь не є достатнім для надання громадянства.
Я розумію, що в цей час мої проблеми тьмяніють порівняно з проблемами інших людей, але для мене особисто життя сильно змінилося – якщо раніше я кожен рік обов'язково приїжджав ДОДОМУ, то, починаючи з цього року, я більше не зможу це зробити просто тому, що я не хочу відчувати себе туристом у себе ВДОМА.
Хочу висловити мою велику «подяку» керівництву Російської Федерації – коли ви ухвалили рішення приєднати до себе Крим «в ім'я турботи про людей», щоб «захистити населення Криму від бендерівців і українських націоналістів», схоже, про людей ви якраз забули. Тому що нововведені правила і закони не мають на увазі людського ставлення до тих, для кого Крим – це батьківщина уродовж століть.
Іван Ленський, американський кримчанин
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
