Ельмір Абібулаєв: Росстат поширює анекдоти замість статистики

Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»

Сімферополь – 19 березня 2015 року Росстат поширив інформацію про національний склад населення Криму, нібито за результатами «перепису», проведеного окупантами з 14 до 25 жовтня минулого року. Вони різко розходяться не тільки з результатами колишнього українського перепису 2001 року, але й з оперативними відомостями Кримстату, які періодично оприлюднювалися за підсумками кожного року в складі України.

Згідно з опублікованими відомостями Росстату всього в Криму проживає майже 2,3 млн людей. Найчисленнішою національною групою на півострові є росіяни (1,49 млн чоловік, 68%), зокрема 1,19 млн осіб (65%) живуть у «Республіці Крим» і 303,1 тис. осіб (81%) – в Севастополі. На другому місці за національним складом – українці, їх у Криму 344,5 тис. осіб, що становить 15,7% населення. Третя за чисельністю група – це кримські татари (232,3 тис. осіб, 10,6% населення). 45 тис. осіб (2%) назвали себе просто татарами, без згадки «кримські». Водночас за результатами перепису 2001 року національний склад Автономної Республіки Крим був таким – росіяни (58,5%), українці (24,3%), кримські татари (12%), білоруси (1,4%). У Севастополі росіяни становили 71,6% від загальної кількості населення, українці – 22,4%, білоруси – 1,6%.

Навіщо Росстату такі «повільні комп'ютери»?

Перші результати «перепису» Росстат повідомляв ще в середині грудня 2014 року – загальна чисельність населення, статевий склад, інформацію про жителів міст і сіл і так далі. Тобто, початок і середина грудня – це важлива мітка, яка позначає, що вже на той час всі анкети були оброблені і введені в комп'ютери. Адже поки в машину не введена остання анкета, вона не видасть жодної цифри. Наприклад, навіть, щоб отримати єдину цифру – загальну кількість жителів, потрібно обробити всі анкети до єдиної. Зате, коли всі анкети в комп'ютер введені, всі інші цифри вона може видати за лічені хвилини. Частина з них – менш важливі і менш цікаві – і були оприлюднені Росстатом в середині грудня.

А національний склад? Звичайно, отримати від машини інформацію щодо національного складу населення настільки ж просто, як і, наприклад, відомості за іншими розділами анкети, проте основні дані були оприлюднені ще в грудні, а цифри щодо національного складу чекали до середини березня наступного року? Чому? Їх не могли отримати? Так повільно працюють в Росстаті комп'ютери? Навряд чи. Напевно відомості щодо національного складу населення Криму були отримані разом з іншими, якщо не раніше за інші, ще на початку грудня минулого року, але – були надіслані на узгодження на вершину влади. Тому вони так довго там і «ходили». Тому те, що нам сьогодні піднесли ТАСС, Інтерфакс і РИА Новини – це вже не відомості Росстату, це відомості, затверджені на самому верху влади Росії, можливо особисто Путіним, і височайше дозволені ними для оприлюднення. І звичайно, вони піддавалися корекції.

Як «коригували» національний склад Криму

Перші можливості для фальсифікації інформації щодо національного складу Криму були закладені ще обліковцями під час «перепису». По-перше, вже в жовтні минулого року в Криму нагніталася істерія навколо України та української мови, навколо кримських татар і їх мови, тому з великою впевненістю можна стверджувати, що якась частина українців і кримських татар (особливо в Севастополі!) записалися росіянами. Ще частина з них, особливо кримські татари, які не володіють рідною мовою, назвала російську своєю рідною мовою. Але в цій частині провини працівників статистики ніби немає.

Далі, якщо ви пам'ятаєте, обліковці під час «перепису» працювали не вечорами, а з 9 до 18 години, і обов'язково за місцем проживання, тобто в робочий час, коли більшість кримчан були на роботі. Обліковці не приходили у цехи заводів, на ферми, у поля, в установи, вони ходили тільки по домівках. Також, якщо ви пам'ятаєте, обліковці відомості в графу «національність» записували тільки зі слів особисто тієї людини, на яку складалася анкета. Якщо ж анкета заповнювалася зі слів того родича, якого вдалося застати вдома – це пенсіонери, хворі, не працюючі члени сім'ї і т.д. – А людина, відомості про яку заносилися в анкету, не сиділа перед обличчям обліковця особисто, то він заповнював на нього всі інші графи, але в графі «національність» записував слово «немає». Така була у них інструкція. Відомості про ті сім'ї, в яких вдома не вдалося застати жодної людини, заповнювалися за даними реєстрації в «міграційній службі». Як це робилося – одному Богу відомо.

Як ви вважаєте, скільки кримчан переписувачам не вдалося застати вдома в робочий час і в скількох анкетах вони поставили національність «немає»? При такій техніці «перепису», можна припустити, якщо підходити скромно, без перегинів, то «немає» отримали від 20 до 30% кримчан, якщо не більше. Однак, в оприлюднених відомостях зараз вказано, що відомості про свою національність надали 96,2% опитаних. Тобто виходить, що в Криму працює всього 3,8% (6700 чол.) населення? Або ж замість них графу «національність» заповнював хтось інший? Як бачимо органи статистики вже при «переписі» (!) для відомостей у графі «національність» отримали «оперативний простір для маневру» не менше 30-35% анкет. Ви думаєте, у Москві їх записували українцями чи кримськими татарами?

По-друге, реальний національний склад населення Криму упродовж лютого-жовтня 2014 року був значно спотворений. У Криму з'явилися тисячі людей з лампасами і «генеральськими» погонами, з нагайками та в хутряних шапках, які іменували себе «казаками», прибулими звільняти Крим. Якщо вони потрапили «під перепис», то явно не записалися ні українцями, ні кримськими татарами. Півострів випробував наплив не тільки чиновників з Росії, що заполонили зараз всі органи влади, силові та інші федеральні структури, а й так званих «конкістадорів», ловців щастя на новій землі. Сюди прибув особовий склад великої кількості нових військових частин, у тому числі збільшився склад Чорноморського флоту. За деякими відомостями, відразу ж після анексії до Криму прибули з Росії до 50 тисяч чоловік різного люду, не враховуючи військових. Якщо вони були охоплені «переписом», а вони не могли бути не охоплені ним, тому, що до того моменту вже встигли натуралізуватися, то всі вони поповнили графу росіян. Були тут і якась кількість біженців з Донбасу, які потенційно можуть записатися росіянами, однак, всупереч твердженням кримської влади їх було не багато, по-друге, з ними не церемонилися: частину чоловіків вмовили і відправили назад воювати на Донбас, залишивши в заручниках дружину і дітей, а частину відразу ж переправили в далекі регіони Росії. Тому немає підстав вважати, що ця категорія могла скласти статистично помітну кількість.

З іншого боку, багато кримчан, за національністю євреї, вірмени, німці, чехи, а також і деякі росіяни, але переважно це були українці та кримські татари, за 7 місяців від березня до жовтня встигли покинути окупований Крим. За деякими даними кількість біженців становить приблизно 30 тисяч чоловік. Це також позначилося на зменшенні числа українців і кримських татар.

Таким чином, можна зробити перший впевнений висновок про те, що нинішній склад населення Криму це не природно сформоване співтовариство, а штучно сформований соціум, реального національного складу якого російський «перепис» жовтня 2014 року нам не дав.

В той же час, дані навіть російської «перепису» спростовують концепцію відомого указу Путіна про реабілітацію 4-х репресованих народів. Якщо кримських татар нарахували більше 10%, хоча насправді їх дещо більше, то вірмени складають 0,2%, а німців, болгар і греків проживає від 1 до 5 тисяч чоловік. Природно, що претендувати на такі ж права, як і кримські татари, настільки нечисленні групи не можуть.

Перепис – державний захід чи циркова вистава?

Як повідомила «начальник управління статистики Федеральної служби державної статистики» Світлана Нікітіна, згідно з даними цього «перепису» «в Криму живуть представники 175 національностей», при тому, що за результатами перепису 2001 року в Криму проживали люди 125 національностей. Це ще більше схоже на анекдот, якщо врахувати, що і той, і нинішній перепис проводився одними і тими ж людьми з Кримського управління статистики. Як же одні й ті ж люди примудрилися в 2001 році «не помітити» цілих 50 національностей (!), або ж зараз «знайти» цілих п'ять десятків етнічних товариств, які раніше не існували?

Виявляється, все просто. У більшості випадків це політ фантазії, такий гумор учасників «перепису», яких не вгамували обліковці. А можливо, це був своєрідний протест проти незаконного окупаційного обліку населення. Наприклад, свою національність як росіянин (правильно «руський» – Прим. авт.) вказав 691 чоловік (і тепер у переписі враховано дві російських національності! – Прим. авт.), як кримчанин – 551 людина, як севастополець – 2 людини. Слов'янами за національністю вважають себе 104 особи, індусами – 270, мусульманами – 22, православними і християнами – по 2. Якісь жартівники записували собі такі національності як арієць, новорос, просто людина, марсіанин, житель світу, метис. Серед таких етнічних новотворів – лісові ельфи, хоббіти, гобліни, орки, тевтонці, гуни, половці, скіфи, сармати. За словами Нікітіної, «перепис» виявив 9 осіб з національністю ідн (належать до євреїв), 3 тамілнадці (відносяться до індійців), 1 каролпака (належать до каракалпаків). Таких не було навіть у Радянському Союзі. А можливо, це просто описка обліковця? Були й такі (але куди дивилися обліковці, або неграмотні?), хтось замість національності вказував назви країн – Росія, Україна, Білорусь і навіть вісім осіб вказали СРСР.

Навіщо це треба було Росстату? Адже був час, що і в паспортах, і під час перепису учасникам забороняли писати не тільки не існуючі національності, але навіть кримським татарином було неможливо записатися. Та вся справа в тому, що Кремль зацікавлений в тому, щоб у Криму було побільше національностей. Наприклад, гоблін – це звичайно, не національність (цікаво, хто це так записався?), але навіть якщо це одна людина, то це вже статистка. Ось і пішов тепер гуляти світом явний фейк, що в Криму проживає 175 національностей. Тепер на питання, чи можна в Криму надати національну автономію корінному народу кримським татарам, Кремль буде впевнено відповідати: та ви що, там же живуть 175 національностей! При цьому 99% жителів Криму розподіляються всього лише за 29 національностями, виходить 146 національностей всі разом складають менше 1%, але слугують владі аргументом.

Фантастична динаміка

Все в «переписі» відрегульоване так, щоб було «на руку Кремлю». Так, за повідомленнями Росстату, чисельність кримських татар у Криму знизилася на 5% до 232,3 тис. осіб (10,6% від населення так званого «КФО»), але при цьому в три рази зросла кількість кримчан, які вважають себе татарами за національністю – до 45 тис. осіб (2%). Хитрий хід! У зв'язку з цим було ухвалене рішення враховувати татарське і кримсько-татарське населення сумарно. Таким чином, для влади це одна і та ж «статистична одиниця». Після цього вони сміливо можуть говорити: не всі татари в Криму хочуть автономії. Дійсно, якщо так вважати, то не всі ­– вона потрібна кримським татарам, які не мають ніде своєї державності, але вона не потрібна казанським татарам, які вже мають свій Татарстан. Проти цього поєднання всіх татар в одну графу виступив навіть «віце-спікер» «держради» Криму Ремзі Ільясов: «Нам би хотілося, щоб наша чисельність була виділена окремо і не змішувалася. Там є казанські, поволзькі татари».

З іншого боку, а чи могло бути таке, щоб чисельність кримських татар за період з 2001 до 2014 року зменшилася? Малоймовірно, тому, що перед цим то ж кримське статистичне управління щорічно давало інформацію, нині зняту з офіційного сайту, про те, що всі ці роки триває повернення кримських татар на батьківщину. У різні роки потік репатріантів складав від 3 до 5-10 тисяч чоловік, а то й більше. За повідомленнями Меджлісу, у вигнанні в різних пострадянських країнах, зокрема й в Росії, все ще залишається до 100 тисяч їхніх співвітчизників. Більше того, за підрахунками самого Міллі-меджлісу (яким немає підстав не вірити, оскільки кожен Меджліс на місці міг досить точно підрахувати репатріантів, після чого залишалося лише підсумувати два-три десятки цифр) в останні роки в Криму вже налічувалося близько 350-380 тисяч кримських татар, які повернулися з депортації, вважалося, що вони складають до 14% населення. Але Кремлю мабуть, такий відсоток не сподобався!

Ще одну зміну можна визнати просто фантастичною. За словами Нікітіної, за роки між переписами кількість українців в Криму – знизилася... на 40%! Як вона могла знизитися хоча б на якесь незначне число, якщо всі ці роки Україна надсилала до Криму випускників вишів, йшли процеси міграції фахівців, ротація кадрів державних органів з України, в українців, частка яких серед населення становила більше 24%, народжувалися діти – українці. Скорочення чисельності на 40%– це схоже на мор від чуми, на насильницьке вигнання, на депортацію, на загибель в часи війни. Але нічого ж цього не було !? Куди поділися 40% українців?

Як не дивно, але графа про рідну мову, не як національність, за відсутніх членів сім'ї заповнювалася обліковцями зі слів родичів, що не логічно. Людина може на роботі і в побуті користуватися російською, тому, що знаходиться постійно в кримському російському оточенні, але при цьому вважати рідною, наприклад, вірменську. У повідомленні Росстату говориться, що 84% учасників «перепису», відповідаючи на питання про рідну мову, назвали рідною мовою російську, 7,9% - кримськотатарську, 3,7% – татарську і 3,3% – українську. При цьому російську, нібито, назвали рідною 79,3% українців, 24,8% татар і 5,9% кримських татар. Для 0,1% росіян рідною є українська мова. Можна погодитися, що 80% українців – і навіть більше! – користуються російською мовою, але майже 80% українців не можуть її вважати рідною вже тому хоча б, що за результатами попереднього перепису російську вважали рідною близько 50% українців. Не могли ж майже третина українців народитися заново, щоб у них змінилася рідна мова?

Знову чітко видно, навіщо Кремль це зробив. Не встигли дані перепису поширитися, як замдиректора Інституту етнології та антропології Російської академії наук Володимир Зорін сказав: «Ці дані дають можливість більш точно спланувати заходи щодо рідної мови, видання підручників, підготовки викладачів». Якщо ви думаєте, що в Росії після цього стануть більше друкувати підручників національними мовами, щоб кожен з них згадав свою рідну мову, то помиляєтеся. Навпаки, посилаючись на ці цифри, національним меншинам будуть нав'язувати підручники російської мови, адже вважається, що вони визнали її рідною...

З цих зіставлень реальний висновок можна зробити тільки один: результати «перепису» фальсифіковані різними способами, причому в єдиному напрямку, вигідному Кремлю: зменшувалося всіма способами число кримських татар та українців, чим звільнялося місце для збільшення частки росіян. Тепер вони «становлять» не 58% як за переписом 2001 року, а майже 70% (за «переписом» 68%, але є багато любителів ще й округляти!). Той факт, що ця цифра здобута шахрайським способом, нікого не турбує. Аналітики, які прагнуть до того, щоб користуватися істинними цифрами, будуть гребувати використовувати фальсифіковані викладки кримського «перепису». А згодом професійні працівники статистики будуть їх ігнорувати. Це просто даремно витрачені 385 мільйонів рублів, в які обійшовся перепис російським платникам податків. ​

Ельмір Абібулаєв, кримський оглядач

Думки, викладені у рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції