Доступність посилання

ТОП новини

Ельмір Абібулаєв: Росстат поширює анекдоти замість статистики


Слайд прес-конференції на тему «Перепис населення в Кримському федеральному окрузі: цілі та завдання»
Слайд прес-конференції на тему «Перепис населення в Кримському федеральному окрузі: цілі та завдання»

Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»

Сімферополь – 19 березня 2015 року Росстат поширив інформацію про національний склад населення Криму, нібито за результатами «перепису», проведеного окупантами з 14 до 25 жовтня минулого року. Вони різко розходяться не тільки з результатами колишнього українського перепису 2001 року, але й з оперативними відомостями Кримстату, які періодично оприлюднювалися за підсумками кожного року в складі України.

Згідно з опублікованими відомостями Росстату всього в Криму проживає майже 2,3 млн людей. Найчисленнішою національною групою на півострові є росіяни (1,49 млн чоловік, 68%), зокрема 1,19 млн осіб (65%) живуть у «Республіці Крим» і 303,1 тис. осіб (81%) – в Севастополі. На другому місці за національним складом – українці, їх у Криму 344,5 тис. осіб, що становить 15,7% населення. Третя за чисельністю група – це кримські татари (232,3 тис. осіб, 10,6% населення). 45 тис. осіб (2%) назвали себе просто татарами, без згадки «кримські». Водночас за результатами перепису 2001 року національний склад Автономної Республіки Крим був таким – росіяни (58,5%), українці (24,3%), кримські татари (12%), білоруси (1,4%). У Севастополі росіяни становили 71,6% від загальної кількості населення, українці – 22,4%, білоруси – 1,6%.

Навіщо Росстату такі «повільні комп'ютери»?

Перші результати «перепису» Росстат повідомляв ще в середині грудня 2014 року – загальна чисельність населення, статевий склад, інформацію про жителів міст і сіл і так далі. Тобто, початок і середина грудня – це важлива мітка, яка позначає, що вже на той час всі анкети були оброблені і введені в комп'ютери. Адже поки в машину не введена остання анкета, вона не видасть жодної цифри. Наприклад, навіть, щоб отримати єдину цифру – загальну кількість жителів, потрібно обробити всі анкети до єдиної. Зате, коли всі анкети в комп'ютер введені, всі інші цифри вона може видати за лічені хвилини. Частина з них – менш важливі і менш цікаві – і були оприлюднені Росстатом в середині грудня.

Основні дані були оприлюднені ще в грудні, а цифри щодо національного складу чекали до середини березня наступного року? Чому? Їх не могли отримати? Так повільно працюють в Росстаті комп'ютери?

А національний склад? Звичайно, отримати від машини інформацію щодо національного складу населення настільки ж просто, як і, наприклад, відомості за іншими розділами анкети, проте основні дані були оприлюднені ще в грудні, а цифри щодо національного складу чекали до середини березня наступного року? Чому? Їх не могли отримати? Так повільно працюють в Росстаті комп'ютери? Навряд чи. Напевно відомості щодо національного складу населення Криму були отримані разом з іншими, якщо не раніше за інші, ще на початку грудня минулого року, але – були надіслані на узгодження на вершину влади. Тому вони так довго там і «ходили». Тому те, що нам сьогодні піднесли ТАСС, Інтерфакс і РИА Новини – це вже не відомості Росстату, це відомості, затверджені на самому верху влади Росії, можливо особисто Путіним, і височайше дозволені ними для оприлюднення. І звичайно, вони піддавалися корекції.

Як «коригували» національний склад Криму

Перші можливості для фальсифікації інформації щодо національного складу Криму були закладені ще обліковцями під час «перепису». По-перше, вже в жовтні минулого року в Криму нагніталася істерія навколо України та української мови, навколо кримських татар і їх мови, тому з великою впевненістю можна стверджувати, що якась частина українців і кримських татар (особливо в Севастополі!) записалися росіянами. Ще частина з них, особливо кримські татари, які не володіють рідною мовою, назвала російську своєю рідною мовою. Але в цій частині провини працівників статистики ніби немає.

Далі, якщо ви пам'ятаєте, обліковці під час «перепису» працювали не вечорами, а з 9 до 18 години, і обов'язково за місцем проживання, тобто в робочий час, коли більшість кримчан були на роботі. Обліковці не приходили у цехи заводів, на ферми, у поля, в установи, вони ходили тільки по домівках. Також, якщо ви пам'ятаєте, обліковці відомості в графу «національність» записували тільки зі слів особисто тієї людини, на яку складалася анкета. Якщо ж анкета заповнювалася зі слів того родича, якого вдалося застати вдома – це пенсіонери, хворі, не працюючі члени сім'ї і т.д. – А людина, відомості про яку заносилися в анкету, не сиділа перед обличчям обліковця особисто, то він заповнював на нього всі інші графи, але в графі «національність» записував слово «немає». Така була у них інструкція. Відомості про ті сім'ї, в яких вдома не вдалося застати жодної людини, заповнювалися за даними реєстрації в «міграційній службі». Як це робилося – одному Богу відомо.

Як ви вважаєте, скільки кримчан переписувачам не вдалося застати вдома в робочий час і в скількох анкетах вони поставили національність «немає»? При такій техніці «перепису», можна припустити, якщо підходити скромно, без перегинів, то «немає» отримали від 20 до 30% кримчан, якщо не більше. Однак, в оприлюднених відомостях зараз вказано, що відомості про свою національність надали 96,2% опитаних. Тобто виходить, що в Криму працює всього 3,8% (6700 чол.) населення? Або ж замість них графу «національність» заповнював хтось інший? Як бачимо органи статистики вже при «переписі» (!) для відомостей у графі «національність» отримали «оперативний простір для маневру» не менше 30-35% анкет. Ви думаєте, у Москві їх записували українцями чи кримськими татарами?

Реальний національний склад населення Криму упродовж лютого-жовтня 2014 року був значно спотворений

По-друге, реальний національний склад населення Криму упродовж лютого-жовтня 2014 року був значно спотворений. У Криму з'явилися тисячі людей з лампасами і «генеральськими» погонами, з нагайками та в хутряних шапках, які іменували себе «казаками», прибулими звільняти Крим. Якщо вони потрапили «під перепис», то явно не записалися ні українцями, ні кримськими татарами. Півострів випробував наплив не тільки чиновників з Росії, що заполонили зараз всі органи влади, силові та інші федеральні структури, а й так званих «конкістадорів», ловців щастя на новій землі. Сюди прибув особовий склад великої кількості нових військових частин, у тому числі збільшився склад Чорноморського флоту. За деякими відомостями, відразу ж після анексії до Криму прибули з Росії до 50 тисяч чоловік різного люду, не враховуючи військових. Якщо вони були охоплені «переписом», а вони не могли бути не охоплені ним, тому, що до того моменту вже встигли натуралізуватися, то всі вони поповнили графу росіян. Були тут і якась кількість біженців з Донбасу, які потенційно можуть записатися росіянами, однак, всупереч твердженням кримської влади їх було не багато, по-друге, з ними не церемонилися: частину чоловіків вмовили і відправили назад воювати на Донбас, залишивши в заручниках дружину і дітей, а частину відразу ж переправили в далекі регіони Росії. Тому немає підстав вважати, що ця категорія могла скласти статистично помітну кількість.

З іншого боку, багато кримчан, за національністю євреї, вірмени, німці, чехи, а також і деякі росіяни, але переважно це були українці та кримські татари, за 7 місяців від березня до жовтня встигли покинути окупований Крим. За деякими даними кількість біженців становить приблизно 30 тисяч чоловік. Це також позначилося на зменшенні числа українців і кримських татар.

Нинішній склад населення Криму це не природно сформоване співтовариство, а штучно сформований соціум, реального національного складу якого російський «перепис» жовтня 2014 року нам не дав

Таким чином, можна зробити перший впевнений висновок про те, що нинішній склад населення Криму це не природно сформоване співтовариство, а штучно сформований соціум, реального національного складу якого російський «перепис» жовтня 2014 року нам не дав.

В той же час, дані навіть російської «перепису» спростовують концепцію відомого указу Путіна про реабілітацію 4-х репресованих народів. Якщо кримських татар нарахували більше 10%, хоча насправді їх дещо більше, то вірмени складають 0,2%, а німців, болгар і греків проживає від 1 до 5 тисяч чоловік. Природно, що претендувати на такі ж права, як і кримські татари, настільки нечисленні групи не можуть.

Перепис – державний захід чи циркова вистава?

Як повідомила «начальник управління статистики Федеральної служби державної статистики» Світлана Нікітіна, згідно з даними цього «перепису» «в Криму живуть представники 175 національностей», при тому, що за результатами перепису 2001 року в Криму проживали люди 125 національностей. Це ще більше схоже на анекдот, якщо врахувати, що і той, і нинішній перепис проводився одними і тими ж людьми з Кримського управління статистики. Як же одні й ті ж люди примудрилися в 2001 році «не помітити» цілих 50 національностей (!), або ж зараз «знайти» цілих п'ять десятків етнічних товариств, які раніше не існували?

Якісь жартівники записували собі такі національності як арієць, новорос, просто людина, марсіанин, житель світу, метис. Серед таких етнічних новотворів – лісові ельфи, хоббіти, гобліни, орки, тевтонці, гуни, половці, скіфи, сармати

Виявляється, все просто. У більшості випадків це політ фантазії, такий гумор учасників «перепису», яких не вгамували обліковці. А можливо, це був своєрідний протест проти незаконного окупаційного обліку населення. Наприклад, свою національність як росіянин (правильно «руський» – Прим. авт.) вказав 691 чоловік (і тепер у переписі враховано дві російських національності! – Прим. авт.), як кримчанин – 551 людина, як севастополець – 2 людини. Слов'янами за національністю вважають себе 104 особи, індусами – 270, мусульманами – 22, православними і християнами – по 2. Якісь жартівники записували собі такі національності як арієць, новорос, просто людина, марсіанин, житель світу, метис. Серед таких етнічних новотворів – лісові ельфи, хоббіти, гобліни, орки, тевтонці, гуни, половці, скіфи, сармати. За словами Нікітіної, «перепис» виявив 9 осіб з національністю ідн (належать до євреїв), 3 тамілнадці (відносяться до індійців), 1 каролпака (належать до каракалпаків). Таких не було навіть у Радянському Союзі. А можливо, це просто описка обліковця? Були й такі (але куди дивилися обліковці, або неграмотні?), хтось замість національності вказував назви країн – Росія, Україна, Білорусь і навіть вісім осіб вказали СРСР.

Навіщо це треба було Росстату? Адже був час, що і в паспортах, і під час перепису учасникам забороняли писати не тільки не існуючі національності, але навіть кримським татарином було неможливо записатися. Та вся справа в тому, що Кремль зацікавлений в тому, щоб у Криму було побільше національностей. Наприклад, гоблін – це звичайно, не національність (цікаво, хто це так записався?), але навіть якщо це одна людина, то це вже статистка. Ось і пішов тепер гуляти світом явний фейк, що в Криму проживає 175 національностей. Тепер на питання, чи можна в Криму надати національну автономію корінному народу кримським татарам, Кремль буде впевнено відповідати: та ви що, там же живуть 175 національностей! При цьому 99% жителів Криму розподіляються всього лише за 29 національностями, виходить 146 національностей всі разом складають менше 1%, але слугують владі аргументом.

Фантастична динаміка

Все в «переписі» відрегульоване так, щоб було «на руку Кремлю». Так, за повідомленнями Росстату, чисельність кримських татар у Криму знизилася на 5% до 232,3 тис. осіб (10,6% від населення так званого «КФО»), але при цьому в три рази зросла кількість кримчан, які вважають себе татарами за національністю – до 45 тис. осіб (2%). Хитрий хід! У зв'язку з цим було ухвалене рішення враховувати татарське і кримсько-татарське населення сумарно. Таким чином, для влади це одна і та ж «статистична одиниця». Після цього вони сміливо можуть говорити: не всі татари в Криму хочуть автономії. Дійсно, якщо так вважати, то не всі ­– вона потрібна кримським татарам, які не мають ніде своєї державності, але вона не потрібна казанським татарам, які вже мають свій Татарстан. Проти цього поєднання всіх татар в одну графу виступив навіть «віце-спікер» «держради» Криму Ремзі Ільясов: «Нам би хотілося, щоб наша чисельність була виділена окремо і не змішувалася. Там є казанські, поволзькі татари».

З іншого боку, а чи могло бути таке, щоб чисельність кримських татар за період з 2001 до 2014 року зменшилася? Малоймовірно, тому, що перед цим то ж кримське статистичне управління щорічно давало інформацію, нині зняту з офіційного сайту, про те, що всі ці роки триває повернення кримських татар на батьківщину. У різні роки потік репатріантів складав від 3 до 5-10 тисяч чоловік, а то й більше. За повідомленнями Меджлісу, у вигнанні в різних пострадянських країнах, зокрема й в Росії, все ще залишається до 100 тисяч їхніх співвітчизників. Більше того, за підрахунками самого Міллі-меджлісу (яким немає підстав не вірити, оскільки кожен Меджліс на місці міг досить точно підрахувати репатріантів, після чого залишалося лише підсумувати два-три десятки цифр) в останні роки в Криму вже налічувалося близько 350-380 тисяч кримських татар, які повернулися з депортації, вважалося, що вони складають до 14% населення. Але Кремлю мабуть, такий відсоток не сподобався!

Ще одну зміну можна визнати просто фантастичною. За словами Нікітіної, за роки між переписами кількість українців в Криму – знизилася... на 40%! Як вона могла знизитися хоча б на якесь незначне число, якщо всі ці роки Україна надсилала до Криму випускників вишів, йшли процеси міграції фахівців, ротація кадрів державних органів з України, в українців, частка яких серед населення становила більше 24%, народжувалися діти – українці. Скорочення чисельності на 40%– це схоже на мор від чуми, на насильницьке вигнання, на депортацію, на загибель в часи війни. Але нічого ж цього не було !? Куди поділися 40% українців?

Як не дивно, але графа про рідну мову, не як національність, за відсутніх членів сім'ї заповнювалася обліковцями зі слів родичів, що не логічно. Людина може на роботі і в побуті користуватися російською, тому, що знаходиться постійно в кримському російському оточенні, але при цьому вважати рідною, наприклад, вірменську. У повідомленні Росстату говориться, що 84% учасників «перепису», відповідаючи на питання про рідну мову, назвали рідною мовою російську, 7,9% - кримськотатарську, 3,7% – татарську і 3,3% – українську. При цьому російську, нібито, назвали рідною 79,3% українців, 24,8% татар і 5,9% кримських татар. Для 0,1% росіян рідною є українська мова. Можна погодитися, що 80% українців – і навіть більше! – користуються російською мовою, але майже 80% українців не можуть її вважати рідною вже тому хоча б, що за результатами попереднього перепису російську вважали рідною близько 50% українців. Не могли ж майже третина українців народитися заново, щоб у них змінилася рідна мова?

Результати «перепису» фальсифіковані різними способами, причому в єдиному напрямку, вигідному Кремлю: зменшувалося всіма способами число кримських татар та українців, чим звільнялося місце для збільшення частки росіян

Знову чітко видно, навіщо Кремль це зробив. Не встигли дані перепису поширитися, як замдиректора Інституту етнології та антропології Російської академії наук Володимир Зорін сказав: «Ці дані дають можливість більш точно спланувати заходи щодо рідної мови, видання підручників, підготовки викладачів». Якщо ви думаєте, що в Росії після цього стануть більше друкувати підручників національними мовами, щоб кожен з них згадав свою рідну мову, то помиляєтеся. Навпаки, посилаючись на ці цифри, національним меншинам будуть нав'язувати підручники російської мови, адже вважається, що вони визнали її рідною...

З цих зіставлень реальний висновок можна зробити тільки один: результати «перепису» фальсифіковані різними способами, причому в єдиному напрямку, вигідному Кремлю: зменшувалося всіма способами число кримських татар та українців, чим звільнялося місце для збільшення частки росіян. Тепер вони «становлять» не 58% як за переписом 2001 року, а майже 70% (за «переписом» 68%, але є багато любителів ще й округляти!). Той факт, що ця цифра здобута шахрайським способом, нікого не турбує. Аналітики, які прагнуть до того, щоб користуватися істинними цифрами, будуть гребувати використовувати фальсифіковані викладки кримського «перепису». А згодом професійні працівники статистики будуть їх ігнорувати. Це просто даремно витрачені 385 мільйонів рублів, в які обійшовся перепис російським платникам податків. ​

Ельмір Абібулаєв, кримський оглядач

Думки, викладені у рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG