Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»
Весь 2012 рік у Росії був часом «зачистки» найбільших ЗМІ. Усе почалося зі звільнення головреда «Комерсант-Власть» Максима Ковальського (видання опублікувало зіпсований бюлетень з написом «Путін, йди на х...»). Услід «пішли» гендиректора «Коммерсанта» Дем'яна Кудрявцева та звільнили команду OpenSpace. У вересні того ж року екс-головред журналу «Велике місто» Філіп Дзядко (який теж потрапив під цю зачистку), назвав те, що відбувається «ланками грьобаной цепі».
Так народився новий російський мем.
Власне, всі останні роки ніхто цей самий ланцюг плести не припиняв. Зачистку продовжували і потім – під роздачу потрапляли все нові й нові ЗМІ. Хтось продавав свої медіамайданчики провладним холдингам, хтось погоджувався на компроміси, змінюючи редакційну політику, хтось примудрявся виторгувати собі абонемент на опозиційність з чітко окресленими правилами поведінки. Але тренд був незмінний – простір журналістики, якою було не соромно займатися, скорочувалася як шагренева шкіра.
Те, що зараз відбувається в Криму – це всього-на-всього історія останніх десяти російських медіароків, яку промотують в прискореному режим
І те, що зараз відбувається в Криму – це всього-на-всього історія останніх десяти російських медіароків, яку промотують в прискореному режимі.
У підсумку на півострові залишиться державний канал, в ефірі якого щовечора будуть демонструвати сеанси патріотичного стриптизу. Залишиться пара приватних телеканалів, які будуть робити те ж саме, але із застереженням «хтось подекуди у нас деколи чесно жити не хоче». І, власне, все. А телеканалу АТR не буде. Точніше він буде, але новий АТR буде відрізнятися від старого приблизно так само, як нинішнє НТВ – від того, що було п'ятнадцять років тому.
Коли Сергій Аксьонов говорить, що кримськотатарський канал продовжить працювати на півострові – він не бреше. Просто він недоговорює про те, що саме це буде за телеканал. Схема віджимання медіамайданчиків відпрацьована неодноразово: ЗМІ позбавляють ліцензії та викуповують майно за безцінь. Після чого телеканал продовжить працювати на колишніх частотах, але з новим – лояльним – контентом.
Якщо влада домовиться, то навіть назва у телеканалу залишиться старою. Просто визначати його порядок буде який-небудь Руслан Бальбек. Горизонти розуміння реальності якого, так само як і рівень освіти, не залишають жодних ілюзій.
В ефірі нового старого телеканалу будуть розповідати про те, як змінилося в кращий бік життя кримськотатарського народу за минулий рік. Ремзі Ільясов стане давати розлогі інтерв'ю. Будуть улесливі посмішки і вегетаріанські питання. На ток-шоу будуть приїжджати ополченці з ДНР і розповідати про непорушну дружбу Олександра Невського і Золотої Орди. Про депортацію будуть згадувати 18 травня – в підводці до сюжету про те, як Володимир Путін реабілітував кримськотатарський народ.
Ах, так. Час від часу в ефірі будуть танцювати і співати.
Кримській владі потрібні саме такі кримські татари: несуб'єктні, лояльні, прорадянські, щоб з георгіївськими стрічками і обов'язково шеренгою
Тому що кримській владі потрібні саме такі кримські татари: несуб'єктні, лояльні, прорадянські, щоб з георгіївськими стрічками і обов'язково шеренгою. Щоб своєї думки не мали, а погоджувалися бути частиною «сім'ї народів». Щоб ніякої смути і без усіляких minority report. Вершина майстерності – вміння віддавати честь.
І ви даремно думаєте, що буде якось інакше. Влада в Росії – це вертикаль, стовп, який дзвенить від напруги. Все, що його оточує – це сірий простір однакових на зріст людей, над головами яких час від часу проходить гостро відточена коса. Головний дефіцит тут – це право жити, не стикаючись з державою.
Першого квітня в «грьобаной цепі» з'явиться нова ланка. Кримська ланка.
Павло Казарін, оглядач Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
