Доступність посилання

ТОП новини

Яценюка закликають відповісти за Крим


Арсеній Яценюк (архівне фото)

Київ – За рік після анексії півострова в Україні так і не створена стратегія деокупації, немає центрального органу, який би ефективно займався питаннями Криму. Громадські діячі вимагають від влади конкретних кроків і встановлюють терміни для їх реалізації, а правозахисники нарікають, що українська влада так і не пішла на взаємодію з громадянським співтовариством і продовжує ігнорувати громадські ініціативи.

До яскравих прикладів цього можна віднести і круглий стіл «Річниця окупації Криму. Що зроблено?», проведення якого, за окремими винятками, було проігноровано органами державної влади, а резолюція з ухваленими вимогами залишилася без відповіді.

Проте активісти не мають наміру здаватися і минулого тижня нагадали владі про терміни, які були встановлені для того, щоб органи влади встигли щось кардинально змінити і виправити.

Якщо ж нічого так і не зміниться, то підготовлену заяву в генпрокуратуру на українського прем'єра буде відправлено, і тоді активісти перейдуть до більш радикальних дій, до яких саме поки не уточнюють, але й не відкидають можливість проведення протестних акцій.

Чого вимагають від української влади?

У згаданій резолюції круглого столу, зокрема, позначений термін до 15 квітня. До цієї дати мала бути створена з-поміж представників громадських організацій, що працюють над питаннями деокупації та реінтеграції Криму та захисту прав і свобод людини і громадянина, громадська рада при президентові України та при Кабінеті міністрів України. Також у документі заявлено про необхідність внести зміни до закону «Про ВЕЗ Крим» і закону «Про окуповані території». Учасники круглого столу внесли пропозицію про ухвалення закону «Про стратегію деокупації та реінтеграції Автономної Республіки Крим».

На жаль, ідея відновлення територіальної цілісності України не є пріоритетною для влади

«Держава всіма засобами ігнорує створення певної моделі послідовної поведінки для створення такої ситуації, що надалі приведе до деокупації Криму, а також не збирається займатися створенням умов для реінтеграції Криму до складу України», – висловив переконання експерт благодійного фонду «Майдан закордонних справ» Юрій Смелянський на нещодавньому брифінгу в Києві.

«Таким чином, ми маємо підстави говорити, що, на жаль, ідея відновлення територіальної цілісності України не є сьогодні пріоритетною для державної влади України», – сказав він.

Співголова координаційної ради громадських організацій вимушених переселенців з Криму Андрій Щекун у свою чергу наголосив, що «термін 15 квітня – це термін для всіх органів влади, особливо виконавчої, щось кардинально змінити».

«Завдання громадськості зараз – привернути увагу до цих питань не тільки українського, а й міжнародного співтовариства. Сьогодні не може бути жодних потурань до влади», – зазначив громадський діяч.

Чи встигне влада відреагувати?

На думку заступника голови Кримської польової місії з прав людини Ольги Скрипник, висловлювати ультиматуми і встановлювати терміни з боку громадськості – необхідно.

У коментарі для сайту Крим.Реалії правозахисниця висловила сумнів, чи зможе українська влада відреагувати до 15 квітня, «якщо за рік нічого не було зроблено».

«Владі потрібно дозволити брати участь громадянському суспільству в ухваленні рішень, прислухатися до експертних думок. Практично і так все готово, частково розроблена стратегія, зміни до закону... Державна влада на сьогоднішній день не зацікавлена або не має можливості вирішувати питання Криму. Але можливості є у громадянської спільноти. Проблема в тому, наскільки готова влада співпрацювати», – висловилася про проблему Скрипник.

Правозахисниця вказала на важливість ухвалення спільної стратегії, де повинні бути закладені загальні принципи роботи щодо Криму, чого і вимагає громадськість. «Очевидно, що поки не буде стратегії, так і будуть розрізненні і некомплексні рішення», – сказала вона.

Стосовно спеціального органу в структурі української влади правозахисниця висловила переконання, що незважаючи на створення департаменту при Кабміні у справах Криму і Севастополя, такими питаннями необхідно займатися на вищому рівні:

Створення департаменту не було прозорим

– Питання Криму – це окремий досить складний комплекс питань. Для цього необхідне створення окремого органу на рівні міністерства. У департаменту набагато менше повноважень. Незважаючи на створення департаменту, питання не вирішуються, ні комплексно, ні системно. Створення цього департаменту не було прозорим. І ми бачимо, що структура, хоча і створена за документами, але вона не працює. Немає конкретних дій та рішень. Взагалі відсутній системний орган, який займався б питаннями окупованого Криму, а ті структури, які створені, не виконують покладених на них функцій.

Скрипник також додала, що можливе і створення комітету в українському парламенті, і якась структура на базі офісу омбудсмена.

З приводу того, що дасть скарга громадських діячів на українського прем'єр-міністра Арсенія Яценюка до генпрокуратури, Скрипник зауважила:

– Питання в тому, що прем'єр і уряд не виконують покладені на них обов'язки, по суті – це є невиконання законів. Це все можна використовувати в комплексі. Якщо генпрокуратура почне проводити перевірки, на якій підставі не виконується закон, то державним органам необхідно буде підготувати відповіді, і ми хоча б побачимо, що було зроблено.

На її думку, згаданий круглий стіл засвідчив, що уряд не готовий йти на діалог. І інформацію тепер доведеться отримувати, в тому числі, і такими методами.

XS
SM
MD
LG