Доступність посилання

ТОП новини

Ілля Пономарьов: «Мене втопили в Керченській протоці, і я потонув»


Ілля Пономарьов

Стосовно депутата Держдуми Іллі Пономарьова, який перебуває в США, порушена кримінальна справа. Про це повідомило агентство «Інтерфакс» з посиланням на слідчі органи.

За версією силових відомств, Пономарьов розтратив кошти фонду «Сколково» на суму більше 22 мільйонів рублів. 7 квітня цього року нижня палата парламенту позбавила Пономарьова депутатської недоторканності, тим самим задовольнивши подання Генпрокуратури на порушення кримінальної справи відносно опозиційного політика. Пономарьов, єдиний із законодавців виступив проти анексії Криму, тому вважає, що його переслідування носить політичний характер. Опальний депутат зустрівся з журналістом Радіо Свобода у Сан-Франциско і розповів про свої емоції у зв'язку з переслідуванням в Росії:

– По-людськи дуже прикро, це найголовніша моя емоція. Розумію, на ображених воду возять. Але реальність трохи інша. На початку квітня в Силіконовій долині відбувся великий щорічний інноваційний форум, в дванадцятий раз, я стояв біля його витоків. Там були партнери зі Сколково, РВК (Російська венчурна компанія), АСИ (Агентство стратегічних ініціатив) і так далі. До мене підходили люди, вітали, обнімалися, випивали. Хто «в темі», ніхто жодного разу не сказав, що я щось вкрав або неправильно зробив, всі співчувають, розуміють, це несправедливе переслідування. Люди, які просто сидять, роботяги від науки, звичайні викладачі, професори, чують про лекцію за 30 тисяч доларів, матюкають, мовляв, ми навіть 30 тисяч рублів не отримуємо. Не поясниш же їм, не було лекцій, не було цих 30 тисяч доларів, зовсім про інше йдеться, це все придумано Слідчим комітетом.

– Поясніть ще раз на пальцях, куди пропали 22 мільйони рублів, про які розповідає представник Слідчого комітету Володимир Маркін.

Усі, природно, перелякалися, почали прикривати собі дупу

– Гроші видавалися на організацію заходів, які відбувалися у формі виступів, лекцій, семінарів, конференцій, круглих столів, поїздок, зустрічей і так далі. Слідство витягнуло слово «лекція» і на ньому зависло. Всі розуміють, лекція – це коли професор виступає перед студентами, а такого заходу не було. Більш того, це не зарплата, не гонорар, це гроші на витрати. Треба було привезти 14 вищих керівників Массачусетського технологічного інституту і провезти їх двома десятками російських університетів. Уявіть, які потрібні витрати, щоб вчених з Бостона, вони всі реально круті, привезти бізнес-класом і проїхатися з ними всією Росією. Двадцять університетів, в кожному організувати захід, підготувати роздаткові матеріали, забезпечити їжею, готелями, авіаквитками, зв'язком і так далі. Я депутат, не співробітник фонду Сколково, не маю права витрачати гроші організації, як це зазвичай робиться; здаєш квиточки в бухгалтерію, вона потім все оплачує. Єдиний спосіб фізично мені заплатити – за викладацьку діяльність, оскільки це підходило за змістом, дозволено законом про статус депутата. Мені заплатили ці гроші, я витратив, щоб все це організувати. Вони підписали всі акти. Все закрито. Завдання, заради якого все це робилося, виконане. Массачусетський технологічний інститут прийшов до Росії, в Сколково, венчурні фонди інвестували в стартапи. Тисяча компаній і сотні підприємців акредитувалися в Сколково. За що платили, то і зробили. Ні в кого претензій не було, поки не з'явилися ці слідчі. Потім усі, природно, перелякалися, почали прикривати собі дупу, щоб їх теж не посадили до в'язниці разом зі мною. Сотні учасників проекту покинули країну, і тепер я їх бачу в Силіконовій долині.

Ілля Пономарьов на вулицях Сан-Франциско
Ілля Пономарьов на вулицях Сан-Франциско



– Можете назвати ім'я людини, яка натиснула кнопку, і все це закрутилося проти вас?

Цілком можливо, прочитавши, що в травні я повертаюся на батьківщину, хтось у Кремлі сказав силовикам, вигадайте що-небудь, щоб його тут не було

– Ні, я не знаю, хто там головний.

– Ви не та людина, яка здатна сьогодні реально впливати на внутрішньоросійську політику. Били по вам, а цілилися в когось іншого. Найчастіше за все поруч з вашим ім'ям згадується кремлівський чиновник Владислав Сурков.

– Давайте по порядку. По-перше, слідчий комітет порушив кримінальну справу стосовно віце-президента Сколково Олексія Бельтюкова, він був моїм візаві у фонді. Вони брали у нього підписку про невиїзд, потім дали відбій, типу розібралися, відпустили, він виїхав з країни. Бельтюков нібито залишився головним обвинуваченим, він співробітник фонду, я начебто проходжу як пособник, адже грошима безпосередньо не розпоряджався. Я знайшов всьому два пояснення; перше простіше. Наприкінці березня я почав готуватися до повернення в Москву, на всякий випадок підстрахувався, була річниця анексії Криму, хороший інформаційний привід для позначення своєї позиції, дав величезну кількість інтерв'ю американським засобам інформації і заодно оголосив, що в травні повертаюся до Росії. Цілком можливо, дізнавшись через пресу, що в травні я збираюся на батьківщину, хтось у Кремлі дав вказівку силовикам, – придумайте що-небудь, щоб його тут не було. Оскільки швидко треба було відпрацювати команду, силовики взяли те, що близько лежало, Сколківську історію. Там все готово, не треба багато працювати. Зняли депутатську недоторканність, дали добро на порушення кримінальної справи. Це версія проста і бюрократична. Інша поскладніша, я вважаю її більш ймовірною. Вбивство Нємцова висвітило глибокий конфлікт між цивільним і силовим крилом Кремля, а я переконаний, конфлікт виник не між Кадировим і ФСБ, а, грубо кажучи, між «партією миру» в Україні і «партією війни» в Україні. Є Владислав Юрійович Сурков, головний щодо України, він є представником «партії миру», його позиція полягає в тому, що не треба Україну чіпати, уряд слабкий і безпорадний, він сам провалиться, буде третій майдан, його знесуть. І так, поки не виникне уряд, який буде прагнути домовитися з Росією.

– Тепер про «партію війни».

– «Партія війни» розуміє, що український уряд слабкий, але що будь-який інший теж буде антиросійським, і не треба чекати, треба розширити території так званих «Донецької та Луганської народних республік», а може ще, пробити коридор до Криму і так далі. У них бюджети, пов'язані з військовими діями, у них прямий інтерес йти в наступ.

Ілля Пономарьов у Силіконовій долині
Ілля Пономарьов у Силіконовій долині



– Яка ваша роль в цьому розкладі?

– Вважаю, що вбивство Нємцова було замовлене «партією війни» і виконане цією групою в ім'я того, щоб потім звалити цей злочин на українців, або на Ходорковського, мовляв, загроза Росії походить з-за бугра, героїчно викрити цю змову, наростити свій вплив перед Путіним і провести свій порядок денний. «Партія миру» в особі Владислава Юрійовича, тверезо оцінивши ситуацію, зрозуміла, що справа тютюн і зіграло на випередження, натякнувши товаришеві Кадирову, щоб голова Чечні змістив акцент на себе. Кадиров зробив як треба, за це отримав орден.

– Але він не взяв на себе провину за загибель Нємцова.

«Партія миру» повністю переламала порядок денний, нейтралізувавши гру силовиків, Сурков отримав очки перед Путіним

– Де факто взяв. Він сказав, що ці підозрювані у вбивстві Нємцова чеченці хороші хлопці, я їх знаю, це мої люди і так далі. Тепер весь світ вважає, що це зробив Кадиров, і опозиція схильна вірити, що це голова Чечні. Так змістився вектор. Немає претензії до Путіна, що він убив Нємцова, або ФСБ це зробило, а є інший акцент, він не може навести порядок з Кадировим. «Партія миру» повністю переламала порядок денний, нейтралізувавши гру силовиків, Сурков отримав очки перед Путіним. Їм треба було якимось чином Суркова поставити на місце. На чому можна його «мочити»? Згадали Сколково. Пару років тому кримінальні справи проти керівників фонду починалися через Суркова в чистому вигляді. Я думаю, що силовики витягли скелет із шафи, щоб все-таки довести, що це був Сурков, тим більше, в справі є свідчення Вексельберга на Суркова, неприємні для кремлівського чиновника.

– Це публічні свідчення?

– Ні звичайно. У справі вони є.

– Ви бачили їх власними очима?

– Так, я бачив їх своїми очима. Вони повністю брехливі, неправда від першого і до останнього слова, і він єдиний (Вексельберг), хто дав ці свідчення, я їх не підтвердив, але, тим не менш, є що розігрувати.

– Навіщо «партії війни» вбивство Нємцова?

Вова, давай варіант з наступником розглянемо

– Це чисто «силова історія», вони беруть на себе розслідування, відповідно, показують, хто винний, повністю змінюють розклад сил всередині адміністрації на свою користь. Більше того, в «партії війни» на відміну від «партії миру» є кандидат у президенти, а точніше навіть два кандидата; Шойгу (міністр оборони Росії – Прим. ред.) та Іванов (голова адміністрації президента Росії – Прим. ред.). Шойгу просто популярний. Він є прекрасним кандидатом в президенти, і в будь-який момент вся ця компанія силовиків, яка тримається навколо групи олігархів типу Тимченко, Ротенбергів і так далі, – ближче до виборів 18-го року – можуть сказати президенту: «Вова, треба питання з санкціями якось вирішувати, дивись, все загалом, зрозуміло, давай варіант з наступником розглянемо».

– Чи означає це те, що ви, будучи хлопчиком для биття, підтримуєте стосунки з Сурковим?

– Ні, ні з ким стосунки не підтримую. З Сурковим я розмовляв дуже давно, останній раз, коли був у Росії. Говорити з ним абсолютно нема про що, мені в рівній мірі противна позиція як «партії миру», так і позиція «партії війни».

– У «справі Сколково» сьогодні вас з Сурковим щось пов'язує? Чи можна говорити про те, що ви в цьому випадку, захищаєтесь?

Мені прямо пропонувалося дати свідчення на Суркова

– Ну як сказати?.. Коли порушувалася ця справа відносно керівників Сколково, ніхто не приховував, що це удар по Суркову, я тут зручний хлопчик для биття, причому хлопчик для биття Суркова, через мене його можна компрометувати. Мені прямо пропонувалося дати свідчення на Суркова, я відмовився. Публічно сказав, що мене просили дати свідчення на Суркова.

– Стосунки з ним не підтримуєте?

– Стосунків у мене з ним немає. Він солдат армії, для мене абсолютно ворожої.

Не хочу бути емігрантом.

– Чому ви хотіли повернутися в травні?

– Не хочу бути емігрантом. Я російський депутат. У мене є обов'язки, зрештою. Я уявляю Новосибірськ. Там батьківщина моя, там мої діти і батьки.

– Може, ви перебільшуєте? Чому ви виключаєте той факт, що вас можуть переслідувати через вашу позицію щодо Криму? Ви єдиний, хто в Думі рік тому не підтримав закон про приєднання до Росії Криму і Севастополя.

Була пряма команда Путіна за Крим поки не чіпати мене

– Два різних джерела з адміністрації президента Росії донесли мені інформацію. Була пряма команда Путіна за Крим поки не чіпати мене. Формулювання була таке – життя в тебе буде нестерпне, але з депутатів тебе ніхто виганяти не буде.

– Можу вам заперечити. Парламентарія Гудкова-старшого за опозиційну діяльність позбавили не лише депутатського мандата. Він вилетів з партії і втратив свій бізнес.

– Зі старшим Гудковим (Геннадієм) ситуація була інша, до нього особливе ставлення, він у їхніх очах зрадник, колишній чекіст, який перейшов на бік опонентів Кремля. Це був елемент корпоративної помсти, плюс вони реально вважали, що людина займається бізнесом будучи депутатом Думи. У моєму випадку вони знали, що ніякого бізнесу у мене не було, ніякого шпигунства немає, все це кілька разів пперевірялося, коли виникла «Сколківська справа», грубо кажучи, неправильна поведінка з мого боку, вони перевірили і прийшли до висновку, що я той , хто займається чистою політикою.

– Чому ж ви поїхали з Росії в середині минулого року?

– Це був липень. Суд у «справі Сколково» виніс рішення, я маю повернути в казну 2,7 мільйона рублів. З горезвісних 22 мільйонів, суд присудив мінімальну суму. Апелювати мені не дали. Я не визнаю своєї провини. Грошей у мене немає. Тільки із зарплати можна...

– Шматками видирати?

Тебе розлючені громадяни втопили в Керченській протоці, на машині скинули з порома, і ти потонув

– Так. Я прийшов до приставів, написали графік повернення. Вони попросили їм дати виписки з рахунків, де в мене, що є, я всю інформацію дав, про все поговорили, спеціально торкнувся делікатної теми, чи не буде сюрпризів з перетином кордону, вони сказали – у нас пряма команда вас не чіпати, будете повертати із зарплати, за рік погасите, все буде нормально. Поговорили, і я пішов. Я покинув Росію 18 липня. На початку серпня, я був уже тут, у Силіконовій долині. В один прекрасний ранок прокидаюся від того, що безперервно дзижчить телефон, дивлюся – 80 пропущених дзвінків від журналістів. Я кажу, «що сталося?», «Ти читав «Ізвєстія»? Голова Криму Аксьонов сказав, що ти вчора намагався в'їхати на територію півострова, тебе розлючені громадяни втопили в Керченській протоці, на машині скинули з порома, і ти потонув. Ви туди не збираєтеся?», – запитують журналісти. «Збираюся, 14-го числа парламентська зустріч», – відповідаю. А до цього мені дзвонили люди з Адміністрації президента і Думи:

«Ви приїжджаєте?»

«Так, приїжджаю».

«Точно приїжджаєте?»

«Так точно».

«Щодо безпеки своєї думаєте?»

«Я взагалі не боюся».

«Головне, добре подумайте».

«Ви хочете сказати, що мені не треба приїжджати?»

«Ні, що ви».

– З ким була розмова?

– Працівники Адміністрації президента і думської фракції, яка на зв'язку з адміністрацією. Ви, типу – подумайте. Я кажу, якщо ви скажете, я можу і не приїжджати. «Ви маєте приїхати, там депутати, це загальна зустріч, але ви подумайте», ось такі напівнатяки. Я кажу: «ну, якщо такі напівнатяки, то я приїжджаю». Потім з'явилася інформація, що мене втопили. Ні, мене не втопили. Чиновник у відповідь надає фотографії, де перевернутий автомобіль. Машина схожа на мою, цифри номера збігаються, але букви номера не збігаються.

– А ви в цей час був тут?

Ближче до кінця серпня мені офіційно підтвердили, що в'їзд закритий, виїзд закритий, перетин кордону закритий

– Так, в Сан-Хосе, в Силіконовій долині. На наступний день ще одна стаття виходить, ті ж самі «Ізвєстія», у них витік від приставів, що мені закривається в'їзд і арештуються всі рахунки, що вживаються заходи. Я дзвоню в приймальню до Москви, приставам. Пристави не підтверджують, але кажуть, що людина, яка веде мою справу, у відпустці, повертається у вересні, тоді буде щось офіційне, ми нічого не знаємо, нічого не робили. У той же самий час у мене перестає працювати кредитна картка. Дзвоню в банк, банк каже – нам прийшов папір від приставів все заморозити. Це було 10-го серпня. Журналісти мені дзвонять. Я їм кажу, зараз в Росію не поїду. Якщо ці обмеження накладені, я не знаю, що буде далі, грошей немає, картки не працюють, ні на що в підсумку квиток купити. Я почекаю, не буду повертатися, поки ситуація не проясниться. Ближче до кінця серпня мені офіційно підтвердили, що в'їзд закритий, виїзд закритий, перетин кордону закритий.

Ілля Пономарьов у Сан-Франциско
Ілля Пономарьов у Сан-Франциско



– Вас не можуть відповідно до закону не впустити в країну. Ви ж громадянин Росії.

– Прецедентів таких не було. Рішення офіційно формулюється як заборона на перетин державного кордону, а в Конституції є норма, яка забороняє російського громадянина не впускати, але в законі про державний кордон також є норма про заборону перетину, тобто вони мають право. Перевіряти мені це не хотілося. А найголовніше, немає грошей, щоб це перевіряти, кататися. Я порадився з юристами, вони сказали, що в принципі це можливо, можуть не впустити в країну.

Оригінал публікації – на сайті Радио Свобода

XS
SM
MD
LG