Доступність посилання

ТОП новини

Путіну доповіли про біди кримчан


Севастопольці дивляться пряму лінію з Володимиром Путіним, 16 квітня 2015 року

Сімферополь – Уповноважений із прав людини в Росії Елла Памфілова надала президентові країни Володимиру Путіну доповідь про результати своєї діяльності за 2014 рік. Окремий розділ у звіті російського омбудсмена присвячений Криму. На чому акцентувала свою увагу Памфілова, розбиралися Крим.Реалії.

Стосторінковий документ складається з трьох частин. У першому розділі поданий соціально-правовий моніторинг розвитку правозахисної ситуації в Росії. Друга, основна, глава присвячена проблемам захисту та відновлення прав людини за результатами розгляду скарг та звернень, що надійшли уповноваженому в 2014 році. Окремий розділ – про Крим. У третій, останній, главі наведений короткий аналіз основних причин, які, на думку Памфілової, спричиняють порушення прав і свобод, а також визначені пріоритети та перспективні напрямки діяльності уповноваженого у 2015 році.

Володимир Путін і Елла Памфілова
Володимир Путін і Елла Памфілова

Проблеми з громадянством

Крим.Реалії проаналізували розділ з дев'яти сторінок, присвячений дотриманню прав людини на півострові.

У доповіді наголошується, що проблеми Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя знаходяться «в зоні особливої уваги» уповноваженого: «Низка звернень жителів півострова, а також біженців із України потребувала невідкладної особистої реакції уповноваженого, зокрема під час неодноразових відвідувань Криму як безпосередньо уповноваженим, так і співробітниками його апарату».

За інформацією Памфілової, значна кількість звернень жителів Криму до уповноваженого 2014 року стосувалися проблем, що виникали при набутті ними громадянства Російської Федерації і отриманні російських паспортів.

3,5 тисячі жителів Криму відмовилися від отримання російського громадянства і зберегли громадянство України

Омбудсмен, посилаючись на інформацію Росстату, повідомила, що кількість населення Кримського федерального округу становить приблизно 2 млн осіб, що досягли 14-річного віку і мають право на отримання російського паспорта, при цьому лише 3,5 тисячі жителів Криму відмовились отримувати російське громадянство і зберегли громадянство України (з них 500 кримських татар).

Всі жителі Республіки Крим, які відмовились від громадянства Російської Федерації, наголошується в доповіді, отримали дозвіл на тимчасове проживання в Росії, що «дає їм законне право жити і працювати, а також при необхідності (по закінченні року) оформити посвідчення на проживання». «Пенсіонери з їх числа, незважаючи на відсутність російського громадянства, до грудня 2015 року мають право на пенсійне забезпечення відповідно до законодавства Російської Федерації», – йдеться у звіті.

Також наголошується, що серйозною проблемою залишається одержання громадянства особами, які не мали реєстрації, але довели факт постійного проживання (зокрема станом на дату проведення референдуму 18 березня 2014 року). Ця проблема донині викликає справедливі нарікання з боку цієї категорії жителів Криму на адресу судових інстанцій та міграційних служб. В результаті, за експертними оцінками, щонайменше 100 тисяч жителів не змогли 2014 року легалізувати своє перебування або проживання на території Криму.

Що стосується засуджених, які відбувають покарання у виправних установах на території Криму, то всього лише 18 осіб письмово відмовились від російського громадянства, 22 засуджених звернулись із проханням про екстрадицію на територію України.

Колізія із Сенцовим та Кольченком

У доповіді підкреслюється, що проблемною для уповноваженого виявилася колізія, пов'язана із процедурою підтвердження громадянства двох жителів Криму, взятих під варту: «У червні 2014 року при відвідуванні в московському СІЗО підслідного Олега Сенцова, зареєстрованого в Сімферополі, уповноваженим була отримана від нього заява із проханням про сприяння у підтвердженні його українського громадянства. З аналогічним проханням звернувся і підслідний Олександр Кольченко».

За інформацією омбудсмена, єдиними документами, що засвідчують особистості обох заявників на момент їх затримання і до теперішнього часу, є загальногромадянські паспорти України. Ні той, ні інший не писали заяв із проханням про надання російського громадянства і не отримували паспорти громадянина Росії.

Постійна взаємодія Уповноваженого з прав людини в Російській Федерації з Уповноваженим Верховної Ради України дозволяє розв'язувати чимало проблем

Також у звіті наголошується, що безліч звернень російських громадян, які проживають у Криму, містили прохання витребувати від української сторони різного роду документи (або їх дублікати): пенсійні посвідчення, трудові книжки, свідоцтва про народження і так далі. «Постійна взаємодія Уповноваженого з прав людини в Російській Федерації з Уповноваженим Верховної Ради України дозволяє розв'язувати як названі питання, так і багато інших проблем, що виникають в українських громадян, які перебувають у Криму на різних підставах», – зазначила омбудсмен.

«Ґрунт для системних корупційних проявів»

Ще однією проблемою, про яку йдеться у звіті, стали «величезні черги і стовпотворіння людей у приймальних державних установ упродовж усього 2014 року».

«Зберігається низка правових і правозастосовних «сірих зон», що зумовлює не тільки збереження традиційно високого рівня побутової корупції, але і створює поживний ґрунт для системних корупційних проявів. Як наслідок, безліч нарікань викликає організація порядку надання будь-яких державних і муніципальних послуг, пов'язаних із життєво важливими питаннями для жителів Криму, – підкреслила Памфілова. – Зокрема, віддаючи належне масштабній роботі, проведеній ФМС Росії, яка в рекордні терміни вжила безпрецедентні заходи з оформлення громадянства та видачі паспортів переважній більшості жителів Криму, не можна не відзначити, що далеко не завжди величезні черги і стовпотворіння людей у приймальнях державних установ упродовж усього 2014 року були виправдані».

Далеко не всі кримські судді пройшли кваліфікаційну процедуру, необхідну для набуття статусу федерального судді Російської Федерації

Схожа ситуація, за інформацією російського омбудсмена, спостерігалась і в судах загальної юрисдикції, що створювало додаткові приводи для зловживань. «Досі не налагоджено повною мірою функціонування судів касаційної інстанції у цивільних і кримінальних справах, що також ускладнює для пересічних громадян доступ до правосуддя», – уточнюється в документі.

Крім того, як зазначається в доповіді, складності у функціонуванні судової системи в Криму додало і те, що далеко не всі кримські судді пройшли кваліфікаційну процедуру, необхідну для набуття статусу федерального судді Російської Федерації. Таким чином, право виходу у відставку із щомісячним довічним грошовим утриманням ними набуте не було, пенсійне забезпечення та соціальні пільги для них здійснюються в загальному порядку.

Заплутаний клубок

Іншою проблемою, якій приділено чимало уваги в звіті омбудсмена, стали наслідки, які настали в результаті змін в системі держуправління та подолання відмінностей у законодавстві та правозастосовчій практиці Росії та України.

Памфілова зазначає, що «у спадок» від колишнього часу дістався заплутаний клубок багаторічних хронічних проблем, зокрема тих, що стосуються незадовільного стану кримінально-виконавчої системи, самозахоплення земель, самовільної забудови, перепланування приміщень і низки інших не менш складних колізій. Занепокоєння жителів продовжують викликати порушення соціально-економічних прав: насамперед, житлових, трудових, а також права на соціальне забезпечення. Найбільш насущними виявилися штучно створені ззовні проблеми забезпечення транспортної, енергетичної та екологічної безпеки регіону.

Процес реорганізації вишів із метою створення Кримського федерального університету, що почався у 2014 році, Памфілова назвала «незграбним»

«Затяжний процес перереєстрації суб'єктів підприємництва всіх організаційно-правових форм і, як наслідок, неотримання ліцензії на здійснення спеціалізованих видів діяльності завдає прямої шкоди розвитку економіки Криму», – вважає уповноважений.

Процес реорганізації вишів з метою створення Кримського федерального університету, що почався в 2014 році, Памфілова назвала «незграбним», таким, що «спровокував акції протесту та мітинги викладачів і студентів Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського, а також їх колективні звернення до уповноваженого».

За інформацією Памфілової, мали місце помилки, допущені при переведенні підприємств і організацій під юрисдикцію Російської Федерації. Наприкінці 2014 року апаратом ще не сформованого уряду міста Севастополя був «запущений процес ліквідації підприємств бюджетної сфери з подальшим створенням нових юридичних осіб замість перереєстрації статутних документів. При цьому співробітників, зайнятих у сферах освіти, культури, охорони здоров'я, та інших бюджетників, примушували подавати заяви про звільнення з формулюванням «за згодою сторін» при юридичній та фактичній відсутності другої сторони».

Затримання журналістів

Окремий підрозділ присвячений цивільним і політичним правам на півострові. Памфілова підкреслює, що їй надходять скарги на порушення права на свободу слова, права на свободу зібрань, а також звернення, що стосуються фактів затримання журналістів під час масових публічних заходів, зокрема і жалобного мітингу, присвяченого 70-й річниці депортації кримськотатарського народу (18 травня 2014 року).

У самій доповіді окремо зазначено про переслідування журналістів на території Російської Федерації

У цій частині не уточнюється, про яких саме журналістів ідеться. Але звертає на себе увагу той факт, що в самій доповіді окремо зазначено про переслідування журналістів на території Російської Федерації. Один випадок, за інформацією Памфілової, зафіксований у Криму. Омбудсмен при цьому посилається на Крим.Реалії:

«18 травня (2014) року кримський журналіст Осман Пашаєв був затриманий в Сімферополі співробітниками правоохоронних органів за спробу пройти до Ради міністрів. За повідомленням видання «Крим. Реалії», також були затримані оператор з Туреччини Дженгіз Кизгін і власний кореспондент польської Gazeta Wyborcza в Москві Вацлав Радзивинович».

Для повноти картини уточнимо, що того дня Пашаєва разом із колегами затримали представники так званої «кримської самооборони». І лише після кількох годин, проведених у штабі «самооборони» на проспекті Кірова, 26, у Сімферополі, журналістів доставили до Центрального райвідділу поліції. Наступного дня Пашаєв виїхав за межі Криму.

Закриття ATR

Також у доповіді приділена увага діяльності кримських ЗМІ. До уповноваженого звернулися декілька директорів теле- і радіокомпаній Криму з проханням посприяти у скасуванні проведення засідання Федеральної конкурсної комісії з телерадіомовлення 25 лютого 2015 року. Омбудсмен надіслав звернення заступнику голови уряду Російської Федерації та міністру зв'язку і масових комунікацій, у яких загострена увага на необхідності збереження діючих у Криму та Севастополі телерадіомовних компаній, а також про можливість перенесення дати засідання комісії.

Деякі ЗМІ перевірили на причетність до «екстремістської» діяльності

«На жаль, у Мінкомзв'язку Росії не угледіли підстав для скасування рішення і перенесення конкурсу. Більше того, навіть не вважали за необхідне організувати процес консультацій, взаємодії, докладного пояснення і створення можливостей усім претендентам для рівноправної участі в конкурсі», – зазначено у звіті.

Крім того, за інформацією уповноваженого, деякі ЗМІ на півострові отримали попередження і були перевірені на причетність до «екстремістської» діяльності. Зокрема, кримськотатарський канал АТR у цей час припинив мовлення через відсутність реєстрації.

Питання кримської самооборони

Також Памфілова у своїй доповіді наголосила, що службовий обов'язок співробітників органів правопорядку не може затуляти від них делікатність питань політики у сфері етноконфесійних відносин.

«У справах, які зачіпають ці питання, необхідний зважений підхід, що виключає довільне, надмірно широке трактування поняття «екстремізм». Усі перераховані проблеми, порушені в отриманих уповноваженим скаргах, а також питання про прояснення юридичного статусу і функцій підрозділів «кримської самооборони» обговорювалися під час зустрічі уповноваженого з керівництвом Республіки Крим. Значна кількість звернень стосувалася порушень у сфері кримінального судочинства, 68 листів в загальному потоці скарг від жителів Криму надійшли з територіальних установ кримінально-виконавчої системи», – зазначила уповноважена.

«Обмеження прав кримських татар»

Також у доповіді приділена увага правам кримськотатарського народу і міжнаціональним відносинам. Памфілова вважає, що за 23 роки «Україна не ухвалювала законодавчих актів, спрямованих на відновлення прав кримськотатарського народу, на створення фундаментальних умов для його відродження та збереження на рідній землі».

Яка кількість кримських татар представлена в органах місцевої влади після березня 2014-го року, у доповіді не уточнюється

«Більше того, за визнанням ЮНЕСКО, кримськотатарська мова опинився під загрозою зникнення. Факти утиску прав кримських татар з боку офіційного Києва регулярно знаходили своє відображення у звітах провідних міжнародних правозахисних організацій і в офіційних документах зовнішньополітичних відомств країн Заходу, – додала омбудсмен. – Наприклад, у доповіді Державного департаменту США про стан прав людини в Україні за 2013 рік наведені заяви колишнього голови Меджлісу кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, згідно з якими влада України проводила політику заміни представників кримськотатарського народу у владних структурах Криму представниками інших національностей».

Уповноважена нагадала, що, зокрема, кримські татари, які складають трохи менше 11% населення півострова, займали на той момент лише 3% вищих посад в місцевих органах влади. Зі 100 місць у парламенті півострова кримським татарам належали сім. У Верховній Раді України кримськотатарський народ був представлений всього лише одним депутатом.

При цьому, яка кількість кримських татар представлена в органах місцевої влади після березня 2014-го року, у доповіді не уточнюється.

«Джемілєв і Чубаров відмовилися від взаємодії з владою»

У звіті, крім іншого, згадується і ситуація із забороною на в'їзд на територію Російської Федерації Мустафі Джемілєву і нинішньому голові Меджлісу Рефату Чубарову. «Керівники Меджлісу кримськотатарського народу практично відмовилися від будь-якої взаємодії з новим керівництвом Республіки Крим, – наголошується в доповіді. – Надалі лідерам Меджлісу було відмовлено у в'їзді на територію Російської Федерації терміном на 5 років».

Як зазначено в доповіді, щодо цього питання до російського омбудсмена неодноразово надходили звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, відповідно до яких уповноваженим направлені запити в компетентні державні органи: «У відповідях прикордонної служби ФСБ Росії повідомлялося, що рішення про небажаність перебування Джемілєва, Чубарова в Російській Федерації винесене на підставі положень статті 27 Федерального Закону «Про порядок виїзду з Російської Федерації та в'їзду в Російську Федерацію» відповідно до норм міжнародного права».

Розшук зниклих

Також у звіті омбудсмен приділили увагу випадкам зникнення і викрадання жителів Криму. За словами Памфілової, ця тема є болючою тією ж мірою, що і для інших регіонів Росії. Посилаючись на відомості МВС Криму, Памфілова повідомила, що на півострові в розшуку знаходяться 800 осіб, з яких 75 розшукових справ з ознаками кримінальних справ.

Зниклими вважаються 13 кримських татар, 24 українці, 119 росіян

«Із загальної кількості розшукових справ 18 справ пов'язані з розшуком осіб кримськотатарської національності. З моменту переходу Криму під юрисдикцію Російської Федерації зниклими вважаються 13 кримських татар, 24 українці, 119 росіян. За фактом зникнення жителів на адресу Уповноваженого надійшла одна скарга», – зазначено в доповіді.

Розділ, присвячений Криму, омбудсмен закінчує пафосними пропозиціями: «Наперекір усім зовнішнім викликам і всупереч всім внутрішнім складнощам перехідного періоду жителі Криму докладають величезних зусиль, спрямованих на відродження і розвиток півострова, з вірою в успіх і з надією на справедливість. Тим більше неприпустимим із боку чиновників різних рівнів є зловживання усвідомленням і терпінням людей, їх розумінням і готовністю до труднощів «перехідного періоду».

Відзначимо, що в доповіді Памфиловой приєднання Криму до Росії названо «возз'єднанням» і віднесено до знакових подій 2014 року поряд із Олімпіадою в Сочі, а також введенням економічних санкцій з боку Заходу.

Додамо, що це перша доповідь Памфиловой в якості Уповноваженого з прав людини в Росії. На цю посаду вона була призначена 18 березня 2014 року – в день прийняття Криму до складу Російської Федерації.

Юров: Є якась логіка

Член Ради з розвитку громадянського суспільства і прав людини при президенті Російської Федерації, керівник Кримської польової місії Андрій Юров не зміг дати оцінку доповіді Елли Памфілової, оскільки поки не ознайомився з нею.

Водноччас, сам факт появи в щорічному звіті розділу про Крим правозахисник вважає позитивним знаком. «Зрозуміло, що виникла якась територія з особливим статусом, якої не було, напевно, добре було б приділити їй увагу – в цьому є якась логіка», – сказав Юров у коментарі для Крим.Реалії.

За словами керівника Кримської польової місії, він виступає за те, щоб Крим і надалі залишався окремою главою в доповіді.

XS
SM
MD
LG