У Криму не мир, у Криму також гібридна війна

Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»

Сімферополь – Днями ПАРЄ ухвалила резолюцію, в якій Росія визнається агресором, а Крим окупованим регіоном України. Ця кваліфікація з точки зору міжнародного права багато значить для правильного розуміння того, що насправді відбувається в Криму. Ще минулого року у «героїв кримської весни» був в ходу рекламний слоган «Ми забезпечили на півострові мир, забезпечимо і стабільність». Деякий час тому його зняли з порядку денного. Причина проста – кримчани все більше стали розуміти, що, по-перше, відсутність бомбардувань «забезпечили» зовсім не Аксьонов і Константинов, по-друге, що життя в Криму, незважаючи на відсутність канонад і обстрілу, не можна назвати ні миром, ні стабільністю. У наявності всі інгредієнти гібридної війни, тільки в дещо видозміненому вигляді. Тепер гібридна війна досягла і Європи, і європейці це зрозуміли. Тому сьогодні, 26 червня, лідери Євросоюзу, до яких приєднається голова Північноатлантичного союзу Йенс Столтенберг, планують обговорити і нову стратегію безпеки, враховуючи російську агресію і дезінформаційну кампанію Кремля.

Феномен «гібридної війни» ще не повністю досліджений. Ще на початку червня цього року в ході безтермінового телемарафону «Україна понад усе» в ефірі «5 каналу» історик Владислав Гриневич сказав, що: «До так званої гібридної війни не готові виявилися не тільки ми в Україні, які прийняли її на себе, але і Європа, і НАТО, і Сполучені Штати. Тільки зараз генерали починають їздити сюди і досліджувати, як їм проти цього виступати. Фахівці з цієї проблематики кажуть, що Захід виявився не готовий, тобто, немає теоретичних досліджень, і тільки зараз все це дуже активно починають досліджувати».

Головна особливість гібридної війни полягає в тому, що вона базується на великій брехні, тобто на тотальній дезінформації, а також на страху, а також на підлості та цинізмі самого агресора. Тому ще рік тому Європа і США не могли знайти адекватної відповіді на путінські методи ведення війни. У той час як Москва і особисто Путін постійно постачали світ потоками дезінформації, коли вони воювали приховано, чужими руками, підлими методами, весь цивілізований світ намагався протиставити Росії відкритість, цивілізованість, чесність, справедливість. Але розрахунок Путина саме на це і був: він активно запрошував Меркель, Оланда і Обаму разом з Порошенком за шаховий столик, а сам при цьому сідав грати «в Чапаєва», і поки цивілізований світ чесно розмірковував над черговим ходом він клацаннями пальців збивав з дошки їх фігури, крав їх коней, ховав у своїй кишені ладью, ходив не за правилами, і, нарешті, перевертав всю дошку, змітаючи з неї фігури. Розгубленість цивілізованого світу від таких методів давала йому впевненість, що він за дві години дійде до Києва, за тиждень завоює всю Європу. Але подив і сором'язливість цивілізованого світу, який до вчорашнього дня не наважувався назвати шарлатана шарлатаном, агресора агресором, і окупацію окупацією, тепер минув, і Путін може тепер заучувати нове прислів'я – гібридною війною світ пройдеш, та назад не повернешся.

Особливості гібридної війни в Криму

Гібридна війна проти України в Криму почалася з Севастополя 20 лютого 2014 року, як це зафіксовано на російській нагородній медалі. Відтоді вона не припинялася. Як відомо, складовою частиною гібридної війни є свавілля окупантів і обмеження або взагалі позбавлення всяких прав мешканців окупованої території. У ніч на 29 лютого, коли були захоплені будівлі Верховної Ради і Ради міністрів, окупанти позбавили жителів Криму права на свою владу. З цього моменту всі рішення стали нелегітимними, оскільки ухвалювалися самозваною владою.

На референдумі 16 березня, організованому вже практично не кримською владою під дулами «зелених чоловічків» і під керівництвом московських «радників», одним з яких був полковник ФСБ Гіркін, кримчани були позбавлені права на вільний вибір: як відомо, бюлетень не містив пункту про входження в Україну, крім того, його результати були фальсифіковані безліччю методів.

Далі жителі Криму були позбавлені права на вибір громадянства, коли всім були нав'язані російські паспорти і російське законодавство.

Поступово гібридна війна проти кримчан набирала обертів. Вони були позбавлені права на зібрання і цивільний протест: кримського татарина Асанова прямо з площі силоміць забрали і вбили, всіх учасників організації «Майдан-Крим» ув'язнили в підвалах колишнього обласного військкомату, застосовували до них тортури і катування. Після із застосуванням силових структур були заборонені будь-які зібрання і мітинги, зокрема й в пам'ять про депортованих 18 травня і у Всесвітній день прав людини 10 грудня, а також у шевченківські дні 9-10 березня й інші пам'ятні дати. Стали звичайними викрадення людей, незаконне позбавлення волі, тортури щодо заарештованих підслідних. За інформацією ПАРЄ сьогодні більше 1600 людей вважаються зниклими безвісти, серед них значна частина кримчан.

Поступово, але неухильно, кільце навколо свобод кримчан стискалося. Вони були позбавлені свободи інформації – влада вимкнула українські телеканали, заборонила ввезення преси, були примусово закриті неугодні ЗМІ – телеканал АТR, вигнані зі своїх редакцій «Авдет», «Кримська світлиця». При цьому у кримчан була забрана і свобода слова – введені заборони для ЗМІ на такі визначення як анексія, окупація, агресія, закриті теми з життя військових частин, сьогодні в ЗМІ Криму немає публікацій з принциповою критикою органів влади, немає об'єктивного аналізу суспільно-політичної та економічної ситуації. Робота органів влади є безпрецедентно закритою методами специфічної гібридної війни – журналістів неугодних ЗМІ не акредитують і позбавляють джерел інформації, переслідують, викликають на допити, відкривають кримінальні справи, використовують російське дискримінаційне законодавство щодо понять «наклеп», «екстремізм» та інші.

Жителі Криму позбавлені права на вільне віросповідання – у представники УПЦ українського патріархату відняті храми, вони позбавлені можливості вільно задовольняти свої релігійні потреби.

Кримчани позбавлені свободи економічної діяльності – багато приватних підприємств просто забрали бандитськими способами, органи влади ухвалюють рішення, а представники так званої «самооборони» руйнують будівлі і будови неугодних бізнесменів, закривають підприємства, націоналізують, передають їх іншим власникам неправовими методами.

Кримчани позбавлені права на гідне життя, середній рівень пенсій в 11,6 тисячі рублів не забезпечує потреби пенсіонерів через необґрунтовано підвищені ціни, які постійно зростають, на рівні бідності забезпечені зарплатою вчителі та лікарі, незаслуженими привілеями, зокрема й матеріальними користуються тільки лояльні до влади чиновники, військові, співробітники силових структур і спецслужб, які здійснюють силове утримання населення в покорі.

Кримчани позбавлені вільних громадських організацій та свободи політичної діяльності – проукраїнські політичні та громадські організації ліквідовані, і реально заборонені, або їх створення практично неможливе, Меджліс кримськотатарського народу вигнаний з Криму, сотні політичних діячів України і Криму внесені у список заборонених для в'їзду на територію півострова.

Складовою частиною гібридної війни проти кримчан є тотальна брехня про добробут Криму, про турботу влади про благо кримчан, про щедре фінансування з Москви, про інвестиції, приховування реальної статистики про безробіття, рівень злочинності, рівень наркоманії, економічної злочинності та корупції. Все це викликало кілька хвиль біженців з Криму, згідно з деякими відомостями більше 20 тисяч кримчан були змушені залишити свої житла і шукати захисту в інших регіонах України.

Таким чином, в результаті цієї гібридної війни, Крим являє собою місце ув'язнення для 2 мільйонів людей, які, як і будь-який контингент місць позбавлення волі, позбавлені основних громадянських прав.

При цьому над півостровом постійно висить загроза перетворення гібридної війни в активні військові дії, оскільки півострів перетворений на «справжню фортецю», «непотоплюваний авіаносець», «велику військову базу», на якій зосереджені численні військові підрозділи, які готові вести війну навіть із застосуванням ядерної зброї, що ставить під загрозу саме життя кримчан.

Фактором гібридної війни проти кримчан є також домінування концепції «руського світу» як специфічного способу насильницької і повзучої русифікації в сферах політики, економіки, культури, міжнаціонального життя, у сфері інформації та міжнародних відносин. Тотальна кремлівська пропаганда з боку «руського світу» приводить до незворотних соціально-психологічних змін в міжнаціональних і міждержавних відносинах. Згідно з недавнім опитуванням ВЦВГД більше третини росіян (37%) назвали головними ворогами російського суспільства США і Барака Обаму, 9% росіян вважають ворогом Європу, 8% Україну та її уряд, 3% – ісламських терористів, 2% – Великобританію і фашистів, 8% респондентів упевнені, що «недоброзичливці оточують Росію з усіх боків». Аналогічна абсурдна психологія активно нав'язується кримчанам, що спричиняє руйнування їх об'єктивного сприймання світу і розростання почуття ворожнечі та агресії.

Що протиставити гібридній війні Путіна?

Політики ні в Україні, ні в Європі, ні в НАТО, ні в США, і взагалі ніхто в цивілізованому світі не вважає за можливе для своєї гідності опуститися до рівня Путіна і його методів ведення гібридної війни. Тим не менш, спроба відповідати на брехню і цинізм Росії на міжнародному рівні в ООН, в ПАРЄ, у світовій судовій системі, тільки гуманними і цивілізованими методами переконання і вмовляння, подібна політиці заспокоєння Гітлера на початку Другої світової війни, і не приносить потрібного результату. Все це тільки створює умови Путіну для поширення підлої гібридної війни і на саму Європу – створює оплачене лобі в світових структурах, фінансує ультраправі та ультраліві руху по всьому світу, веде наклепницьку пропагандистську війну на світовій арені.

Європа має змінити своє ставлення до агресивної гібридної війні Росії, сказав учора представник України у тристоронній контактній групі Леонід Кучма. Як би ми не ставилися до другого президента України, але в його ініціативах є рація. Прориву в деокупації Донбасу та вирішенні проблеми Криму не буде доти, поки світові структури, насамперед європейські, не поставлять особисто Путіна перед такою умовою, від якої він не зможе відмовитися, і зажадають – закрити пролом на кордоні з Україною, вивести військові підрозділи, ввести міжнародні миротворчі сили без участі Росії та дислокувати їх уздовж кордону, для цього не тільки підвищити якість санкцій до рівня неприйнятність їх з боку Росії, але і застосувати всі юридичні механізми міжнародного права аж до притягнення агресора до відповідальності в Гаазькому суді. Леонід Кучма сказав, що країни-гаранти без'ядерного статусу України мають нарешті згадати про Будапештську угоду і виконати її, оскільки саме ігнорування цього документа зробило можливою гібридну війну Путіна вже фактично проти всього світу.

Це питання і являє собою серцевину порядку денного для представників Євросоюзу. Серед варіантів вирішення повне використання механізмів Лісабонської угоди, створення європейської армії, інші спільні дії Євросоюзу і НАТО для посилення європейської оборони та гарантій безпеки. Але головний нюанс цього питання полягає в тому, що безпека Європи починається сьогодні з безпеки України, з звільнення Донбасу та Криму, закриття російського кордону і позбавлення Путіна можливості вести гібридні війни надалі. Чи знайде Європа таке рішення?

Валентин Гончар, кримський політолог

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції