Рубрика «Погляд»
У перші ж дні після анексії Криму в оточенні нового керівника півострова Сергія Аксьонова почали говорити, що для нього кумиром у політиці є чеченський президент Рамзан Кадиров – незалежний, упевнений у собі і своїх підданих, вірний Путіну – і тільки йому одному. На нещодавньому засіданні кримського Радміну Аксьонов продемонстрував, що готовий дотримуватися цієї рольової моделі і захищати царедворців від «діячів з материка» – тобто від російських силовиків, які намагаються боротися з кримською корупцією. І цей його виступ в точності повторює реакцію Кадирова на спроби російських силових відомств «вторгнутися» до Чечні.
Але далі схожість закінчується. Адже не варто забувати, в чому головна відмінність у політичних кар'єрах Кадирова і Аксьонова. Кадиров був одним з учасників війни за чеченську незалежність, а його батько – одним з вождів цієї війни. Кремлю було необхідно знайти когось, хто зможе очолити зруйновану війною республіку і стати щитом між прихильниками продовження опору і російськими військами і силовими структурами. Кадирови свою владу завойовували – і борючись проти російських військ, і борючись разом з російськими військами, і борючись проти інших союзників Кремля. Васалітет і самостійність Кадирова зумовлені саме цією нескінченною війною, якій і зараз не видно кінця.
Аксьонов був третьорядним кримським політиком, який спекулював на проросійських настроях невеликої частини електорату і завдяки цьому мав можливість «кришувати» свій скромний бізне
сА що Аксьонов? Аксьонов був третьорядним кримським політиком, який спекулював на проросійських настроях невеликої частини електорату і завдяки цьому мав можливість «кришувати» свій скромний бізнес. Він не воював з Росією і не воював проти України. Він взагалі не зробив жодного руху, який привів би його до займаної зараз посади – хіба що погодився зі зроблену йому пропозицією. Але в списку можливих керівників «нового Криму» був далеко не першим – і кар'єрним зростанням зобов'язаний не особистим якостям, а тій алергії, яку відчував клан спікера місцевого парламенту Володимира Константинова до кандидатури колишнього голови автономії Леоніда Грача.
Якщо Путін захоче змінити Аксьонова, він може призначити на його місце кого завгодно. Може кримчанина – «менш корумпованого». Може москвича – «навести порядок»
Чеченці – з тих, хто підтримує Кадирова – сприймають його як гаранта власної самостійності. Кримчани – з тих, хто підтримує Аксьонова – сприймають його як призначенця Путіна і символ приєднання півострова до Росії. Якщо Путін захоче змінити Кадирова, йому потрібно буде знайти людину, яка зможе відповідати уявленням місцевих еліт про межі своїх повноважень. Якщо Путін захоче змінити Аксьонова, він може призначити на його місце кого завгодно. Може кримчанина – «менш корумпованого». Може москвича – «навести порядок». Від Аксьонова цьому новому призначенцю моментально відійде все – повага прихильників російського вибору, ненависть українських патріотів, відданість місцевих корупціонерів і навіть Поклонська. Навіть прокурор Поклонська підтримає нового керівника республіки – всією душею.
Кримом Аксьонов покерує рівно до того моменту, поки в Кремлі остаточно не визначаться, що робити з півостровом. Саме перебування на чолі Криму команди Аксьонова та Константинова – а зовсім не щоденні заяви Путіна та інших представників російського політичного керівництва про «закрите питанні» – свідчення того, що Крим це все-таки бутерброд. Поки що цей самий бутерброд запхали в морозилку разом з його злодійкуватим керівництвом, допотопною інфраструктурою та патерналістськи настроєним населенням.
Якщо в Кремлі остаточно вирішать «залишати» Крим, команда, яка працювала за часів Януковича, буде розгромлена дочиста
Якщо в Кремлі остаточно вирішать «залишати» Крим, команда, яка працювала за часів Януковича, буде розгромлена дочиста – тому що ніякого іншого шансу контролювати гроші, що виділяються півострову, не існує. У Крим приїдуть люди з Москви та інших регіонів Росії, які замінять місцевих чиновників на основних посадах і заберуть у них бізнес. Власне, щось схоже станеться і у випадку, якщо в Кремлі зрозуміють, що пора повертатися з імперських небес на грішну землю і домовлятися із Заходом – а без вирішення кримського питання ніякі домовленості не можливі. Тоді команда «кримнаша» буде відсторонена, бо з нею ніхто не буде вести жодних переговорів і в Крим теж приїдуть люди з Москви – тільки інші, ніж у разі ухвалення рішення про справжню інтеграцію Криму.
Але в будь-якому випадку люди, які були використані російським керівництвом для сприяння «ввічливим людям», приречені – і доказом цього може служити не тільки роздратована реакція близьких до адміністрації президента журналістів на виступ Аксьонова з приводу «самоуправства материкових» чекістів, а й те, що «героїчну» кримську самооборону стали в цих репортажах величати «так званою» – наче пишуть не російські, а українські журналісти. Скоро «так званим» назвуть і Аксьонова – тому що, якщо в Росії і є регіон, де можна безкарно, без небезпеки зачепити інтереси «своїх», боротися з корупцією, отримувати зірочки і чуже майно – так це російський неросійський Крим.
Не бувати Аксьонову Кадировим.
Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Оригінал публікації – на сайті Радио Свобода
