Заява президента Російської Федерації Володимира Путіна про те, що Росія збільшить свій військовий арсенал на 40 міжконтинентальних балістичних ракет, здатних нести ядерні боєголовки, викликала серйозну заклопотаність у політичних колах Заходу. Керівництво НАТО і раніше звинувачувало Кремль у «брязканні ядерною зброєю». Тепер же Заходу і, в першу чергу, США доведеться розробляти відповідні заходи, а це загрожує ескалацією міжнародної напруженості.
Американці та їхні союзники в НАТО не повинні бити на сполох з приводу намірів Росії збільшити свої ядерні озброєння. Так вважають провідні аналітики в США та Європі. Так, арсенал російських міжконтинентальних балістичних ракет торік поповнився на 38 одиниць. Але, на думку частини експертів, нічого незвичайного в тому, що Росія проводить модернізацію озброєнь, включно з ядерними, немає. Це той самий процес, який Кремль розпочав ще 4-5 років тому. Але тоді, в іншому міжнародному контексті, це не викликало на Заході настільки серйозного занепокоєння.
Занепокоєння викликає не модернізація російських озброєнь сама собою, а політичні ігри з ядерною зброєюПавло Баєв
«Занепокоєння викликає не модернізація російських озброєнь сама собою, а політичні ігри з ядерною зброєю, бажання використовувати в інших цілях арсенал, який існує, модернізується, вимагаючи при цьому величезних коштів, забирає ресурси, які могли б піти на інші програми, і при цьому, по суті, марний, – зазначає політолог, професор Інституту досліджень з питань миру Павло Баєв. – А ось те, що Кремль шукає в цьому якийсь політичний сенс, якісь ходи, які дозволять внести цей арсенал до спектру політичних засобів, – ось це, я думаю, дуже тривожна тенденція».
Справа не в кількості ракет, зазначають експерти. Тим більше, що 400 мільярдів доларів, необхідних для такої модернізації, Кремль, схоже, не має. Проблема, швидше, в тому, що російська влада майже маніакально стурбована питанням ядерного паритету. А це ставить складну дилему перед НАТО і, зокрема, Сполученими Штатами.
Поки реакцією НАТО на агресію Росії в Україні стали операції звичайних, наземних військ. Однак такі дії можуть бути і каталізатором. Тому Москва мобілізує свої ядерні арсеналиХанс Крістенсен
«Справа в тому, що, поки реакцією НАТО на агресію Росії в Україні стали операції звичайних, наземних військ: просування їх далі на схід, до країн Балтії, більш масштабні військові навчання тощо, – вважає директор програми NUCLEARINFORMATION PROJECT Ханс Крістенсен. – Однак, судячи з усього, такі дії можуть бути і каталізатором. Вони цілком уміщаються в російські уявлення про ескалацію озброєнь, і тому Москва мобілізує свої ядерні арсенали».
«Для чого це потрібно Москві?» – запитують експерти і поки не знаходять відповіді. Звісно, одним із варіантів може бути приготування нової агресії Росією. Наприклад, захоплення однієї з балтійських країн і загрози зустріти ядерним ударом будь-які спроби НАТО відновити статус-кво. Але, як погоджуються експерти, такі дії були б занадто кричущими. Навіть для Путіна. Сьогодні, кажуть вони, у президента Росії вистачає розуму, щоб не йти на такий ризик, тому що в цьому випадку можливий і ядерний удар з боку Америки у відповідь.
Аналітики у Вашингтоні справедливо відзначають, що у сформованих умовах дуже легко спрогнозувати найгірший варіант розвитку подій. Дивно спостерігати, наскільки швидко західну пресу наповнили спекуляції з приводу майбутньої ядерної війни. Насправді ж, як відомо, обпікшись на молоці, дмухають на воду, і не слід забувати, що «холодна війна» закінчилася всього трохи більше чверті століття тому.
Як сказав після виступу Володимира Путіна держсекретар США Джон Керрі, «ніхто не хоче, щоб ми повертались назад, у старі часи».
Оригінал публікації – на сайті Настоящее время
