Микола Голомша
За радянських часів Крим позиціонувався серед населення як перлина Чорного моря. За умов залізної завіси він таким і був для радянських людей. Після 1991 року півострів намагалися (за сприяння Кремля) відірвати від України, однак державними зусиллями вдалося досягти стабілізації ситуації. Так він і жив потім усі роки незалежності – у складі України, але зі своєю особливою автономією.
Інвестиції не йшли, держава не підтримувала. Санаторно-рекреаційна перспектива загальноєвропейського рівня так і не стала родзинкою Криму. Але з часом життя все б розставило на свої місця. Та час цей закінчився швидше, ніж хтось міг це уявити.
Окупація Криму путінською Росією деякими палкими прихильниками «воссоєдінєнія» на перших порах щиро віталася. Очікувалось, що півострів заграє новими відпочинковими барвами. Росія надасть фінансову допомогу, з Європи наперебій заспішать інвестори. На південному березі виростуть нові санаторії та бази відпочинку. І якщо раніше на пляжі не було де яблуку впасти, то тепер цього немає.
Втім, казка швидко закінчилась. І досить швидко стало зрозуміло, що Путіна і його посіпак Крим як санаторно-курортна і рекреаційна база країни взагалі не цікавить. І населення півострова не цікавить також. Тобто тема перспективного мирного розвитку, яка була голосно заявлена на початку, згодом зникла як така.
Крим цікавить Путіна як військова база. Як загроза Європі і світу, причому загроза ядерна
Крим цікавить Путіна як військова база. Як загроза Європі і світу, причому загроза ядерна. Тому туди нагнали військ, йде постійне бряцання зброєю, відгомін якого чується по всій Європі.
Кремль взяв курс на подавлення всього українського, на фізичне витіснення кримських татар після їхньої відмови співпрацювати з окупаційною владою. Задіюються всі можливі засоби і методи.
Один із них просто вразив. Мається на увазі інформація про презентацію Національним антинаркотичним союзом Росії проекту працевлаштування в Криму наркозалежних з усієї (!) Росії. Їх задіюватимуть для роботи на будівельних об’єктах півострова.
Що ж, це і є, мабуть, найпотужнішим ударом по «перлині Чорного моря». Фактично, це хрест на будь-яких перспективах гідного і мирного розвитку півострова.
Микола Голомша, заслужений юрист України
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
