У середу, 29 липня, Рада безпеки ООН голосуватиме за резолюцію щодо створення міжнародного трибуналу для розслідування авіакатастрофи «Боїнга-777» на Донбасі. Росія вже заявила, що ветуватиме її. Проте українська сторона каже, що ініціатори подачі цієї резолюції готові до цього і мають запасні плани дій.
Австралія, Бельгія, Малайзія, Нідерланди та Україна звернулися до Ради безпеки ООН з проханням створити міжнародний кримінальний трибунал для притягнення до відповідальності винних у катастрофі пасажирського літака рейсу МН17 у небі над Донбасом рік тому. Але категорично проти цього виступає Росія.
Постійний представник Росії в ООН Віталій Чуркін заявляє, що Москва ветуватиме у Раді безпеки резолюцію, в якій йдеться про створення трибуналу для розслідування цієї авіакатастрофи.
Ми будемо голосувати проти. У цьому в мене сумнівів немає. Якщо резолюція набере дев’ять або більше голосів, то це буде ветоВіталій Чуркін
«Ми будемо голосувати проти. У цьому в мене сумнівів немає. Якщо резолюція набере дев’ять або більше голосів, то це буде вето», – сказав Чуркін у понеділок, 27 липня.
«У мене все ж таки зберігається надія, що цей проект не буде поставлений на голосування. Мені здається, що наші аргументи надзвичайно переконливі. Немає ніяких серйозних контраргументів проти того, про що ми говоримо. Вести справу до розколу у Раді безпеки було б неправильно», – додав Чуркін.
Росія при цьому пропонує свій варіант резолюції щодо «Боїнга-777», в якому ніякого трибуналу немає.
Ініціатори створення трибуналу готові до вето Росії – Сергєєв
Тим часом постійний представник України при ООН Юрій Сергєєв заявляє, що ініціатори звернення щодо створення міжнародного трибуналу готові, що Росія ветуватиме таке рішення.
Країни, які внесли резолюцію, зокрема і Україна, розуміють, що таке може бути. Ми до цього готовіЮрій Сергєєв
«Країни, які внесли резолюцію, зокрема й Україна, розуміють, що таке може бути. Ми до цього готові. У нас є і план «А» – продовжувати роботу у Раді безпеки, є і план «Б» – працювати поза Радою безпеки, але у межах ООН. Є інший план – досягти створення трибуналу поза межами ООН. Там теж є кілька варіантів, яким може бути трибунал», – сказав Сергєєв в інтерв’ю «Голосу Америки».
Що ж до плану «Б», про який говорив Юрій Сергєєв, тобто працювати поза межами Ради безпеки, але у межах ООН, то йдеться про те, що Генеральна асамблея цієї організації теж може ухвалити резолюцію про створення такого трибуналу, діючи на підставі резолюції, яка була ухвалена ще у 1950 році під назвою «Об’єднання заради миру». Для ухвалення такого рішення необхідно, щоб за резолюцію ООН проголосували дві третини членів організації.
Утім, російський військовий оглядач Олександр Гольц скептично оцінює таку перспективу.
Прецедентів таких рішень практично немає. Це питання може бути передане Генеральній асамблеї, яка дасть якісь рекомендації тій же Раді безпекиОлександр Гольц
«Прецедентів таких рішень практично немає. У 1950 році була ухвалена резолюція, в якій йдеться про те, що у випадку, якщо Рада безпеки не може знайти консенсусу щодо питань, які стосуються підтримки миру і забезпечення безпеки, то це питання може бути передане Генеральній асамблеї, яка дасть якісь рекомендації тій же Раді безпеки», – наголошує російський експерт.
Трибунал можна створити у межах ООН – український експерт
Якщо це і відбудеться, наголошує Гольц, то це рішення не матиме обов’язкового характеру. Попри це, каже він, уже саме голосування покаже ступінь довіри до Росії.
На переконання ж співдиректора програм із міжнародної безпеки українського Центру Разумкова Олексія Мельника, питання щодо створення трибуналу із розслідування цієї авіакатастрофи може бути вирішене у межах ООН, попри ймовірне вето Росії.
При тому, що Росія має право вето, є механізм, як це право вето можна обійтиОлексій Мельник
«Навіть якщо брати голосування у Раді безпеки ООН, то при тому, що Росія має право вето, є механізм, як це право вето можна обійти. Рада безпеки може позбавити країну права вето. У 50-х роках був прецедент, коли країна, яка мала право вето, була позбавлена цього права вето. Але це складний варіант. Найбільш перспективним варіантом я вважаю голосування в Генеральній асамблеї з відповідною підготовчою роботою», – наголошує Олексій Мельник.
Наслідки збиття пасажирського літака MH17 у небі над окупованим Донбасом ( фотосвідчення)
Авіалайнер рейсу MH17, що летів із Амстердама до Куала-Лумпура, був збитий у небі над частиною сходу України, захопленою підтримуваними Росією сепаратистами, 17 липня 2014 року. Загинули всі 298 людей, які були на борту.
Москва заперечує будь-яку свою причетність до трагедії і покладає вину за неї на українську сторону. У світі переважно вважають, що літак збили з окупованої частини Донбасу із ЗРК «Бук», наданого Росією.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода