Україна може порушити питання про виключення Росії з ООН – експерт

Вето Росії на проект резолюції про створення міжнародного трибуналу в справі про збиття пасажирського «Боїнга-777» на Донбасі було очікуваним, але викликало різку реакцію міжнародної спільноти. Влада України і Захід розкритикували це і заявили, що не зупиняться на цьому і йтимуть далі для створення цього трибуналу.

Влада України заявила, що і надалі домагатиметься покарання винуватців у збитті «Боїнга-777», попри блокування Росією резолюції ООН про створення трибуналу в цій справі.

«Україна на цьому не зупиниться. Винні обов’язково мають бути покарані. Це наш обов’язок перед загиблими та їхніми рідними», – йдеться у повідомленні президента України Петра Порошенка у Facebook.

Голова Верховної Ради Володимир Гройсман зазначив: «Україна, незважаючи на протидію Росії, разом з іншими країнами світу докладе максимум зусиль, щоб встановити і притягти до відповідальності як безпосередніх виконавців, так і організаторів цього страшного вбивства».

Росію через вето на резолюцію Ради безпеки ООН різко розкритикували Австралія та Нідерланди. Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявив, що «Росія не змогла відповідати стандартам міжнародного правосуддя». Він додав, що вето Росії розчарувало, але «не здивувало».

Прем’єр-міністр Австралії Тоні Ебботт сказав, що вето Росії було «обурливим». «Своїми діями Росія продемонструвала повну зневагу до права сімей загиблих знати, хто несе відповідальність за катастрофу літака і домогтися того, щоб ці злочинці постали перед судом», – сказав Ебботт.

Вето Росії розкритикували також США та низка інших країн. Зокрема прем’єр-міністр Великої Британії Дейвід Камерон закликав світове співтовариство розглянути альтернативні варіанти створення відповідного трибуналу.

«Ми не можемо дозволити одній країні встати на шляху правосуддя і пошуку правди. Якщо ми не можемо заснувати трибунал через ООН, то ми повинні розглянути альтернативні шляхи», – заявив Камерон.

Розгляд на Генасамблеї чи виключення Росії з ООН?

Наразі ООН є найбільш впливовою організацією, а її рішення носять зобов’язуючий характер, наголошує експерт з міжнародних питань, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Григорій Перепелиця. За його словами, першим і прямим шляхом до створення трибуналу, який би розслідував причини авіакатастрофи, є голосування у Раді безпеки. Другий шлях – це скликання спеціальної Генасамблеї ООН, яка б могла б ухвалити відповідне рішення попри вето Росії у Раді безпеки.

«Такий механізм передбачений ООН, але для цього потрібно провести велику дипломатичну роботу, як українській дипломатії, так і міжнародній», – наголошує Григорій Перепелиця.

Ще одним варіантом, зазначає фахівець, є виключення Росії з принаймні Ради безпеки ООН.

«І крайня форма. Якщо Росія буде ігнорувати все, то тоді треба ставити питання про виключення Росії з Ради безпеки ООН, – наголошує Перепелиця. – Такі прецеденти ми маємо. Наприклад, якщо ми візьмемо Лігу націй, то СРСР був виключений із цієї організації за розв’язання агресії проти Фінляндії. Україна зараз опинилася в аналогічній ситуації, коли вона стала жертвою воєнної агресії Росії. І ми також маємо право, як і у випадку з Фінляндією, ставити питання про виключення Росії з принаймні Ради безпеки, можливо і з ООН».

Створення трибуналу – тест для ООН

Якщо ж після останнього вето Росії ООН не зможе нічого зробити, «це стане ще одним доказом недієздатності ООН забезпечити міжнародну безпеку в умовах ХХI століття і це буде повна дискредитація цієї організації», переконаний Перепелиця.

Що ж до створення трибуналу поза межами ООН, то, зазначає Григорій Перепелиця, він не буде дієвим, оскільки його рішення не будуть обов’язковими до виконання.

Якщо справа авіакатастрофи «Боїнга-777» буде винесена за межі ООН, каже військовий експерт Леонід Поляков, то це буде не трибунал, а судовий розгляд. Такий варіант він вважає можливим, але висловлює переконання, що це питання таки вдасться вирішити в межах ООН.

«Через засідання Генеральної асамблеї, яке має відбутись восени, можливо ухвалити рішення щодо створення такого трибуналу. Якщо вже сказали «А», то говоритимуть і «Б». Якщо вже Малайзія і декілька країн разом із нею, зокрема й Україна, подали цей запит на створення, то, безумовно, вони продовжать і далі йти цим шляхом», – зазначив Поляков в інтерв’ю Радіо Свобода.

У Росії кажуть, що «проти політизації»

Тим часом у Росії продовжують повторювати, що розслідування катастрофи «Боїнга» має бути неполітизованим.

«Росія дуже наполегливо проводить лінію, щоб це розслідування дійсно було реальним і вільним від будь-якої політизації, і щоб це розслідування не використовувалося як привід для якогось політичного судилища, а саме для того, щоб виявити тих, хто винен у загибелі людей», – заявив у четвер, 30 липня, речник російського президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи вето Москви.

Пасажирський «Боїнг» компанії Malaysia Airlines, що летів із Амстердама в Куала-Лумпур, був збитий на Донбасі 17 липня 2014. Загинули всі 298 людей, які були на облавку літака. Більшість із них були громадянами Нідерландів.

За попередніми даними міжнародного розслідування, очолюваного Нідерландами, літак був збитий зенітною ракетою, випущеною з російської установки «Бук», з території, контрольованої сепаратистами на сході України.

Москва і сепаратисти заперечують будь-яку причетність до цієї авіакатастрофи.

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода