Доступність посилання

ТОП новини

Кримські татари збираються через тиск і загрозу знищення


Плакат Юрія Неросліка

Анастасія Джошкун

У суботу, 1 серпня, в Анкарі розпочне роботу II Всесвітній конгрес кримських татар. У заході, який відбудеться вперше за останні шість років, очікується участь понад 300 делегатів з 12 країн: України, Туреччини, Узбекистану, Казахастану, Киргизстану, Литви, Румунії, Польщі, Франції, Росії, США та Канади. Велика частина гостей буде з України та анексованого Росією Криму. При цьому кілька кримських делегатів не зможуть приїхати до Туреччини через тиск, який на них чинять представники силових структур.

Конгрес відбуватиметься 1-2 серпня в конференц-залі Bilkent Hotel. У заявці на участь – понад 400 делегатів від 180 кримськотатарських організацій. Велика частина з них прибуде до Анкари 31 липня по обіді чартерним рейсом з Києва. Очікується, що на борту літака будуть і лідери кримськотатарського народу: уповноважений президента України у справах кримських татар Мустафа Джемілєв, а також голова Меджлісу Рефат Чубаров.

У той же час, низка делегатів із Криму не зможуть взяти участь у Всесвітньому конгресі. Йдеться про заступників голови Меджлісу Нарімана Джеляла та Ільмі Умерова, а також голову Центральної виборчої комісії Курултаю Заїра Смедляєва.

Справа в тому, що Управління Слідчого комітету Росії в Криму позбавило їх можливості виїхати за межі півострова в період проведення Конгресу. Причина – виклик членів Меджлісу на допит 31 липня і 1 серпня як свідків у так званій справі 26 лютого 2014 року, коли відбулися сутички біля Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Сутички біля кримського парламенту у лютому 2014 року
Сутички біля кримського парламенту у лютому 2014 року

Напередодні делегати з Криму записали відеозвернення. У ньому вони висловили побоювання за безпеку своїх рідних і близьких, а також заявили, що з учасниками Всесвітнього конгресу, які хочуть виїхати з Криму, ведуться бесіди і створюються перешкоди, щоб вони не брали участь у заході.

Разом з тим, у Конгресі візьмуть участь заступник голови турецького парламенту Наджі Бостанджи, від імені президента України – міністр закордонних справ Павло Клімкін, міністр праці соціального забезпечення Туреччини Фарук Челік та інші.

Делегати планують ухвалити стратегію дій в умовах анексії Криму

Треба відзначити, що головна причина, чому проводиться конгрес – становище, в якому опинилися кримські татари на своїй батьківщині – в Криму. У прес-релізі Всесвітнього конгресу наголошується, що 350 тисяч кримських татар, які повернулися після розпаду Радянського Союзу на батьківщину, зараз знову зазнають тоталітарного тиску і перебувають під загрозою знищення. Після другої анексії півострова Росією 15 тисяч кримських татар були змушені залишити Крим.

Разом з тим, лідерам кримськотатарського народу заборонений в'їзд до Криму, обрані демократичним шляхом Курултай і Меджліс кримськотатарського народу позбавлені можливості продовжувати свою діяльність, а їхні активи конфісковані.

Тривають викрадення, затримання, незаконні утримання під вартою кримських татар, національні ЗМІ закривають, а національна освіта перебуває під забороною.

Тому делегати планують обговорити й ухвалити стратегію дій в умовах анексії Криму, також вибрати нового президента. З моменту утворення Конгресу – з 2009 року – цю посаду обіймає Рефат Чубаров. Але низка делегатів у неформальному спілкуванні говорять про те, що президентом Конгресу має бути обрано Мустафу Джемілєва, який, за їхніми словами, є найбільш авторитетним і шанованим кримськотатарським політиком. Проте інші вважають, що президентом Конгресу має бути представник кримськотатарської діаспори в Туреччині.

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода

XS
SM
MD
LG