Минуло 25 років з дня загибелі Віктора Цоя. Якби музикант був живий сьогодні, яку сторону він обрав би в політичному протистоянні? Учасники гурту «Мірко Сабліч» впевнені, що Цой виступив би проти нинішньої російської влади і секти «КримНаш».
Переробляючи російські та радянські фільми й мультфільми, об’єднуючи їх із новітніми фото- і відеодокументами, учасники «Мірко Сабліча» кажуть про війну між Росією та Україною. «Наша цільова аудиторія – громадяни двох країн, які розуміють, у яку безодню тягне нас нинішня російська влада», – пояснюють музиканти. Це виключно інтернет-проект: Мірко Сабліч і його друзі не хочуть виступати на сцені, розповідати про себе, воліють бути напіванонімними. Імені соліста, який співає за Віктора Цоя в новому кліпі, вони теж не називають, повідомляють лише, що це відома людина.
Учасник групи Євген Татарченко розповів Радіо Свобода про «Зону Крим».
– Ми вирішили вибрати Цоя, бо це людина, яку знають і пам’ятають багато людей, на його піснях виростало не одне покоління, він дуже актуальний. У цій пісні немає лубкового гумору, ми спробували передати смуток від того, що відбувається зараз. Це сумна пісня. У нас спочатку був варіант інший, більш жартівливої пісні, але ми вирішили вибрати сумну.
– Ви думаєте, Віктор Цой, якби він був живий сьогодні, підтримав би Україну? Ви знаєте, які метаморфози відбуваються з багатьма кумирами – хоча б недавня історія з Олегом Табаковим, його шокуючі висловлювання... Із Цоєм теж могло би статись таке.
Знаючи коло спілкування Цоя – Борис Гребенщиков, Артемій Троїцький, багато інших, – мені здається, його позиція була би більш схожою на ту, яку ми спробували вкласти в його пісню
– Ми можемо лише припускати, але, знаючи коло спілкування Віктора Цоя – Борис Гребенщиков, Артемій Троїцький, багато інших, – мені здається, що його позиція була би більш схожою на ту, яку ми спробували вкласти в його пісню. Ми спробували це зробити з душею і чесно.
– Ви кілька разів нагадуєте, що «КримНаш» – це секта. Але ж це не секта – це державна ідеологія, яку підтримують мільйони людей.
– Так, це дуже важке питання. Державна ідеологія і техніки, які використовуються пропагандистською машиною, на кшталт тих, які вже тисячоліттями використовуються в релігійній сфері, тобто у сфері ірраціональній. Такі техніки використовують ідеологи Російської Федерації для донесення зрозумілих меседжів для населення. І ми бачимо, що в російському суспільстві переважна більшість тією чи іншою мірою поділяють вірування, задекларовані керівниками секти «КримНаш», як ми її назвали в цій пісні.
– І все ж ваш Віктор Цой співає, що «щурі ось-ось втечуть з кримського корабля». Тобто надія є?
– Надія є, але вона базується радше на відчутті, ніж на сухих фактах. Надія є, так.
– Ви використовували у кліпі найбільш свіжі події: призначення православного священика директором заповідника в Херсонесі, фотографію росіян, які розбирають на смітнику розчавлені фрукти...
– Ми намагаємося залучати найбільш актуальні, знакові події, які набули розголосу в мережі. Нас не могла залишити байдужими спроба нав’язати світському науковому інститутові керівника, який не має не тільки профільної освіти, але й вищої освіти взагалі, є стороною, яка бере участь у конфлікті між науковою установою і православною церквою.
– Я не впізнав фрагмент зі старого фільму, який ви використовували. «Консервація часу – це наш девіз», – кричить персонаж. Звідки це?
– Це з фільму «Голка». Олександр Баширов грав героя на ім’я Спартак, до якого Цой приїхав за грошима. Нам цей виступ здався актуальним.
– І ще чудовий фрагмент з виступу депутата Євгена Федорова, який говорив, що Цоя придумали в ЦРУ і Голлівуді.
Багато заяв сучасних російських політиків гідні бути в центрі пародій, сатиричного пасажу. Федоров видає в ефір на повному серйозі, що Цой – агент ЦРУ
– Ця заява, звісно, варта окремої пісні. Але багато заяв сучасних російських політиків гідні бути в центрі пародій, сатиричного пасажу. Євген Федоров видає в ефір на повному серйозі, що Цой – агент ЦРУ, а пісні йому писалися в Голлівуді, працівники радянських спецслужб знали про це, але керівництво спецслужб вступило в таємну змову з американськими спецслужбами, тому Цою вдалось донести цей сформульований у Штатах меседж про те, що змін вимагають наші серця. Це чудовий пасаж.
Звісно, більшість взяла на кпини цю заяву, але ж є і ті, які вірять. Якщо є хоча б 5 відсотків, які вірять у це, то що говорити про інші менш очевидно сфабриковані посилання, які ми чуємо в засобах масової інформації сучасної Російської Федерації?
– Багато у кліпі малюнків Васі Ложкіна. Любите цього художника?
– Так, Вася Ложкін є нашим візуальним партнером, він відображає багато настроїв, які ми намагаємось передати в музиці і в текстах. Дуже добре лягає його творчість під наш відеоряд. Знову ж, ми аматори, ми хотіли би зробити більш вдосконалений технічний продукт, але поки нам достатньо таких засобів. Хотілось би більш технічно зробити, рафіновано. Але це, напевно, ми відкладемо на наступні ролики.
– Гурт переживає розквіт, у вас усе більше шанувальників, нові ідеї. До заходу далеко?
У нас багато ідей, розростається число прихильників. Як ви знаєте, сам проект «Мірко Сабліч» – це мережева ініціатива, тобто вона не передбачає єдиного центру
– До заходу далеко. У нас багато ідей, розростається число прихильників. Як ви знаєте, сам проект «Мірко Сабліч» – це мережева ініціатива, тобто вона не передбачає єдиного центру. Учасники й ті, хто підтримує ідеї, які ми намагаємось поширити, допомагають проекту тим, що поширюють лінки «Мірко Сабліча» в соцмережах або публікують замітки в локальних ЗМІ. Кількість учасників кістяка проекту вже зросла, до нас підтягуються люди більш професійні. Ми починали як аматори, а зараз уже є кілька людей з професійними навичками. Якщо вдасться далі існувати в такому гармонійному вигляді, буде добре, якщо раптом виникнуть творчі розбіжності, ми можемо розійтись на два проекти: один поміркований, інший – більш суворий.
– Чи показують ваші кліпи українські телеканали?
Ми зустріли наші кліпи на трьох або чотирьох українських каналах, і ми, звичайно, цьому дуже раді
– Так, ми зустріли наші кліпи на трьох або чотирьох українських каналах, і ми, звісно, цьому дуже раді. Багато центральних каналів роблять пости в соцмережах, коли виходять наші пісні. Звісно, ми з вдячністю ставимось до Радіо Свобода, яке дає нам можливість висловити свої ідеї і поділитись творчими планами.
– У такому разі про плани: який музичний матеріал ви тепер плануєте переробити?
– У нас уже готові два чм три ролики. Один ліричний, задушевний: це герой Любшина у фільмі «П’ять вечорів» Микити Михалкова, який співає «Вуста окаянні». Пісня дуже камерна, для невеликої кількості прихильників того аспекту нашої творчості, з якого ми, власне, починали. Але є дві інші заготовки, які мають, судячи з наших мікрофокус-груп, прозвучати, але це буде вже восени, коли градус температурного режиму в Україні спаде, а градус політичного, швидше за все, знову, на жаль, підніметься.
Оригінал публікації – на сайті Радио Свобода
