Доступність посилання

ТОП новини

Кримська блокада: підсумки першого тижня


Чонгар, 25 вересня 2015 року

Київ – За минулий тиждень до Криму не заїхала жодна вантажівка з українськими товарами. Учасники «громадянської блокади» як і раніше не пропускають фури на півострів. Учасники кримськотатарського національного руху та представники добровольчих батальйонів розбили на адміністративному кордоні наметові містечка і кажуть, що не допустять відновлення товарних поставок на окуповану територію. Кореспондент Крим.Реалії з'ясував, як тиждень блокади позначився на економічній ситуації в Криму і яких політичних результатів досягли організатори акції.

«Товарна блокада» стартувала опівдні 20 вересня. На заклик лідерів кримських татар приєднатися до акції відгукнулися жителі Херсонської області, а також представники українських добровольчих батальйонів. На всіх трьох пунктах пропуску, що ведуть з України до Криму, вони встановили загородження, що перешкоджають проїзду вантажного транспорту.

Свої дії організатори блокади пояснюють тим, що, на їхню думку, в України не має бути торговельних відносин із територією, яка була окупована іншою країною.

Чонгар, 25 вересня 2015 року
Чонгар, 25 вересня 2015 року

Вони висунули низку вимог до російської влади, серед яких звільнення політичних ув'язнених, припинення тиску на незалежні ЗМІ та репресій щодо кримських татар, безперешкодний в'їзд для міжнародних спостерігачів на територію півострова.

У свою чергу, російська влада Криму засудила проведення «товарної блокади», але при цьому наголосила, що на економіці півострова вона ніяк не позначиться, оскільки півострів забезпечений місцевим і російським продовольством.

«Коли ви вже перекриєте повітря?»

Незважаючи на те, що жодна з заявлених вимог російською стороною виконана не була, один з ініціаторів блокади, власник телеканалу ATR Ленур Іслямов, задоволений перебігом акції. У коментарі для Крим.Реалії він сказав, що тиждень на адміністративному кордоні минув спокійно за винятком невеликих конфліктів між далекобійниками і протестувальниками.

Ленур Іслямов
Ленур Іслямов

«Найважливіше, що близько 400 фур, а це близько 23 мільйонів доларів товару, не зайшли до Криму. Вони розвернулись і залишились на материковій Україні», – наголосив Іслямов.

Ще одним досягненням акції він вважає перекриття залізничних шляхів, що ведуть на завод бізнесмена Дмитра Фірташа «Кримський титан». Більше того, на адмінкордоні сформувалась «команда патріотів», які в будь-який час «готові звільняти Крим», зазначив він.

Кажуть, зробіть так, щоб у нас навіть повітря не було, щоб усі ці сепаратисти в Криму передохли
Ленур Іслямов

«З усіма, хто приїжджає сюди, ми вітаємось і спілкуємось. Деякі кажуть «коли ви нам навіть повітря перекриєте?» Кажуть, зробіть так, щоб у нас навіть повітря не було, щоб усі ці сепаратисти в Криму передохли», – сказав Іслямов.

За його словами, учасників «громадянської блокади» дуже порадувала вказівка Петра Порошенка про скасування закону про вільну економічну зону «Крим», а також рішення Кабміну про припинення повітряного пасажирського сполучення з Росією.

«Нам менше роботи. Бо наступним етапом у нас було світло, потім у нас були аеропорти. Якщо ми розуміємо, що аеропортів тепер немає, то чекаємо вимкнення світла», – сказав бізнесмен.

Ми вирішили, що терористів на патріотів обмінювати не будемо. Якщо будемо обмінювати, то на гумконвої, які йтимуть під українськими прапорами в бік Криму
Ленур Іслямов

Іслямов каже, що задоволений реакцією української влади на їхню акцію. За його словами, він очікував більше перешкод з боку керівництва країни.

Як стверджує Іслямов, росіяни пропонували організаторам «громадянської блокади» виконати одну з їхніх вимог – звільнити кримських татар, засуджених за політичними мотивами. Їх пропонували обміняти на російських військовополонених. Однак, за словами власника ATR, оргкомітет акції відкинув цю пропозицію.

«Ми вирішили, що терористів на патріотів обмінювати не будемо. Якщо будемо обмінювати, то будемо обмінювати на гумконвої, які йтимуть під українськими прапорами в бік Криму. Якщо вони ухвалять таке рішення, ми відішлемо будь-яку кількість продуктів за наших хлопців, які там перебувають», – сказав лідер «громадянської блокади».

Ціни не підвищились

У той самий час низка експертів сходяться в думці, що поки в Криму не відчувається нестачі продовольства, і навряд чи це відбудеться в найближчому майбутньому. Голова правління Асоціації сприяння торгівлі Криму Сергій Макеєв у коментарі для Крим.Реалії повідомив, що торговельні мережі «Ашан» і «Metro» ще рік тому повністю перейшли на російські товари, цим самим шляхом пішли інші супермаркети: «Фуршет», «Сільпо» , «Яблуко».

На ринках і в дрібних магазинах була значна кількість постачання з України. Припустимо, свинини і яловичини було більше 50 відсотків з України
Сергій Макєєв

«А на ринках і в дрібних магазинах була значна кількість постачання з України. Але по-різному. Припустимо, свинини і яловичини було більше 50 відсотків з України. Але сезон зараз пішов на спад, і практично через місяць у рекреаційній зоні споживання буде ослаблене», – сказав експерт.

На думку Макеєва, учасники акції влаштували не блокаду Криму, а блокаду українських виробників, яким тепер ніде збувати свою продукцію. Експерт вважає, що, коли на ринках півострова звільниться ніша, її швидко займуть постачальники з Краснодарського краю Росії.

«Зрозуміло, що коли є конкуренція, то й ціни тут легше балансувати. Коли конкуренція менша, може, на ціни це якось вплине. Але поки ніяких змін цін не відбулось», – повідомив експерт.

На Криму блокада ніяк не позначиться, це позначиться на виробниках Херсонської, Миколаївської та частини Одеської областей
Валерій Кравець

Екс-міністр аграрної промисловості та продовольства АРК Валерій Кравець також вважає, що «продовольча» блокада півострова незначно позначиться на економічній ситуації всередині Криму, а лише погіршить становище українських сільгоспвиробників.

«Це можна назвати суїцидом для України. Тому що з Харкова, Херсонської, Миколаївської областей туди фури їдуть. А вони виробляють саме швидкопсувні овочі. Для їхнього зберігання потрібні спеціальні склади з регульованим газовим середовищем, що потребує додаткових коштів. На Криму це ніяк не позначиться, це позначиться на виробниках Херсонської, Миколаївської та частини Одеської областей», – сказав Кравець у коментарі для Крим.Реалії.

Олександр Лієв
Олександр Лієв

А радник міністра аграрної промисловості і продовольства України, екс-міністр курортів і туризму АРК Олександр Лієв вважає, що блокада вдарила би цінами, якби її влаштували навесні, а не восени.

«Час, який був обраний для проведення такої акції, найбільш невинний для продуктової безпеки Криму. Тому що саме в цей період практично зводиться до нуля туристичний потік і вивільняються транспортні потужності Керченської переправи, які вже зайняли перевізники продовольства з боку Росії», – сказав він.

Повернення Криму на перші шпальти

Сам Лієв не вважає себе прихильником «громадянської блокади», оскільки дії її учасників, на його думку, суперечать законодавству. Однак він визнає, що ця акція виявилась ефективним механізмом повернення теми Криму на перші шпальти ЗМІ України.

«Вже давно назрівала необхідність у тому, щоб повернути тему Криму в топ обговорень. Тому що майже рік ця тема практично повністю замовчувалась, затиралась. Складалось відчуття, що Крим безповоротно втрачений. У цьому плані акція справила дійсно сильний ефект», – вважає Лієв.

Чонгар
Чонгар

У той самий час він вважає, що в цього ефекту є і зворотна сторона. На території Криму і Росії, на думку Лієва, блокаду сприйняли як відторгнення Україною своєї території. Кримський екс-міністр переконаний, що якби українська влада мала чіткий план з повернення контролю за півостровом, то це було би набагато ефективнішим, ніж спонтанні та емоційні акції, які Меджліс кримськотатарського народу змушений проводити без участі влади.

А український політтехнолог, автор проекту Free Crimea Тарас Березовець вважає важливим досягненням акції на адмінкордоні те, що її організаторам вдалось привернути увагу до проблем порушення прав людини в Криму.

Тарас Березовець
Тарас Березовець

«Найважливіше, що це сталось напередодні Генеральної асамблеї ООН і виступів там Володимира Путіна і Петра Порошенка. Президент України вніс до складу своєї делегації колишнього лідера Меджлісу Мустафу Джемілєва. Окрім того, він озвучив тези, які стосуються нинішнього стану прав людини в Криму», – зазначив політтехнолог.

Березовець вважає, що проміжні політичні цілі блокади досягнуті, оскільки тема Криму повернулась до порядку денного української політики і президентська фракція в парламенті оголосила про плани переглянути законодавство, що стосується півострова. У той самий час політтехнолог вважає, що вимоги, які організатори блокади висунули російському керівництву, виконані не будуть. Березовець пояснює це тим, що путінський режим за жодних умов не піде на лібералізацію політичного режиму.

XS
SM
MD
LG